
- •Глава 1. Обробка овочів і грибів
- •§ 1. Значення овочів у харчуванні
- •§ 2. Обробка бульбоплодів
- •§ 3. Обробка коренеплодів
- •§ 4. Обробка капустяних
- •§ 5. Обробка гарбузових,
- •§ 6. Обробка салатно-шпинатних,
- •§ 7. Нарізування овочів
- •§ 8. Обробка консервованих овочів.
- •§ 9. Відходи овочів,
- •§ 10. Обробка грибів шапки і промивають водою, в яку дода-
- •Глава 2. Обробка риби
- •§ 1. Значення риби в харчуванні
- •§ 2. Кулінарна обробка риби
- •§ 3. Розбирання риби
- •§ 4. Підготовка риби
- •§ 5. Обробка риби
- •§ 6. Приготування рибних
- •§ 7. Приготування рибної
- •§ 8. Централізоване виробництво
- •§ 9. Обробка і використання Хрящі, добуті при обробці риб з хря-
- •§ 10. Обробка нерибних продуктів
- •Глава 3. Обробка м'яса і м'ясопродуктів,
- •§ 1. Значення м'яса в харчуванні
- •§ 2. Кулінарна обробка м'яса спеціальних камерах. При повільному
- •§ 3. Кулінарне розбирання
- •§ 4. Кулінарне розбирання
- •§ 5. Приготування натуральних
- •§ 6. Напівфабрикати з баранини,
- •§ 7. Приготування січеної маси
- •§ 8. Приготування котлетної маси у котлети і биточки можна додавати
- •§ 9. Обробка кісток
- •§ 10. Напівфабрикати, які
- •§ 11. Обробка поросят, кроликів
- •§ 12. Обробка субпродуктів
- •§ 13. Обробка
- •§ 14. Напівфабрикати з птиці,
- •§ 15. Обробка субпродуктів птиці
- •§ 16. Напівфабрикати, хід напівфабрикатів без паніровок 48
- •Глава 1. Теплова кулінарна обробка продуктів
- •§ 1. Способи теплової кулінарної
- •§ 2. Процеси, які відбуваються
- •Глава 2. Супи
- •§ 1. Приготування бульйонів
- •§ 2. Заправні супи
- •§ 3. Прозорі супи
- •§ 4. Супи молочні
- •§ 5. Супи солодкі
- •§ 6. Холодні супи
- •§ 7. Напівфабрикати для супів
- •§ 8. Супи з концентратів
- •§ 9. Вимоги до якості
- •Глава 3. Соуси
- •§ 1. Приготування
- •§ 2. Приготування соусів
- •§ 3. Соуси білі на м'ясному
- •§ 4. Соуси грибні
- •§ 5. Соуси молочні
- •§ 6. Соуси сметанні
- •§ 7. Приготування соусів
- •§ 8. Соуси холодні і желе
- •§ 9. Соуси промислового
- •Глава 4. Страви і гарніри 13 круп,
- •§ 1. Підготовка круп до варіння
- •§ 3. Страви з каш
- •§ 4. Страви з бобових
- •§ 5. Страви з макаронних виробів
- •§ 6. Вимоги до якості страв
- •Глава 5. Страви і гарніри з овочів
- •§ 2. Страви 1 гарніри
- •§ 3. Страви і гарніри
- •§ 4. Страви 13 запечених овочів
- •§ 5. Страви з овочевих
- •Глава 6. Страви з риби
- •§ 1. Риба відварна
- •§ 2. Риба припущена
- •§ 3. Риба смажена
- •§ 4. Риба тушкована
- •§ 5. Риба запечена
- •§ 6. Страви
- •§ 7. Страви з нерибних продуктів
- •§ 8. Вимоги до якості
- •Глава 7. М'ясні гарячі страви
- •§ 1. Значення м'ясних страв
- •§ 2. Відварні м'ясні страви
- •§ 3. Смажені м'ясні страви
- •§ 4. Тушковаіі м'ясні страви
- •§ 5. Запечені м'ясні страви
- •§ 6. Страви з січеного м'яса
- •§ 7. Страви з субпродуктів
- •§ 8. Страви з сільськогосподарської
- •Глава 8. Страви з яєць і сиру
- •§ 1. Страви з яєць.
