
- •Одеса одеу 2004
- •Необхідність і мета розробки модулів з “Економічного аналізу”. Розділ “Теорія економічного аналізу”
- •1.1. Структура модуля
- •1.2 Глосарій
- •1.3 Основний зміст модуля
- •1.4 Структурно-логічні схеми
- •Місце економічного аналізу серед інших економічних наук
- •Економічний аналіз як функція управління
- •Класифікація резервів
- •Задачі економічного аналізу
- •Види економічного аналізу
- •1.5 Контрольні питання
- •1.6 Практичний модуль
- •2.1 Структура модуля
- •2.2 Глосарій
- •2.3 Основний зміст модуля
- •2.4 Структурно-логічні схеми
- •2.5 Контрольні питання
- •2.6 Практичний модуль
- •3.1 Структура модуля
- •3.2 Глосарій
- •3.3 Основний зміст модуля
- •3.4 Структурно-логічні схеми прийоми економічного аналізу
- •Спеціальні прийоми аналізу
- •3.5 Контрольні питання
- •3.6. Практичний модуль
- •Виконання перспективного плану виробництва *
- •Аналіз соціально-демографічної структури
- •Темпи зростання фондовіддачі, фондоозброєнності і
- •4.1 Структура модуля
- •4.2 Глосарій
- •4.3 Основний зміст модуля
- •4.4 Структурно-логічні схеми інформаційне забезпечення економічного аналізу
- •4.5 Контрольні питання
- •4.6 Практичний модуль
- •5.1 Структура модуля
- •5.2 Глосарій
- •5.3 Основний зміст модуля
- •5.4 Структурно-логічні схеми
- •Щодо управління виробництвом
- •5.5 Контрольні питання
- •5.6 Практичний модуль
- •Додаток 1. Вихідна інформація для виконання практичних завдань
- •Висновки
- •Список літератури
- •Рецензія на модулі з курсу “Економічний аналіз”. Розділ “Теорія економічного аналізу” для студентів 3 курсу всіх форм навчання
- •З протоколу № 2 засідання кафедри аналізу господарської діяльності від 24 жовтня 2003 р.
- •Зовнішня рецензія на модулі з курсу “Економічний аналіз”. Розділ “Теорія економічного аналізу” для студентів 3 курсу всіх форм навчання
Аналіз соціально-демографічної структури
ПІДПРИЄМСТВА
Показники |
Минулий звітний період |
Звітний період |
|
За планом |
Фактично |
||
Склад робітників основної діяльності, чол. |
|
|
|
а) чоловіки |
1120 |
1130 |
1100 |
в тому числі робітники |
820 |
860 |
864 |
б) жінки |
790 |
750 |
780 |
в тому числі робітники |
628 |
565 |
543 |
Віковий склад |
|
|
|
до 18 років |
8 |
9 |
7 |
від 18 до 25 років |
250 |
243 |
221 |
від 26 до 36 років |
301 |
282 |
299 |
37 років і старше |
521 |
542 |
567 |
Завдання 12. За наведеними даними розрахувати темпи зростання фондовіддачі, фондоозброєності і продуктивності праці (табл. 5)
Таблиця 5.
Темпи зростання фондовіддачі, фондоозброєнності і
ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ
Показники |
Минулий звітний період |
Звітний період |
Темпи зростання, % |
Продуктивність праці одного працюючого, грн. |
952,8 |
1108,1 |
|
Фондоозброєність, грн. |
9,44 |
10,64 |
|
Фондовіддача, коп. |
100,88 |
104,12 |
|
Вкажіть на зв’язок між цими показниками.
МОДУЛЬ 4 Інформаційне забезпечення економічного аналізу
4.1 Структура модуля
1. Інформація як важливий ресурс ринкової економіки.
2. Основні вимоги до інформаційної бази аналізу.
3. Характеристика і класифікація найважливіших видів інформації.
4. Перевірка вірогідності джерел інформації.
4.2 Глосарій
Інформація – сукупність корисних відомостей, які є об’єктом збирання, реєстрації, зберігання, передавання і перетворення.
