
- •Тема 3. Основи підготовки і ведення робочої карти.
- •Затверджую
- •Тема 3. Основи підготовки і ведення робочої карти.
- •Навчальна та виховна мета:
- •Призначення робочої карти і вимоги до неї.
- •Умовні визначення, які застосовуються у бойових документах.
- •Скорочення і надписи на робочих картах.
- •Порядок розробки і оформлення графічних оперативних (бойових) документів
- •Рекомендації щодо оформлення графічних оперативних(бойових)документів
- •3.3. Підготовка карт
- •Оцінка карти
- •Порядок розробки і оформлення табличних оперативних (бойових) документів
- •Основні правила ведення робочої карти
- •Заключна частина – 5 хвилин.
ПЛАН-КОНСПЕКТ
для проведення заняття з навчальної дисципліни
„Тактико-спеціальна підготовка”
Тема 3. Основи підготовки і ведення робочої карти.
ЗАНЯТТЯ 1. ПРИЗНАЧЕННЯ РОБОЧОЇ КАРТИ ТА ВИМОГИ ДО НЕЇ. УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ.
Затверджую
“_____” __________________ 200__ р.
ПЛАН-КОНСПЕКТ
для проведення заняття з навчальної дисципліни
„Тактико-спеціальна підготовка”
Тема 3. Основи підготовки і ведення робочої карти.
ЗАНЯТТЯ 1. ПРИЗНАЧЕННЯ РОБОЧОЇ КАРТИ ТА ВИМОГИ ДО НЕЇ. УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ.
Навчальний потік: навчальна група ЗНА-34, ЗНА-35
Час: 2 години (90 хвилин).
Місце: Навчальний клас.
Навчальна та виховна мета:
1. Вивчити призначення робочої карти і вимоги до неї.
2. Ознайомити студентів з умовними знаками та скороченнями (надписами), які застосовуються в бойових документах.
3. Прививати студентам елементи штабної культури, старанність при нанесенні умовних позначень та скорочень у бойових документах.
Навчальні питання:
1.Призначення робочої карти і вимоги до неї.
2.Умовні визначення, які застосовуються у бойових документах.
3.Скорочення і надписи на робочих картах.
Навчальні питання і розподіл часу:
Вступ Основна частина 1.Призначення робочої карти і вимоги до неї. 2.Умовні визначення, які застосовуються у бойових документах. 3.Скорочення і надписи на робочих картах. Заключна частина |
- 10 хв. - 75 хв. - 25 хв. - 25 хв. - 25 хв. - 5 хв. |
Навчально-матеріальне забезпечення:
Література:
1. Бойовий статут Сухопутних військ ч.3, с. 145-176, додаток 15,16
2. Бойовий статут Артилерії Сухопутних військ ч.2, с.343-366
3. “Карта офіцера”. Помбрик, Шевченко, с. 5-19, 40-134
4. Бойовий статут артилерії СВ додаток 5,6
Наочні посібники:
1. Комплект слайдів.
Плакат “Робоча карта командира”.
Технічні засоби навчання:
Лектор – 2000
ВСТУП -5 хвилин
1-е навчальне питання - 25 хвилин
Призначення робочої карти і вимоги до неї.
Бойові дії військ в сучасних умовах придбали незвичайно мобільний характер, які ведуть на широкому фронті, на велику глибину, швидкоплинно, з рішучою метою.
Робочою картою називається топографічна карта, на якій графічно за допомогою умовних тактичних позначень та скорочень відображається тактична обстановка та її зміни в ході бою.
Робоча карта є одним з основних, а інколи і єдиним бойовим документом, за допомогою якого командири організують та здійснюють управління бою. Вона базується на топографічній основі карти, тому за її допомогою можна вирішувати не тільки тактичні, а і топографічні завдання, які пов’язані з управлінням підрозділами в бою.
Робоча карта командира призначена для рішення багатьох завдань.
За допомогою робочої карти командир:
1. З’ясовує отримане бойове завдання;
2. Вивчає і оцінює обстановку;
3. Приймає рішення;
4. Організовує взаємодію, забезпечення і управління;
5. Ставить бойові завдання підпорядкованим підрозділам;
6. Доповідає старшому командиру;
7. Планує пересування і пересуватися по місцевості, на якій важко орієнтуватися;
8. Планує і вирішує вогневі завдання по ураженню противника.
Звичайно, всі ці завдання можна виконувати, якщо на робочу карту будуть нанесені необхідні елементи обстановки: відомості про противника, свої підрозділи, сусідів; радіаційна, хімічна (бактеріологічна), метеорологічна обстановка. Окрім елементів обстановки, буде проведена оцінка місцевості на якій передбачається вести бій або бойові дії.
Важливий елемент обстановки відомості про противника.
До них відносяться:
1. Положення противника на певний час;
2. Характер дій противника і нумерація його підрозділів;
3. Місця вогневих засобів і пунктів управління;
4. Інженерне обладнання позицій, рубежів, районів.
