- •План лекції
- •1.Науковий статус політології
- •2.Принципи та функції політики
- •3. Категорії та система методів політології
- •2.Принципи та функції політики
- •2.2. Риси політики.
- •2.3. Предмет політології.
- •2.4. Структурні елементи політології.
- •2.5. Система закономірностей політології.
- •2.6. Основні функції політології.
- •3. Категорії та система методів політології.
- •3.1. Центральні категорії політології.
- •Методи науки про політику.
- •Лекція № 2
- •План лекції Вступ
- •1. Політико-правова думка стародавнього світу.
- •Політичні міфи – основна форма занння про витоки держави.
- •1.2. Політичні парадигми Стародавнього Китаю
- •1.3. Антична доба.
- •1.4. Політико-правова думка Риму.
- •2. Політико-правова думка Середньовіччя та Нового Часу.
- •2.1. Візантійська політична доктрина (основні риси)
- •Основні риси
- •2.2.Загальні риси політико-правової думки Зах. Європи.
- •2.3.Політичні ідеї мислителів 13-17 ст.
- •1. Трактування раціоналістичних концепцій політики в працях французьких просвітителів.
- •1.1. Політична думка Франції.
- •1.4. Реалізація ідей французьких просвітителів (Томас Джеферсон)
- •2.Філософсько-правові концепції політики в німецькій філософії 18-19 ст.
- •2.1. Політична думка Німеччини 18-19 ст.
- •Принцип свободи членів суспільства
- •Залежність усіх від одного загального законодавства
- •Принципи аморальності політики Канта
- •3.Політологічні теорії 19 ст.
- •3.1. Лібералізм, як політична ідеологія часу.
- •4.Соціалістичні концепції політики.
- •4.1. Критично-утопічний соіалізм.
- •5.2. Політологічні теорії еліти.
- •Завдання додому : вивчити визначення.
- •Політична система її компоненти та структури
- •Політичні інститути
- •Типи сучасних політичних систем.
- •Характерні риси правової держави.
- •3.1 Ознаки правової держави
- •Сутність і структура політичної свідомості.
- •Ідеологія і політика.
- •Громадська думка і політика.
- •2. Ідеологія і політика.
- •2.2. Сутність ідеології.
- •Функції ідеології.
- •3. Громадська думка і політика.
- •3.2 Функції громадської думки.
- •План Вступ
- •Місце і роль людини в суспільстві.
- •2.Громадянин і держава (трохи історії).
- •5.Людина і гуманізм.
- •Політичні партії в Україні.
- •3.Програмні цілі нових партій.
- •4.Громадські організації і рухи в громадському житті суспільства.
- •Етнічні спільності в політичному житті суспільства. Нація – суб’єкт і об’єкт політики;
- •2. Національні відносини і національна політика в процесі становлення української державності;
- •1. Етнічні спільності в політичному житті суспільства. Нація – суб’єкт і об’єкт політики;
- •Національні відносини і національна політика в процесі становлення української державності
- •Соціальна природа і сутність „політичної свідомості”
- •Структура політичної свідомості
- •3. Функції політичної свідомості
- •4. Широкий і вузький зміст поняття „політична культура”
- •1)Проблеми, що торкаються основ існування людства.
- •1.1) Глобальні проблеми можна розділити на три групи(див. Таб. №1):
- •1.2) Причини виникнення проблем
- •1.3) Глобальні проблеми і політика
- •1.4) ”Глобальний план дій”
- •1.5) Напрямки політичного вирішення глобальних проблем
- •Перелік політологічних понять та визначень.
4.Соціалістичні концепції політики.
У XIX ст. завершується формування політичної ідеології соціалізму.
4.1. Критично-утопічний соіалізм.
Сен – Сімон (1760 - 1825) розглядав державну владу як основний засіб організації виробництва (“політика – є наука про виробництво”).
Головне завдання уряду – забезпечити умови для розвитку виробництва. В такому суспільстві державна влада згодом поступається місцем суспільному самоврядуванню.
Шарль Фур’є (1772 - 1837) – був переконаний у тому, що суспільство складатиметься з мережі фаланг (по 2 тис. кожна), яка охопить весь світ. Ідеал – всезагальна рівність, всебічний розвиток особи, подолання суперечностей між містом і селом, розумовою і фізичною працею. Саме він дав відому формулу прогресивності будь-якого суспільного ладу – ставлення до жінки.
Роберт Оуен (1771 - 1858) не тільки мріяв, він навіть намагався створити царство-справедливості в Англії, а потім в США. Він заперечував дієвість приватного інтересу як рушія суспільного прогресу, виступав проти приватної власності, релігії та форми шлюбу що існували тоді, пропонував скасувати гроші.
Вам як людям економічно грамотним не треба говорити що всі заходи Оуена цілком природно були приречені на провал “ Комуна” – невдалась ні тоді, ні пізніше в 1917 – 1921 р.р. в СРСР.
Суспільний лад при якому “ все порівно “ – довів свою нежиттездатність.
4.2. Марксистське вчення про політику.
XIX ст. проходило під знаком швидкого розвитку капіталізму в Європі та Північній. Америці. Поряд з кількісним зростанням робітничого класу проходило його організоване становлення, підвищилась політична свідомість.
Нова теорія була сформована Енгельсом:
Суть.
Рушійною силою є класова б-ба
За капіталізму вирішальна роль належить пролетаріату.
Пролетаріат має здійснювати свою диктатуру.
Пролетаріат повинен зламати революційним шляхом буржуазну державну машину і побудувати комуни.
Пролетаріату потрібна своя політична партія.
Пролетарська партія очолить цю б-бу лише за умов рішучої ідеологічної б-би не лише із супротивниками, а й у своїх лавах.
По суті марксизм є також утопізм. Р.Арон вбачав у марксизмі “ світську релігію “ яка базується на обіцянці спасіння.
Комунізм – безкласове, справедливе суспільство, якому не потрібна держава, суспільство покликане забезпечити щастя всім людям.
4.3. Соціал-демократичія
Чільним представником соціал-демократії того часу був Ленін. Він розвинув політичні погляди марксизму, сформулював його політичну доктрину:
класова б-ба – одне з головних питань вчення
ув’язав марксизм, його політичні доктрини з ідеологією
сформулював концепцію соц. Революції
розробив далі концепцію держави диктатури пролетаріату
5. Основні тенденції розвитку політичної думки кінця 19 поч. 20 ст.
5.1. Макс Вебер.
Політична думка сучасної Європи розвивається під величезним впливом ідей німецького історика і соціального філософа Макса Вебера (1864 - 1920) який зазначав що в історії існувало три способи організації суспільства: традиційний, харизматичний* і раціональний (капіталізм).Він виділив і три типи політичного панування.Для раціонального панування, характерне всевладдя раціональної бюрократії.
Харизматичний*- лідер – громадського політичний діяч, ватажок, вождь, авторитет якого грунтується на вірі громадян у його надприродні, видатні здібності, виняткові якості, святість. Віра в “законність“ влади лідера стає основою авторитету.
Вебер приділяв багато уваги апарату влади – тобто бюрократії. Він був переконаний, що бюрократія – найраціональніша форма здійснення влади хоч в то йже час вказував на її недоліки.