14. Класи кормів та їх поживна цінність

Класи кормів (за міжнародною класифікацією)	Назва корму	Показники поживної цінності сухої речовини кормів
1­-Сухі грубі, об’ємисті корми	Сіно, солома, полова, висівки, трав’яне борошно	% сирої клітковини- ??? % сирого протеїну- ??? Мдж обмінної енергії ???
2-Соковиті грубі та об’ємисті корми	Трава пасовищ, зелена різка	% сирої клітковини- ??? % сирого протеїну- ??? Мдж обмінної енергії ???
3-Силоса	Силос та сінаж з різних культур	% сирої клітковини- ??? % сирого протеїну- ??? Мдж обмінної енергії ???
4-Енергетичні корми	Зерно злаків, коренебульбоплоди, меляс та інші енергетичні відходи харчової промисловості, жири	% сирої клітковини- ??? % сирого протеїну- ??? Мдж обмінної енергії ???
5-Протеїнові добавки	М’ясо –кісткове борошно та боєнські відходи, гідролізоване пір’я птиці, молоко та молочні продукти, рибне борошно та інші морські побічні продукти, мука сої, насіння льону, бавовнику, макуха соняшнику, бавовнику, кукурудзяно-глютенова мука, суха барда, сечовина, продукти мікробного синтезу	% сирої клітковини- ??? % сирого протеїну- ??? Мдж обмінної енергії ???

Завдання 23. Користуючись вихідними даними про середню врожайність кормових культур, розрахувати вихід сухої та органічної речовини, протеїну, клітковини, БЕР з 1 га посівних площ.

При розрахунках виходу поживних речовин з зернових культур відношення зерна та соломи для ярових культур можна прийняти рівним 1:1, а для озимих 1:1,2.

Завдання 24. Вирахувати кількість кормових одиниць, обмінної енергії в 100 кг зерна кукурудзи, 100 кг силосу кукурудзяного, 100 кг сіна конюшини, 100 кг буряку кормового.

Тема 5.2. Визначення норм годівлі та складання раціонів для сільськогосподарських тварин. Довідкова інформація.

Тварини успадковують певні генетичні можливості, а на скільки вони будуть реалізовані залежить від умов навколишнього середовища, при цьому годівля є одним з найбільш важливих факторів реалізації генетичного потенціалу тварин.

Першим етапом організації годівлі тварин є визначення норми годівлі. Норма годівлі це науково обґрунтована потреба тварин в поживних речовинах, яка визначається диференційовано для різних статево - вікових груп тварин. При обчисленні норми годівлі враховують потреби в поживних речовин на виконання різних функцій організму, зокрема: на підтримання життєвих функцій організму та на виконання виробничих функцій (лактація, прирости живої маси та ін.).

Однією з основних статтею витрат на підтримання життєвих функцій організму є теплопродукція. Сільськогосподарські тварини є теплокровними і тому в їх організмі повинно постійно утворюватись тепло для підтримання сталої температури тіла. Проблемою є те, що зв'язок між теплопродукцією і живою масою не носить лінійного характеру. В розрахунку на 1 кг живої маси невелика за розміром тварина витрачає більше енергії теплопродукції, ніж велика за масою тварина. Таким чином, дрібні за розміром тварини потребують більше енергії теплопродукції, щоб підтримувати сталу температуру тіла. Це перш за все пов’язано з поверхневою площею тіла: кожен кілограм живої маси дрібної за розміром тварині в більшій міри стикається з навколишнім середовищем, ніж кілограм живої маси великих тварин. Тому для прогнозування теплопродукції організму тварин та потреб тварин в енергії на забезпечення підтримуючих функцій організму використовують показник обмінної маси - ЖМ^0,75. Показник обмінної маси використовують тому, що він прямо пропорційний поверхневій площі тіла тварин і його легко визначати та проводити різноманітні прогностичні розрахунки у живленні тварин.

Орієнтовну потребу тварин в обмінній енергії на підтримання життєвих функцій організму визначають за формулою: ОЕпідтримання (МДж)= 0,55 * ЖМ^0,75

Потреба в енергії для забезпечення лактації залежить від кількості молока та його хімічного складу. Орієнтовно потребу в енергії на утворення молока корів можна визначити за формулою: ОЕлактації = Надій, кг * 5,2 МДж.