Під положенням противника розуміють розташування його підрозділів на місцевості:
в колонах;
в передбойовому порядку;
в бойовому порядку;
в районі зосередження;
на вогневих (стартових) позиціях;
рубежах розгортання;
вогневих рубежах;
та інше.
Під характером дій розуміють дії, які спрямовані на досягнення певної мети. Так, наприклад, противник може наступати, оборонятися, відсуватися для атаки (контратаки), відходити на будь-який рубіж, закріплюватися на ньому, здійснювати марш, вести вогонь, зосереджуватися у будь-якому районі та інше. При наявності цих відомостей на робочій карті командир здійснює всебічну оцінку і прийти до висновків про угруповання противника його силу та ймовірну мету.
Дані про противника необхідно наносити з урахуванням їх достовірності. В першу чергу на карті відображаються достовірні відомості, не достовірні відомості слід наносити з поміткою. Важливо знати, що дані про розташування засобів зброї масового ураження наносять на робочу карту до окремої гармати, ракетної установки. Положення загальновійськових. артилерійських підрозділів противника наносять: до відділення, окремої гармати (командир взводу, батареї).
Радіаційна і хімічна обстановка в сучасних умовах повинна враховуватися і відображатися на робочої карті, наноситься по даним прогнозу і відомостям, які отримані від розвідки в об’ємі необхідному для прийняття рішення. Для правильної оцінки радіаційної і хімічної обстановки необхідні дані про метеоумови:
швидкість і напрямок середнього вітру на різних висотах;
швидкість і напрямок вітру біля землі з даними про хмарність;
температура повітря, і час.
Не менш вважливими елементами обстановки будуть відомості про свої підрозділи і сусідів. Об’єм і повнота відомостей про них, звичайно більше, ніж про противника.
На хід бойових впливають: радіаційне, хімічне, біологічне забруднення місцевості. Ці відомості також командир повинен враховувати і мати на робочій карті. Противник, підрозділи своїх військ і сусіди в бойовій обстановці розташовуються на визначеній місцевості. Не можна глибоко оцінити їх положення і дії не вивчив і не оцінив попередньо місцевість, на котрій розташовані і ведуть бій та бойові дії підрозділи. Тому оцінка місцевості також є одним з важливих елементів обстановки. Кожний командир перед прийняттям рішення на ведення бойових дій або на інші дії ретельно вивчає і всебічно оцінює місцевість – враховує всебічний вплив місцевості на майбутні дії та можливі її зміни під впливом дій противника.
За допомогою робочій карти командир має можливість виконати роботу завчасно до виїзду на місцевість (при наявності часу для проведення рекогносцировки). Робоча карта дозволяє прискорити процес вивчення місцевості і скоротити час на прийняття рішення.
Командири підрозділів різних родів військ з урахуванням отриманих бойових завдань наносять на робочу карту різноманітні за змістом відомості про місцевість, які допомагають вивчати її з метою отримання інформації яка сприяє виконанню отриманого завдання з найменшими втратами в живої силі і техніки одночасно з нанесенням максимальних втрат противнику.
Навички у вивчені і оцінки місцевості по робочої карті відпрацьовуються роками, вони ґрунтуються на твердому знанні картографічних знаків і вмінні орієнтуватись на місцевості (визначати своє місце знаходження). Загальний порядок вивчення місцевості:
Проводиться загальний огляд в смузі, в районі або на напрямку дій підрозділу:
виявляють головні характеристики і особливості місцевості;
визначається загальна уява про рельєф, про умови розташування, маскування, можливості маневру і переміщення, здійснення маршу.
Вивчається і оцінюються умови спостереження , маскування, маневру, інженерного обладнання при застосуванні ОВТ:
визначають вплив місцевості на ведення бойових дії.
Наявність на робочій карті елементів обстановки дозволяє командиру без виїзду на місцевість прийняти рішення, поставити підлеглим бойові завдання (віддати бойовий наказ), а потім уточнити їх на місцевості, організувати взаємодію і управління; також розробляти короткі бойові розпорядження, за допомогою яких під час бою управляти підрозділами.
По карті командир визначає напрямок або район дій, рубежі або райони, які необхідно зайняти, утримувати під час ведення бойових дій, маршрути руху, цілі (об’єкти) вогневого ураження, місця встановлення загородження.
Бойове завдання, що визначено на робочої карті наноситься підлеглими командирами на свої робочі карти.
Відомості про обстановку на робочій карті дозволяють швидко відпрацювати короткі письмові розпорядження, за допомогою яких до підлеглих доводять бойові завдання, коли неможливо або недоцільно ставити їх особисто.
За допомогою робочої карти складаються і бойові донесення. Вони призначені для доповіді старшому командиру про виконання бойового завдання, про положення свого підрозділу, про дії противника і його наміри, а також про прийняте рішення. За допомогою робочої карти проводиться інформування сусідів про обстановку, що склалася та отримати від них інформацію про їх дії. Своєчасність і якість розробки бойових документів і доповідей залежить від нанесення, повноти даних, що нанесені на робочої карті.
