Парфенюк В.М. Поняття і структура „Міжнародних інформаційних відносин” як наукової дисципліни. [РІС КСУ http://mi/database/subject/index.htm (1 лютого 2007 р.)].

Поняття і структура „міжнародних інформаційних відносин” як наукової дисципліни

1.1. Сучасні тенденції розвитку міжнародного інформаційного середовища 1

Список використаних джерел 5

1.2. „Міжнародні інформаційні відносини” як наукова дисципліна і її основні завдання 5

Список використаних джерел 7

1.3. Об’єкт і предмет дослідження „Міжнародних інформаційних відносин” 7

Список використаних джерел 8

1.1. Сучасні тенденції розвитку міжнародного інформаційного середовища

Від найдавніших часів передача повідомлень про реальні події міжнародного життя була надзвичайно важливою як у внутрішній, так і зовнішній політиці держав, оскільки забезпечувала потреби політичного керівництва і служила основою для прийняття ним рішень у сфері зовнішньої політики. Однак між подією та реакцією на неї зацікавлених держав завжди минав досить тривалий час, це унеможливлювало динамічну та ефективну зовнішню політику. Широкі кола громадськості отримували інформацію зі ще більшим запізненням і лише таку, яка відповідала інтересам керівної верхівки.

Починаючи від XIX століття, розвиток міжнародних відносин зазнав стрімких, революційних змін. Він був пов’язаний з удосконаленням старих та винайденням нових технічних засобів передачі інформації. Широкий розвиток транспорту, винайдення телеграфу, телефону, радіо і, на кінець, впровадження сучасних комп’ютерних мереж свідчили не лише про ступінь прогресу суспільства, а й призвели до справжніх інформаційних революцій.

Інформованість урядів воюючих держав та громадян вперше суттєво змінилась під час Кримської війни (1851-1855). Характеризуючи цю ситуацію, М. Говард писав: „Війна більше не являла собою пригоду у далеких краях, про яку цивільне населення дізнавалось з коротких офіційних повідомлень та із солдатських байок, коли подія вже відходила у далеке минуле. Тісніший контакт між фронтом і тилом було встановлено завдяки паралельному розвиткові електричного телеграфу. Можливість миттєвого зв’язку отримали не лише політичні лідери та їхні польові командири, а й редактори газет, які ставали дедалі впливовішими та амбіційнішими”.

В другій половині XX століття інформаційна революція фактично повторилася, але вже на якісно новому рівні:

1. Розвиток цифрових інформаційних засобів та глобальних комп’ютерних мереж забезпечив легкий та вільний доступ до інформації по всьому світу і формує технологічну основу для об’єднання інтелектуальних ресурсів усього людства.

2. Інформаційна індустрія стала однією із галузей світової економіки, які розвиваються найдинамічніше.

3. Новітні інформаційні і комунікаційні технології знаходять дедалі більше застосування не тільки в сфері зв’язку, а й у високотехнологічних виробництвах, фінансовому обігу та на ринку цінних паперів, на транспорті, у державних системах управління, в освіті, охороні здоров’я тощо.

4. Розвиток інформатизації, наявність і доступність достовірної інформації про стан та динаміку розвитку сучасних процесів у вирішальному ступені визначають можливості суспільства виробляти й реалізувати ефективні рішення в економічній, політичній, соціальній, воєнній, екологічній, науково-технологічній та інших сферах життєдіяльності.

В основі зазначених перетворень в міжнародному середовищі лежать такі сучасні процеси, як:

• дигіталізація інформації;

• технологічна, функціональна та організаційна конвергенція;

• лібералізація законодавчих і нормативних актів, які регулюють функціонування секторів інформаційної індустрії;

• концентрація власності у засобах масової комунікації;

• диверсифікація ринку інформаційних послуг за регіональними та змістовими ознаками;

• зміна форм споживання інформації;

• диверсифікація інформаційних послуг за регіональними і змістовими ознаками;

• ріст ролі і значущості високоінтелектуальних видів діяльності;

• наростання проблем інформаційної безпеки;

• трансформація масової свідомості.

1. Переведення інформації в цифрову форму призводить до перекодування значних масивів інформації, які раніше були представлені на традиційних носіях – папері, відеоплівці, магнітних стрічках. В результаті інформація може легко копіюватися, передаватися, об’єднуватися, що дало поштовх інтенсивному розвитку нового сектора інформаційної індустрії – мультимедійній промисловості.

2. Процес конвергенції, тобто об’єднання, злиття в єдине ціле виявляється на трьох рівнях – технологічному, функціональному та організаційному.

Об’єднання технологій, пов’язаних зі створенням, обробкою і передачею інформації, внаслідок чого з’являються нові гібридні технології, цифрована інформація може передаватися будь-якими засобами комунікацій – телефонними і кабельними лініями, через супутники, мобільний і бездротовий зв’язок.

В результаті почався процес технологічної конвергенції традиційно різних секторів інформаційної індустрії – комп’ютерного, телекомунікаційного, засобів масової інформації та аудіовізуального. Як наслідок, на ринку відбувається розповсюдження нових інформаційних товарів і послуг).

