
- •Глава 1. Обробка овочів і грибів
- •§ 1. Значення овочів у харчуванні
- •§ 2. Обробка бульбоплодів
- •§ 3. Обробка коренеплодів
- •§ 4. Обробка капустяних
- •§ 5. Обробка гарбузових,
- •§ 6. Обробка салатно-шпинатних,
- •§ 7. Нарізування овочів
- •§ 8. Обробка консервованих овочів.
- •§ 9. Відходи овочів,
- •§ 10. Обробка грибів шапки і промивають водою, в яку дода-
- •Глава 2. Обробка риби
- •§ 1. Значення риби в харчуванні
- •§ 2. Кулінарна обробка риби
- •§ 3. Розбирання риби
- •§ 4. Підготовка риби
- •§ 5. Обробка риби
- •§ 6. Приготування рибних
- •§ 7. Приготування рибної
- •§ 8. Централізоване виробництво
- •§ 9. Обробка і використання Хрящі, добуті при обробці риб з хря-
- •§ 10. Обробка нерибних продуктів
- •Глава 3. Обробка м'яса і м'ясопродуктів,
- •§ 1. Значення м'яса в харчуванні
- •§ 2. Кулінарна обробка м'яса спеціальних камерах. При повільному
- •§ 3. Кулінарне розбирання
- •§ 4. Кулінарне розбирання
- •§ 5. Приготування натуральних
- •§ 6. Напівфабрикати з баранини,
- •§ 7. Приготування січеної маси
- •§ 8. Приготування котлетної маси у котлети і биточки можна додавати
- •§ 9. Обробка кісток
- •§ 10. Напівфабрикати, які
- •§ 11. Обробка поросят, кроликів
- •§ 12. Обробка субпродуктів
- •§ 13. Обробка
- •§ 14. Напівфабрикати з птиці,
- •§ 15. Обробка субпродуктів птиці
- •§ 16. Напівфабрикати, хід напівфабрикатів без паніровок 48
- •Глава 1. Теплова кулінарна обробка продуктів
- •§ 1. Способи теплової кулінарної
- •§ 2. Процеси, які відбуваються
- •Глава 2. Супи
- •§ 1. Приготування бульйонів
- •§ 2. Заправні супи
- •§ 3. Прозорі супи
- •§ 4. Супи молочні
- •§ 5. Супи солодкі
- •§ 6. Холодні супи
- •§ 7. Напівфабрикати для супів
- •§ 8. Супи з концентратів
- •§ 9. Вимоги до якості
- •Глава 3. Соуси
- •§ 1. Приготування
- •§ 2. Приготування соусів
- •§ 3. Соуси білі на м'ясному
- •§ 4. Соуси грибні
- •§ 5. Соуси молочні
- •§ 6. Соуси сметанні
- •§ 7. Приготування соусів
- •§ 8. Соуси холодні і желе
- •§ 9. Соуси промислового
- •Глава 4. Страви і гарніри 13 круп,
- •§ 1. Підготовка круп до варіння
- •§ 3. Страви з каш
- •§ 4. Страви з бобових
- •§ 5. Страви з макаронних виробів
- •§ 6. Вимоги до якості страв
- •Глава 5. Страви і гарніри з овочів
- •§ 2. Страви 1 гарніри
- •§ 3. Страви і гарніри
- •§ 4. Страви 13 запечених овочів
- •§ 5. Страви з овочевих
- •Глава 6. Страви з риби
- •§ 1. Риба відварна
- •§ 2. Риба припущена
- •§ 3. Риба смажена
- •§ 4. Риба тушкована
- •§ 5. Риба запечена
- •§ 6. Страви
- •§ 7. Страви з нерибних продуктів
- •§ 8. Вимоги до якості
- •Глава 7. М'ясні гарячі страви
- •§ 1. Значення м'ясних страв
- •§ 2. Відварні м'ясні страви
- •§ 3. Смажені м'ясні страви
- •§ 4. Тушковаіі м'ясні страви
- •§ 5. Запечені м'ясні страви
- •§ 6. Страви з січеного м'яса
- •§ 7. Страви з субпродуктів
- •§ 8. Страви з сільськогосподарської
- •Глава 8. Страви з яєць і сиру
- •§ 1. Страви з яєць.