Важко переоцінити важливість використання робочої карти, коли бойові дії ведуть на місцевості, де орієнтування ускладнене, вночі, під час снігопаду та в інших умовах обмеженої видимості.
Під час Великої Вітчизняної війни командири ніколи не розлучалися з картами. Так в цей час роблять командири на навчаннях і під час занять у полі. Хто не уміє користуватися робочою картою, той, як правило, зазнає поразку.
На тактичному навчанні командир роти капітан ЗАЙФУЛІН на марші отримав завдання: випередити противника в захопленні вигідного рубежу і утримати його до підходу головних сил. Не вивчивши як слід місцевість в районі бойових дій, командир роти почав організовувати оборону. Коли майже все було зроблено, до роти прибув старший начальник. Він повідомив ввідну: ”Противник підірвав платину водосховища”. Роті погрожувало затоплення, а за ним і поразка. Прийшлось організовувати оборону під вогнем противника, так як був втрачений час. Це сталось завдяки тому, що командир роти погано вивчив карту, а також детально не оцінив місцевість, не передбачив можливих дій противника.
За допомогою робочої карти здійснюють управління вогнем загальновійськових, артилерійських, мінометних підрозділів. Під час організації управління вогнем всіх видів зброї на карті, командир вказує райони вогневих позицій (основних, запасних, тимчасових), місцезнаходження (координати) цілі, її характер, напрямок стрільби, основні і допоміжні сектори обстрілу. Командири артилерійських, мінометних підрозділів після (під час) отримання вогневого завдання, наносять їх на свої карти і за допомогою вхідних даних для стрільби.
Робоча карта повинна відповідати певним вимогам, важливішими з яких є наочність, повнота, точність нанесення обстановки.
Наочність робочої карти командира полягає в ясному і чіткому відображенні бойової обстановки з визначенням її головних елементів.
Це досягається:
1. Вірним застосуванням і чітким кресленням тактичних умовних позначень;
2. Виділенням положення підрозділів на певний час;
3. Вірним зображенням реального положення підрозділів і характеру дій, які передбачаються;
4. Вірним підйомом карти.
Для наочності робочої карті необхідно точно вибрати співвідношення розмірів умовних знаків, позначень і пояснювальних надписів, це залежіть від об’єму інформації, що нанесена, тобто від її графічної завантаженості.
Повнота нанесення обстановки на робочу карту залежить від об’єму відомостей, які необхідні для управління підрозділами в бою. Це означає, що командир на свою робочу карту повинен наносити тільки ті дані обстановки і з такою деталізацією, котра йому дійсно необхідна. У командира загальновійськового, артилерійського підрозділів, підрозділу зв’язку, інших підрозділів, повнота нанесення обстановки буде несхожою, але загальна тактична обстановка – однаковою.
Дотримання цієї вимоги буде сприяти зберіганню у тайні замислу командира по організації і веденню бою підрозділами.
На робочу карту командира артилерійського (мінометного) підрозділу наносять:
розташування сил і засобів, пунктів управління противника;
склад, положення і бойові завдання загальновійськових підрозділів;
завдання, виконують засоби старшого начальника;
вогневі завдання, які виконує підрозділ;
вогневі позиції (основні, запасні, тимчасові), місця командно-спостережних пунктів;
основний напрямок стрільби;
орієнтири;
рубежі, пункти, позиції приданих засобів артилерійської розвідки;
максимальна і мінімальна дальність стрільби;
маршрути і порядок висування, розгортання, переміщення і маневру;
рубежі безпечного віддалення;
сигнали управління, оповіщення і взаємодії.
Точність нанесення обстановки має виключне значення.
Обстановка повинна відповідати дійсному положенню наших військ та противника на місцевості.
Неточність нанесення обстановку на робочу карту може привести в бойовій обстановці до небажаних, а дуже часто і важких наслідків.
Так, наприклад, неточність нанесення на робочу карту положення своїх військ може привести до того, що вони будуть вражені своїми вогневими засобами, які ведуть вогонь з закритих вогневих позицій.
А якщо помилитись в нанесенні противника, то він не буде враженим, та ще буде здійснювати вогневе ураження наших підрозділів.
Достатньо, наприклад, на робочій карті масштабу 1:50000 помилитись при нанесенні обстановки на 1 мм (це відповідає 50 м. на місцевості), як виникає небезпечність враження своїх підрозділів при веденні вогню по противнику, який знаходиться в безпосередньому зіткненні з нашими підрозділами.
Не потрібно забувати, що:
- топографічна карта є основою робочої карти і дозволяє орієнтуватись та визначати місце знаходження в межах практичної точності масштабу карти, яка становить для карти масштабу 1:50000 – до 50 м., для карти масштабу 1:100000 – до 100 м. На цих картах достатньо докладно зображені найбільш важливі в тактичному відношенні місцеві прикмети та інші елементи місцевості. Результати планування вогню та маневру відображаються на робочих картах. В артилерійському дивізіоні (батареї) офіцери розробляють карти масштабу 1:50000(точність застосування до50м).
2-е навчальне питання - 25 хвилин