- •§ 2. Смажені 1 запечені
- •§ 3. Приготування холодних
- •§ 4. Гарячі страви з сиру
- •§ 5. Заморожені напівфабрикати
- •Глава 9. Холодні с1рави і закуски
- •§ 1. Підготовка продуктів
- •§ 2. Бутерброди одним куском на бутерброд, копчені —
- •§ 3. Салати
- •§ 4. Вінегрети. Страви
- •§ 5. Рибні страви і закуски
- •§ 6. М'ясні страви і закуски
- •Глава 10. Солодкі страви і напої
- •§ 1. Значення солодких страв,
- •§ 2. Натуральні плоди і ягоди
- •§ 3. Компоти і фрукти в сиропі
- •§ 4. Солодкі страви
- •§ 5. Гарячі солодкі страви
- •§ 6. Напої
- •§ 7. Вимоги до якості
- •§ 1. Значення виробів з тіста
- •§ 2. Приготування дріжджового
- •§ 3. Приготування фаршів
- •§ 4. Вироби з дріжджового тіста
- •§ 5. Тісто д л я млинців і оладок
- •§ 6. Бездріжджове тісто
- •Глава 12. Основи лікувального харчування
- •§ 1. Основні принципи лікувального
- •§ 2. Характеристика дієт фекцій і операцій. Її мета — стимуляція
- •§ 3. Холодні дієтичні страви
- •§ 4. Супи
- •§ 5. Другі гарячі страви
§ 1. Значення виробів з тіста
Харчова цінність виробів з тіста за-
лежить від вмісту в них вуглеводів (від
32 до 57 % ) , рослинних білків, жирів,
які додають у тісто, вітамінів групи РР,
В. Проте білки тіста неповноцінні, тому
в нього додають молоко і яйця. Приготу-
вання виробів з тіста з м'ясним, рибним,
сирним фаршем дає змогу підвищити
біологічну цінність і мінеральний склад
виробів.
Кондитерські і борошняні цехи, де
готують тісто і вироби з нього, обладну-
ють тістомісильними і збивальними ма-
шинами, робочими столами з дерев'яним
покриттям, а також каструлями, сково-
родами, листами, ситами, качалками,
різцями для тіста, пристроями для його
розкачування, приготування локшини,
ступками, віничками, кондитерськими
мішками з наконечниками, кондитерсь-
кими лопатками.
У підприємствах громадського хар-
чування готують такі види тіста: дрі-
жджове (опарне і безопарне), бездрі-
246
жджове, здобне, бісквітне, заварне, пі-
сочне, листкове, тісто для локшини,
пельменів, рідке тісто (кляр).
Для того щоб поліпшити якість тіста
і мати відповідну консистенцію (пух-
кість), застосовують хімічні (сода, вуг-
лекислий амоній) і біологічні (дріжджі)
розпушувачі. Тісто можна розпушувати
механічно, використовуючи спеціальне
обладнання. Розпушувальна дія дрі-
жджів грунтується на тому, що в процесі
їхньої життєдіяльності цукри розщеплю-
ються на спирт і вуглекислий газ. Буль-
башки вуглекислого газу створюють усе-
редині тіста пори, воно збільшується в
об'ємі і «підходить». Одночасно з спир-
товим у тісті відбувається молочно-кис-
ле бродіння, спричинене молочно-кисли-
ми бактеріями. Внаслідок цього утворю-
ється молочна кислота, яка сприяє кра-
щому набуханню білків, поліпшує струк-
туру тіста і смак виробів, гальмує розви-
ток шкідливої мікрофлори. Дуже важли-
во,
щоб у тісті було якомога більше
вуглекислого газу. Сприяють цьому кіль-
кість і якість клейковини, ідо міститься
у борошні і утворюється при поглинанні
вологи (рідини) розчинними білками бо-
рошна при набуханні їх. Борошняні ви-
роби краще готувати з борошна тонкого
помелу вищого і І сортів. Тісто з такого
борошна більше поглинає вологи, здатне
утримувати гази, не розпливається, збе-
рігає форму.
