Лабораторне заняття №16-17 тема: еоловий рельєф

МЕТА: вивчити форми еолового рельєфу, вдосконалювати вміння одержувати географічну інформацію із схем, вдосконалювати навики систематизації матеріалу у вигляді таблиць.

ОБЛАДНАННЯ: фізична карта світу, кліматична карта світу, географічні атласи для 7 класу, роздаткові матеріали “Еоловий рельєф”.

ПИТАННЯ ДЛЯ СПІВБЕСІДИ:

1. Умови утворення рельєфу піщаних пустель.

2. Умови утворення рельєфу глинистих пустель.

3. Умови утворення рельєфу кам’янистих пустель.

ЗАВДАННЯ:

Завдання 1.

Схематично зобразіть у зошиті форми рельєфу:

а) глинистих пустель;

б) кам’янистих пустель.

Методичні вказівки

Для цього слід скористатися описами та малюнками відповідних форм рельєфу у тексті підручників та ілюстративним матеріалом. На схемах слід графічно виразити інформацію про основні ознаки кожної з цих форм рельєфу, включаючи (при необхідності) кількісні показники щодо їх розмірів. Для повноти відображення головних рис для кожної форми рельєфу слід давати дві схеми: вигляд у плані, поперечний розріз.

Завдання 2.

З’ясуйте типологію форм рельєфу піщаних пустель та поясніть її критерії.

Методичні вказівки

• Користуючись роздатковими матеріалами “Еоловий рельєф”, проаналізуйте залежність форм еолового рельєфу від умов зволоження.. Ця залежність виражається у поділі форм еолового рельєфу на групи за ступенем закріпленості пісків.

• Поясніть залежність форм рельєфу піщаних пустель від характеру атмосферної циркуляції. Назвіть комплекси форм еолового рельєфу піщаних пустель, виділені за цією ознакою.

• З’ясуйте вплив кількості пухких відкладів на утворення форм еолового рельєфу (їх розміри та складність).

• Охарактеризуйте види еолового рельєфу піщаних пустель, виділені за двома критеріями: ступенем закріпленості піску та рельєфотвірною роллю атмосферної циркуляції.

Завдання 3.

Заповніть розділ “Еоловий рельєф” у таблиці “Характеристика основних типів морфоскульптури суші”.

Методичні вказівки

Характеристику слід проводити по підтипах морфоскульптур аридного рельєфу: рельєф глинистих пустель, рельєф кам’янистих пустель, рельєф піщаних пустель.

ЛІТЕРАТУРА:

а) основна:

[1] C.72-78; [2] C.376-381; [4] C.303-322; [5] C.100-102; [6]; [7] C.209-222; [8] C.145-151; [9] C.285-300; [10]; [11]; [12]; [14] C.144-145; [16] C.83, 127-128.

б) додаткова:

1. Бабаев А.Г., Зонн И.С. и др. Пустыни. — М.: Мысль, 1986. — 318с.

2. Пашканг К.В. Практикум по общему землеведению. — М.: Высшая школа, 1982. — С.176-179.

3. Криволуцкий А.Е. Рельеф и недра Земли. — М.: Мысль, 1977. — С.60-62.

4. Флоренсов Н.А. Скульпторы земной поверхности. — М.: Мысль, 1983. — С.60-82.

5. Репинская Р.П. Судано-Сахельские засухи //Краєзнавство. Географія. Туризм. — 2002.— №45. — С.23.

6. Пестушко В. Географічні наслідки фізичних процесів у природі //Краєзнавство. Географія. Туризм. — 2002. — №31. — С.4-6.

7. Пестушко В. Географічні елементи архітектури //Краєзнавство. Географія. Туризм. — 2003. — №9. — С.8-14.

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ №18-19

ТЕМА: КАРСТОВИЙ РЕЛЬЄФ

МЕТА: вивчити умови утворення карстового рельєфу, систематизувати різноманітність форм рельєфу поверхневого та підземного карсту, з’ясувати географічне поширення карсту, узагальнити знання про карстовий рельєф (у вигляді таблиці).

ОБЛАДНАННЯ: фізична карта світу, атласи для 7 класу, практикуми Неклюкової Н.П., роздаткові матеріали “Форми карстового рельєфу” та “Географічне поширення карстового рельєфу”.

ПИТАННЯ ДЛЯ СПІВБЕСІДИ:

1. Поняття “карст” Умови утворення карстового рельєфу.

2. Класифікації карстових форм рельєфу: а) за ступенем покритості; б) за розташуванням.

ЗАВДАННЯ:

Завдання 1.

Поясніть розвиток карстового рельєфу по стадіях

Методичні вказівки

Для виконання завдання скористайтеся даними комплексу блок-діаграм на мал.85 на с.120 “Практикуму” Неклюкової Н.П. Слід проаналізувати чотири стадії розвитку карсту: ранньої юності, юності, зрілості та старості. Стадія ранньої юності по суті являє собою умови утворення карстового рельєфу. Остання стадія призводить до повного вичерпання цих умов, і отже затухання розвитку карстового рельєфу аж до зникнення його форм. При аналізі потрібно звертати увагу на зміну площі, котру займають карстові форми, на степінь їх вертикального розвитку, на зміну горизонтальних розмірів тощо.