Технологічна конвергенція і можливість прориву на нові ринки призвели до масового злиття інформаційних компаній в двох напрямах:

• по-перше, об’єднуються фірми, зайняті у виробництві змісту (інформаційні агентства, видавництва, кіностудії), і телекомунікаційні оператори, що володіють засобами доставки змісту до населення;

• по-друге, зливаються компанії, що володіють різними частинами інформаційної інфраструктури, – телефонні оператори міжнародного і місцевого зв’язку, виробники комп’ютерів програмного забезпечення, систем кабельного віщання, супутникового і мобільного зв’язку. Мета подібних об’єднань – збільшення капіталу, завоювання нових ринків збуту, підвищення конкурентоспроможності.

3. Конвергенція технологій і злиття компаній, у свою чергу, призводять до лібералізації законодавчих і нормативних актів, які регулюють традиційно різні сектори інформаційної індустрії. Мова йде про зняття обмежень на надання інформаційних послуг, концентрацію власності, участь іноземного капіталу.

4. Концентрація власності у засобах масової комунікації дуже часто призводить до загострення міжнародних відносин, оскільки:

• зумовлює глобальні за масштабами зіткнення транснаціональних, регіональних та національних інтересів, норм і принципів діяльності держав;

• відтворює взаємодію та інтереси міжнародних блоків та угруповань країн, що викликає гостру конкуренцію держав у міжнародних інформаційних потоках;

• зумовлює нові підходи до розподілу світових інформаційних ресурсів такою ж мірою, як і розподіл продовольчих чи енергетичних ресурсів світу.

5. Змінюються форми споживання інформації. У людей з’являється не тільки значно більший вибір джерел інформації, а й можливість за своїм смаком самостійно формувати те, що вони читають або дивляться, відбувається значний ріст частки інтерактивних послуг. Інтерактивне телебачення і Інтернет створюють нову парадигму для засобів масової інформації, коли люди не просто споживають, а є активними учасниками в системі людина – світ інформації. Це призводить до поступової переорієнтації культури споживання з пасивної на активну форму.

6. Відбувається диверсифікація інформаційних послуг за регіональними і змістовими ознаками. Невеликі співтовариства або національні утворення отримують можливість розвивати свою культуру, зберігати мову, формувати відчуття духовної єдності. Велика кількість технічних каналів передачі інформації призводить до спеціалізації телеканалів, до переходу на обслуговування груп споживачів за інтересами.

7. Зростає роль і значимість високоінтелектуальних видів діяльності, в яких збільшується зайнятість з відповідними змінами в професійній та соціальній структурі населення. Виник новий вид грамотності – комп’ютерна. Без вміння працювати із сучасними комп’ютерами неможливо не тільки одержати престижну роботу, а й користуватися традиційними послугами. Формування розвинутого ринку інформаційних послуг нереально без залучення в нього широких мас підготовлених користувачів. У зв’язку з цим в освіті зростає частка дисциплін, пов’язаних з комп’ютеризацією, формуванням навичок роботи в глобальних комп’ютерних мережах, використанням ІКТ в різних сферах.

8. Особливого значення набуває проблема захисту інформації. Можливість об’єднання персональної інформації, накопиченої в електронному вигляді в різних державних та комерційних базах даних, робить особистість інформаційно „прозорою” і, отже, підконтрольною тим, у чиїх руках знаходяться засоби збору та обробки великих масивів інформації.

Зростають проблеми захисту інтелектуальної власності. Бізнес у будь-якій справі вимагає захисту прав власників. Особливу актуальність ця теза набула в умовах легкого копіювання і передачі авторських робіт.

Зростає також небезпека кібертероризму. Ймовірна ситуація, коли об’єктом інформаційного нападу можуть стати системи управління повітряним транспортом, міським господарством, великими енергетичними системами тощо, що може призвести до повної втрати керованості і хаосу.

9. Істотні трансформації відбуваються в масовій свідомості. Найбільший вплив на цей процес здійснюють електронні ЗМІ, до яких поступово приєднується глобальна комп’ютерна мережа Інтернет.

З одного боку, вибір інформаційних продуктів і послуг сьогодні багатий як ніколи. Кожен може формувати власне інформаційне оточення на свій смак і запити. Цьому сприяє зростання числа телевізійних каналів, альтернативних джерел інформації, економічна доступність продуктів розважальної індустрії для великих мас людей.

З іншого боку, відбувається помітна уніфікація масової свідомості, оскільки люди споживають практично одночасно одні й ті ж новини, особливо глобального характеру, йде масована пропаганда способу життя, властивого західній, техногенній цивілізації, в різних країнах рекламуються одні й ті ж групи товарів.

Таким чином, глобальний характер перетворень в усіх сферах життєдіяльності суспільства завдяки стрімкому розвитку і впровадженню інформаційних і комунікаційних технологій свідчить про початок нової ери у розвитку світового співтовариства, оскільки суттєво змінює: характер міжнародної взаємодії людей; організацію їх знань та мислення; методи прийняття рішень та управління суспільством; способи навчання та характер поведінки людей тощо.

Зазначені тенденції розвитку міжнародного інформаційного середовища активно трансформують усталені традиції і способи здійснення міжнародних відносин, як в цілому, так і на рівні окремих їх видів.

Загалом же сучасна інформаційна ситуація у системі глобальних міжнародних відносин характеризується тим, що:

• сучасні засоби комунікації глобалізували можливості передачі великих масивів інформації за неймовірно короткий час;

• мультимедійні системи, що здійснюють миттєву передачу інформації на будь-яку відстань, самі по собі є інтенсивним каталізатором суспільних процесів;

• інформаційні процеси стимулюють прогресивний розвиток економіки, політики, техніки, екології, культури, військової сфери тощо.