Обліково-аналітична інформація – основа для прийняття рішень з організації, планування й регулювання господарської діяльності підприємства.
Нормативна інформація – виникає і використовується на стадіях технічної підготовки виробництва, а також в інших випадках (норми, нормативи, ціни, розцінки, тарифи).
Внутрішня інформація – сукупність даних, що виникають на самому об’єкті і характеризують його діяльність.
Зовнішня інформація – виникає за межами об’єкта і має безпосереднє відношення досліджуваної предметної області.
4.3 Основний зміст модуля
Питання 1. Інформація як важливий ресурс ринкової економіки.
Інформація – це впорядковані повідомлення про кількісний та якісний стан речей чи явищ, сукупність даних і знань про них. Вона може бути виражена за допомогою цифр, букв, інших символів. У економіці інформація відображає процеси і явища господарської діяльності людей, закономірності функціонування ринку і його складових елементів тощо.
Для одержання, опрацювання, збереження і використання інформації витрачаються праця і матеріальні ресурси. Тому інформація має, крім споживної, ще й вартість, яка повинна відшкодовуватися сторонніми її користувачами.
Питання 2. Основні вимоги до інформаційної бази аналізу.
Інформація має бути повною і різнобічною, своєчасною і доброякісною. Проте не завжди можна одержати все необхідне для виконання аналітичних досліджень. І якщо аналіз усе-таки проводиться в умовах певного браку даних, це не може зашкодити якості роботи і висновків. Проблеми з інформацією виникають не лише у разі її відсутності, перекручень, а й у зв’язку з обмеженнями щодо порядку її використання, впровадженням різного роду комерційних та інших таємниць.
Слід також розглянути питання оперативності інформації як найважливішої її властивості. Треба підкреслити, що тільки завдяки комп’ютеризації виробництва забезпечується дійсна оперативність і доступність інформації. Комп’ютерні технології вносять також суттєві зміни у зміст і методику вирішення аналітичних завдань на підприємстві. Висока швидкість виконання розрахункових та логічних операцій дає змогу обробляти великі обсяги аналітичної інформації та дуже плідно й своєчасно використовувати її в управлінні виробництвом.
Застосування ЕОМ розширює перелік конкретних питань економічного аналізу, а також зміщує його напрям із традиційної оцінки діяльності за минулі періоди до вивчення поточних та майбутніх ситуацій з метою сприяння розробці обґрунтованих і зважених управлінських рішень.
Питання 3. Характеристика і класифікація найважливіших видів інформації.
Основними джерелами інформації є:
1. планово-нормативна (матеріали бізнес-планів, норми витрат і нормативи, прейскуранти цін і тарифів, законодавчі акти, інструкції, договори, технологічна документація тощо);
2. дані бухгалтерського, статистичного і оперативного обліку та звітності;
внутрішня позаоблікова інформація (накази, виробниче листування, довідки про перевірки та акти ревізій (аудиту), протоколи виробничих нарад, доповідні записки та ін.);
зовнішня інформація (звітні дані споріднених підприємств і матеріали галузевих видань, збірники статистичних матеріалів як вітчизняних, так і закордонних установ, дані переписів і анкетних обстежень);
дані особистих спостережень аналітика (виробничі екскурсії, хронометраж робочого дня, опитування працівників підприємства).
Питання 4. Перевірка вірогідності джерел інформації.
Вся підібрана для аналізу інформація і, насамперед, показники обліку і звітності мають бути ретельно перевірені за формою і змістом. Під час перевірки за формою встановлюється правильність оформлення документів і звітів з погляду повної наявності й заповнення всіх реквізитів, таблиць, підписів, арифметичних сум, підсумків; відповідність і спадкоємність цифр, перенесених з інших документів та попередніх років; узгодженість цифр у різних формах звіту і взаємозалежних величин.
Під час перевірки інформації за змістом, а вона може бути здійснена лише на підприємстві, встановлюють відповідність звіту даним бухгалтерського обліку, а достовірність самого обліку перевіряють його відповідністю реальному стану речей та процесів на підприємстві.
Перевірка має встановити доброякісність інформації, і лише за цієї умови можна розпочати сам аналіз діяльності підприємств.