Практичне заняття №3

Тема: Устрій та кінематика токарного, свердлильного верстатів.

Мета: 1. Ознайомитися з устроєм токарного, свердлильного верстатів.

2. Ознайомитися з кінематичними схемами токарного, свердлильного верстатів.

Техніка безпеки при проведенні практичного заняття

Під час проведення практичних занять забороняється:

1. Користуватися відкритим вогнем у приміщенні, палити.

2. Користуватися несправною електропроводкою та електрообладнанням.

3. Користуватися незаземленим електрообладнанням та електроприладами.

4. Користуватися електро- та нагрівальними приладами з відкритим факелом без вогнестійких підставок, а також залишати їх на довгий час без нагляду.

5. Зберігати легкозаймаючі рідини у лабораторії без захисних дій.

6. Проводити вогневі роботи без дозволу інженера з техніки безпеки.

Необхідно пам’ятати:

• Під час виконання лабораторних та практичних робіт треба суворо додержуватися правил з техніки безпеки і пожежної безпеки.

• Перед проведенням занять необхідно разом з керівником по проведенню лабораторних і практичних занять перевірити обладнання на предмет пожежної безпеки і можливої несправності механізмів та усунути помічені недоліки, або у разі серйозного випадку, не проводити заняття і доповісти інженеру з техніки безпеки про виявлені пошкодження.

Методичні рекомендації з проведення практичного заняття Загальні відомості

Обробка конструкційних матеріалів різальними інструментами (обробка різанням) полягає у відокремленні ними з заготовки шару матеріалу з метою виготовлення деталі потрібної форми, відповідних розмірів і шорсткості поверхонь. Методи формування поверхонь при обробці різальними інструментами є поверхневими, послідовними, тому за продуктивністю і раціональністю використання матеріалів така обробка поступається більш сучасним методам виготовлення деталей - без зняття стружки (точне лиття, точне штампування, висадка тощо). Проте більшості деталей остаточної форми і розмірів надають обробкою різанням на металорізальних верстатах. Тільки такою обробкою вдається задовольнити зростаючі вимоги щодо точності розмірів і чистоти поверхонь.

Обробка різанням значною мірою визначає якість виготовлення машин, їхню точність, довговічність і надійність, а також вартість. Незважаючи на те, що методи обробки деталей на металорізальних верстатах безперервно вдосконалюються, трудомісткість верстатних робіт у машинобудуванні становить найбільшу частку, досягаючи 30...35 % від загальної трудомісткості виготовлення машин.

1. Робочі, установчі та допоміжні рухи в металорізальних верстатах

1.1. Види рухів в металорізальних верстатах. Для обробки різанням (точіння, свердління, фрезерування та ін.) заготовка і різальний інструмент мають виконувати певні рухи. Вони поділяються на робочі, або рухи різання, установчі та допоміжні.

Робочі - рухи призначені для зняття стружки, а установчі та допоміжні - для підготовки до цього процесу.

Установчі - рухи робочих органів верстата, за допомогою яких інстру­мент займає таке положення відносно заготовки, яке б дало змогу зняти з неї певний шар матеріалу.

Допоміжні – рухи робочих органів верстата, що не мають прямого відношення до різання, наприклад швидкі переміщення робочих органів, переключення швидкостей різання і подач тощо.

1.2. Головний рух і рух подачі. Робочі рухи поділяються на головний рух і рух подачі. За допомогою головного руху знімається стружка, а рух подачі дає змогу розпочати процес і поширити його на необроблені ділянки поверхні заготовки.

У металорізальних верстатах головних рух найчастіше буває обертальним (токарні, свердлильні, фрезерні, шліфувальні верстати) або прямолінійним (зворотно-поступальним – стругальні і довбальні верстати).

У верстатах з обертальним головним рухом рух подачі безперервний, завдяки чому процес різання також безперервний. У верстатах із зворотно-поступальним головним рухом робочий хід чергується з холостим, рух подачі здійснюється перед початком кожного робочого ходу, а отже, процес різання – переривчастий.