11. Характеристика продуктивних якостей свиней різних родин.

№ матки	Багато-плідність	Велико-плідність, кг	Жива маса поросят в 21 день, кг	Кількість поросят при відлученні	Збереженість поросят
Родина Волошки
1	13,0	1,3	87,5	13,0
2	13,5	1,2	78,3	13,5
3	14,0	1,2	83,0	12,6
4	13,3	1,2	78,8	12,0
5	13,2	1,1	79,4	12,6
Середнє
Родина Троянди
1	11,0	1,1	67,0	10,0
2	12,5	1,2	68,3	11,5
3	10,0	1,1	63,0	10,0
4	12,3	1,0	61,8	10,0
5	11,2	1,0	69,4	11,0
Середнє

Завдання 21. Користуючись даними таблиці 12, прослідкувати вікову динаміку репродуктивних якостей свиноматок та зробити висновок про оптимальний вік першого парування.

12. Репродуктивні якості свиноматок великої білої породи різного віку

Вік маток, місяців	Жива маса при осіменінні, кг	Багато-плідність, гол.	Велико-плідність, кг	Молоч-ність	Жива маса поросят у віці:
					21 день	8 місяців
8	85-100	9,1	0,95	45,6	5,0	85,6
9	105- 120	9,8	1,1	55,1	5,6	93,6
10	125-145	11,3	1,15	69,8	6,1	108,4

Розділ 3. Основи годівлі сільськогосподарських тварин Тема 5.1. Оцінка поживної цінності корму. Енергетична поживність кормів. Класифікація кормів.

Довідкова інформація.

Поживність корму. На ріст, продуктивність та здоров’я сільськогосподарських тварин впливають кількість і хімічний склад кормів та здатність хімічних сполук корму до перетравлення та засвоєння.

Характеризуючи цінність корму для тварин ми використовуємо термін «поживність корму», або забезпеченість корму хімічними сполуками, які можуть використовуватись для підтримання життя, продуктивності та здоров’я тварин.

В ході проведення хімічного аналізу кормів їх поживність оцінюють за такими показниками:

• зола (мінеральні елементи);

• сирий протеїн (білки, амінокислоти, небілковий азот);

• ефірний екстракт (жири, масла, воски, смоли, пігменти);

• сира клітковина (целюлоза, геміцелюлоза, лігнін);

• безазотисті екстрактивні речовини (крохмаль, цукри, деяка кількість целюлози, геміцелюлоза, лігнін).

В довідниках хімічного складу кормів їх поживність наводиться як в перерахунку на корм натуральної вологи (див. Додатки 1.1.-1.4) так і в перерахунку на суху речовину корму. Останній показник більш доцільно використовувати, оскільки різні корми містять різну кількість вологи, що заважає проводити порівняльну характеристику їх поживності.

Проведення перерахунків поживності кормів натуральної вологи на поживність сухої речовини і навпаки можна користуючись простою формулою: а=в/с, де:

а- кількість поживної речовини корму в перерахунку на суху речовину;

в- кількість поживної речовини корму в перерахунку на корм натуральної вологи;

с- відсоток сухої речовини в кормі.

Приклад 1. В 1 кг зеленої маси конюшини міститься 23,5% сухої речовини, 0,20 кормових одиниць, 61 г сирої клітковини, 108 г БЕР. Визначити кількість кормових одиниць, сирої клітковини та БЕР в 1 кг сухої речовини конюшини.

Відсоток сухої речовини в 1 кг зеленої маси конюшини міститься 23,5%. Звідки:

• кількість кормових одиниць в перерахунку на суху речовину конюшини становить: 0,20 к од /0,235= 0,85 к. од.,

• кількість сирої клітковини в перерахунку на суху речовину конюшини становить: 61 г /0,235= 259 г (або 25,9%),

• кількість БЕР в перерахунку на суху речовину конюшини становить: 108 г /0,235= 459 г (або 45,9%).