4. Місцеві фінансові органи в управлінні фінансами.

Місцеві фінансові органи включають:

1. Міністерство фінансів Автономної Республі­ки Крим;

2. обласні, міські фінансові управління;

3. районні фінансові відділи.

Місцеві фінансові органи виконують такі функ­ції:

1. забезпечують втілення в життя державної фінансової політики;

2. аналізують показники розвитку економіки відповідного району;

3. сприяють збільшенню доходів бюджету;

4. розробляють проекти зведених балансів фі­нансових ресурсів для відповідних територій;

5. розробляють бюджети відповідних Рад на­родних депутатів;

6. координують діяльність учасників бюджет­ного процесу з питань виконання бюджету;

7. ведуть облік і складають звіти про виконан­ня бюджету;

8. готують інформаційні матеріали, доповіді органам місцевої влади про хід і підсумки вико­нання бюджету;

9. вирішують питання про відстрочення пла­тежів;

10. вносять пропозиції про надання пільг з по­датків і платежів до бюджетів відповідних рівнів за висновками податкових інспекцій;

11. аналізують економічне і фінансове стано­вище галузей народного господарства.

5. Державний фінансовий контроль: суб'єкти, об'єкти та форми.

Державний фінансовий контроль - це сукуп­ність дій та операцій використовуваних держав­ними фінансовими органами при перевірці фінан­сових та пов'язаних з ними видів діяльності суб'єк­тів господарювання та управління із застосуванням специфічних форм і методів його організації.

Фінансовий контроль з боку держави здійс­нюють органи державної влади в особі:

1. постійних комісій Верховної Ради;

2. Національного банку;

3. Міністрів економіки, фінансів, статистики;

4. органів внутрішньовідомчого контролю мі­ністерств, відомств, підприємницьких структур;

5. державних та приватних аудиторських орга­нізацій.

Об'єктом фінансового контролю є грошові роз­подільчі процеси, які відбуваються при форму­ванні та використанні фінансових ресурсів, у тому числі у формі грошових коштів на всіх рівнях і ланках народного господарства.

Основною складовою державного фінансового контролю є бюджетно-фінансовий контроль, метою якого є перевірка своєчасності та повноти надход­ження коштів у бюджет, а також їх цільового використання.

Бюджетно-фінансовий контроль має три форми:

• попередній контроль;

• поточний контроль;

• наступний контроль.

Попередній контроль — здійснюється під час обговорення і затвердження проектів законів (постанов) про бюджет, а також інших законів з бюджетно-фінансових питань. Мета попередньо­го контролю запобігти порушенням законів, використанню бюджетних та інших коштів не за призначенням.

Поточний контроль — здійснюється під час розгляду окремих питань виконання бюджетів на засіданнях комітетів, комісій, робочих груп під час парламентських слухань і у зв'язку з депу­татськими запитами. Поточний контроль прово­дять усі економічні суб'єкти в процесі викорис­тання коштів, проведення аналізу, перевірок і обстежень.

Наступний контроль — здійснюється під час розгляду та затвердження звітів про виконання бюджетів і при розробці. заходів щодо усунення наслідків порушень і притягнення винних до відповідальності.

Основними суб'єктами бюджетно-фінансового контролю є:

1. Президент України;

2. Верховна Рада України;

3. Кабінет Міністрів України;

4. Міністерство фінансів України;

5. Рахункова палата;

6. Державне казначейство України;

7. Державна контрольно-ревізійна служба Укра­їни;

8. Державна податкова адміністрація.

Щорічно, не пізніше 1 червня року, наступно­го за звітним, Уряд України надає у Верховну Раду і Рахункову палату звіт про виконання державного бюджету.

Рахункова палата проводить перевірку звіту про виконання Державного бюджету за звітний фінансовий рік.

По закінченню перевірки виносяться висновки Рахункової палати, які містять:

1. Висновки по кожному розділу і підрозділу функціональної класифікації витрат бюджету і по кожному головному розпоряднику коштів держав­ного бюджету, при цьому розкриваються суми ка­сових видатків за цільовим призначенням, а також випадки не цільового використання коштів. Вияв­ляються керівники органів державної влади або отримувачі бюджетних коштів, які прийняли рі­шення про нецільове використання бюджетних коштів та посадові особи Державного казначейст­ва, які допустили здійснення цих платежів;

2. Висновки по кожному розділу і підрозділу функціональної класифікації витрат бюджету і по кожному головному розпоряднику бюджетних коштів, по яких допущено перевитрати коштів державного бюджету; визначаються керівники органів державної влади або отримувачі бюджет­них коштів, які прийняли дані рішення, а також посадові особи Державного казначейства, які допустили здійснення таких платежів;

3. Висновки по кожному випадку фінансуван­ня видатків непередбачених Законом «Про дер­жавний бюджет» або бюджетним розписом;

4. Аналіз надання та погашення бюджетних кредитів та бюджетних позик, висновки по фак­тах порушення з цього питання;

5. Аналіз надання зобов'язань під державні гарантії та їх виконання, висновки по виявлених фактах порушення з цього питання;

6. Аналіз надання бюджетних інвестицій, за­ключения договорів з точки зору забезпечення державних інтересів, висновки по виявлених фактах, надання бюджетних інвестицій з пору­шенням Бюджетного кодексу;

7. Аналіз виконання планових завдань по на­данню державних послуг та дотриманню нор­мативів фінансових витрат на ці послуги, та інше.

Керівники та аудитори Рахункової палати не­суть відповідальність за повноту та достовірність фактів і відомостей, які є у висновках.