Завдання 2.

Поясніть процеси утворення багатоповерхової печери

Методичні вказівки

Для виконання завдання слід скористатися роздатковими матеріалами “Схема розвитку багатоповерхових печер”. Послідовно розгляньте стадії розвитку печери від одноповерхової до двохповерхової за рахунок утворення та розширення вертикальних тріщин, проникнення на глибину поверхневих вод, формування горизонтально розміщених порожнин. Обґрунтуйте необхідні геологічні умови для утворення саме багатоповерхових печер.

Завдання 3.

На блок-діаграмі схилу масиву, складеного розчинними гірськими породами, покажіть циркуляцію підземних вод, намалюйте три карстових лійки різних типів (поверхневого розчинення, просочування та провальну), карстовий колодязь, шахту, кари на таких ділянках, де для їх утворення є необхідні умови.

Методичні вказівки

Слід пам’ятати, що утворення карів та лійок поверхневого розчинення відбувається лише в умовах відкритого (або голого) карсту. Лійки просочування формуються у задернованому карсті, тобто за наявності невеликого шару нерозчинних гірських порід, зокрема ґрунту. Провальні лійки, карстові колодязі та карстові шахти для свого утворення потребують наявності потужного «бронюючого» пласта нерозчинних гірських порід на поверхні та масиву розчинних порід під ним значної вертикальної та горизонтальної протяжності.

Завдання 4.

Заповніть розділ “Карстовий рельєф” у таблиці “Характеристика основних типів морфоскульптур суходолу”.

Систематизацію слід проводити по підтипах:

а) рельєф поверхневого карсту; б) рельєф підземного карсту.

ЛІТЕРАТУРА:

а) основна:

[1] C.49-54; [2] C.363-367; [4] C.264-269; [5] C.112-114; [6]; [7] C.171-185; [8] C.164-171; [9] C.221-229; [16] C.212-215; [13].

б) додаткова:

1. Дублянский В.Н. Карстовые пещеры. — М.: Знание, 1977. — 48с.

2. Гвоздецкий Н.А. Карст. — М.: Мысль, 1981. — 214с.

3. Гвоздецкий Н.А. Карстовые ландшафты. — М.: Изд-во МГУ, 1988. — 112с.

4. Пашканг К.В. Практикум по общему землеведение. — М.: Высшая школа, 1982. — С.176-179.

5. Карстологічна школа геофаку ТНУ //Краєзнавство. Географія. Туризм. — 2002. — №7-8. — С.11-12.

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 20

ТЕМА: БЕРЕГОВИЙ РЕЛЬЄФ

МЕТА: вивчити форми берегового рельєфу та типи берегів, вдосконалювання вміння одержувати географічну інформацію із схем та навики складання таблиць.

ОБЛАДНАННЯ: фізична карта світу, атласи учителя, таблиці “Типи берегів”, роздатковий матеріал “Береговий рельєф”.

ПИТАННЯ ДЛЯ СПІВБЕСІДИ:

1. Поняття “берегова зона”, процеси, що її формують.

2. Будова та формування глибокого берега.

3. Будова та формування мілкого берега.

4. Морфолого-генетичні типи берегів.

ЗАВДАННЯ:

Завдання 1.

Заповніть розділ “Береговий рельєф” у таблиці “Характеристика основних типів морфоскульптури суходолу”.

Методичні вказівки

Із усіх підтипів берегового рельєфу потрібно охарактеризувати один – береги, сформовані хвильовими процесами. Це зумовлено тим, що інші підтипи берегового рельєфу утворені ендогенними та екзогенними процесами на суходолі.

Завдання 2

Змоделюйте утворення форм берегового рельєфу, котрі можуть утворитися при певній конфігурації берегової лінії та глибинах прибережних ділянок.

Методичні вказівки

Відтворіть берегову лінію, зображену в роздаткових матеріалах “Береги, сформовані хвильовими процесами”. На малюнку схематично покажіть усі берегові форми, які мають виникнути при такому напрямку хвиль. Підпишіть назви цих берегових форм. Слід пам’ятати, що на глибоких ділянках берега утворюється такий набір берегових форм: кліфи, хвилеприбійні ніші, пляжі, денудаційні тераси та акумулятивні тераси. Для мілких берегів характерні такі форми: пляжі , піщані коси , пересипи, томболо, пляжі, гравійні бари, уздовжберегові піщані та галечникові потоки.

ЛІТЕРАТУРА:

а) основна:

[1] C.78-92; [2] C.381-391; [4] C.322-338; [6]; [7] C.222-247; [8] C.83-111; [9] C.229-250; [10]; [11]; [12]; [13].

б) додаткова:

1. Каплин П.А. Берега. — М.: Мысль, 1991. — 304с.

2. Пешков В.М. Там, где грохочет прибой. — М.: Знание, 1989. — 48с.

3. Шуйський Ю.Д. Головні тенденції сучасного берегознавства //Український географічний журнал. — 1994 — №1-2. — С.69-70.

4. Карпенко Л.В. Водохранилища как экологически опасный объект //География и природные ресурсы. — 2002. — №2. — C.39-43.