У процесі бродіння тісто обминають
для видалення надлишку вуглекислого
газу, рівномірного розподілу в масі тіста
дріжджів і молочно-кислих бактерій.
Найбільш сприятлива для бродіння тем-
пература 25—35 °С. Підвищення або
зниження температури сповільнює роз-
виток дріжджів і погіршує процес бро-
діння. В разі тривалого процесу бро-
діння в тісті розвивається діяльність ін-
ших бактерій (оцтовокислих, масляно-
кислих), які надають виробам неприєм-
ного кисло-гіркого смаку і запаху. Жир
і цукор, які додають у тісто, затримують
розвиток дріжджів.
§ 2. Приготування дріжджового
ТІСТА
Дріжджове тісто готують безопар-
ним і опарним способами. Безопарний
спосіб застосовують для виробів з ма-
лою кількістю здоби (цукру, масла,
яєць), а опарний — з великою.
Основною сировиною для приготу-
вання дріжджового тіста є борошно, во-
да, сіль і дріжджі. У здобне тісто дода-
ють молоко, яйця, цукор, жир та інші
продукти. Технологічний процес приго-
тування тіста складається з таких опе-
рацій: .підготовки компонентів, замішу-
вання тіста, бродіння й обминання.
Тісто дріжджове
(безопарний спосіб)
Борошно пшеничне вищого або І со-
ртів — 605, цукор — 39, маргарин сто-
ловий —- 20, меланж — 96, сіль — 10,
дріжджі (пресовані) — 19, вода — 332.
Ви хід—1000.
У діжу тістомісильної машини влити
підігріту до температури 35-—40 °С во-
ду, додати попередньо розведені у теплій
воді і проціджені дріжджі, цукор, сіль,
меланж, всипати просіяне борошно і все
перемішати протягом 7—8 хв. Напри-
кінці замішування, ввести розтоплений
маргарин. Тісто повинно мати однорідну
консистенцію.
Діжу закрити кришкою і поставити
на 3—4 год для бродіння у приміщення
3 температурою 35—40 °С. Коли тісто
збільшиться в об'ємі в 1,5 раза, його
обминають протягом 1—2 хв і знову
залишають для бродіння, в процесі яко-
го тісто обминають ще один-два рази.
Тісто дріжджове здобне
(опарний спосіб)
Борошно — 576, цукор — 55, марга-
рин столовий — 70, меланж — 96,
сіль — 10, дріжджі — 28, вода — 190.
В и х і д — 1000.
Для приготування опари — рідкого
тіста — беруть 60 % води або молока
від загальної кількості, 40 % борошна,
4 % цукру і 100 % дріжджів. У підігрі-
ту до 35—40 °С рідину додати розведені
у теплій воді і проціджені дріжджі, цу-
кор, всипати просіяне борошно і перемі-
шати. Поверхню опари посипати борош-
ном, діжу накрити кришкою і поставити
у приміщення з температурою
35—40 °С на 2,5—3 год для бродіння.
Коли опара збільшиться в об'ємі в
2—2,5 раза і почне осідати, додати реш-
ту рідини з розчиненими сіллю і цукром,
меланж або яйця. Потім все перемішати,
всипати решту борошна і замісити тісто.
Перед закінченням замішування додати
розтоплений маргарин.
Діжу закрити кришкою і залишити
на 2—3 год для бродіння. При цьому
тісто обминають два-три рази.
247