- •§ 2. Смажені 1 запечені
- •§ 3. Приготування холодних
- •§ 4. Гарячі страви з сиру
- •§ 5. Заморожені напівфабрикати
- •Глава 9. Холодні с1рави і закуски
- •§ 1. Підготовка продуктів
- •§ 2. Бутерброди одним куском на бутерброд, копчені —
- •§ 3. Салати
- •§ 4. Вінегрети. Страви
- •§ 5. Рибні страви і закуски
- •§ 6. М'ясні страви і закуски
- •Глава 10. Солодкі страви і напої
- •§ 1. Значення солодких страв,
- •§ 2. Натуральні плоди і ягоди
- •§ 3. Компоти і фрукти в сиропі
- •§ 4. Солодкі страви
- •§ 5. Гарячі солодкі страви
- •§ 6. Напої
- •§ 7. Вимоги до якості
- •§ 1. Значення виробів з тіста
- •§ 2. Приготування дріжджового
- •§ 3. Приготування фаршів
- •§ 4. Вироби з дріжджового тіста
- •§ 5. Тісто д л я млинців і оладок
- •§ 6. Бездріжджове тісто
- •Глава 12. Основи лікувального харчування
- •§ 1. Основні принципи лікувального
- •§ 2. Характеристика дієт фекцій і операцій. Її мета — стимуляція
- •§ 3. Холодні дієтичні страви
- •§ 4. Супи
- •§ 5. Другі гарячі страви
Глава 2. Обробка риби
§ 1. Значення риби в харчуванні
Риба — дуже поживний продукт
харчування, за своїм хімічним складом
майже не поступається м'ясу свійських
тварин, а за вмістом мінеральних речо-
вин, вітамінів і ступенем засвоюваності
білків перевершує його.
Залежно від виду риби вміст білків
у ній становить 13—23 %, жиру —
0,1—33, мінеральних і екстрактивних
речовин — 1—2 %, вітаміни A, D, Є, В2,
Віг, PP. В рибі міститься більше деяких
незамінних амінокислот, ніж у м'ясі, мо-
лоці, яйцях та інших продуктах. Тому
риба є джерелом білкового харчування.
Неповноцінний білок сполучної тканини
колаген (15 %) під дією теплової об-
робки перетворюється в клейку речови-
ну — глютин, завдяки чому насичені
19
побігти
потемнінню.
Зморшки
та сморжі перебирають, за-
чищають
ніжку, замочують у холодній
воді
на 30—40 хв, промивають декілька
разів.
Потім варять у великій кількості
для
приготування супів, других страв. За
будовою
нижньої шапки їстівні гриби
поділяють
на губчасті — білі, підосич-
ник,
підберезник, маслюк; пластинчас-
ють
і використовують для варіння. Після
замочування
гриби промивають.
Солоні
і
мариновані гриби.
Залежно
відварюють.
При обробці сироїжок з
рибні бульйони при застиганні утворю-
ють желе.
За вмістом жиру рибу поділяють на
пісну, жирну, особливо жирну. Жири
риби біологічно цінні завдяки вмісту не-
насичених жирних кислот, цим же зу-
мовлена низька температура плавлення
і добра засвоюваність організмом.
Риба містить мінеральні речовини
(фосфор, натрій, калій, кальцій), а та-
кож мікроелементи (йод, мідь, кобальт,
марганець та ін.). Завдяки великій кіль-
кості йоду морська риба є важливим
продуктом харчування.
Екстрактивні речовини при тепловій
обробці переходять у бульйон, надають
йому специфічного смаку й запаху,
збуджують апетит і сприяють кращому
засвоєнню їжі. Особливо різкий специ-
фічний запах, зумовлений присутністю
азотистих речовин — амінів, має мор-
ська риба.
У підприємства громадського харчу-
вання надходить риба жива, охолодже-
на, морожена, солона, у вигляді моро-
женого філе і різних видів рибних
напівфабрикатів, які виробляє промис-
ловість.
Найціннішою вважають живу рибу.
В ній повністю зберігаються всі поживні
речовини. Страви, приготовлені з живої
риби, характеризуються високою якіс-
тю. В підприємствах громадського хар-
чування живу рибу зберігають перед об-
робкою в акваріумах або в ваннах з
проточною водою. Доброякісна риба
плаває у воді спокійно, не піднімаючись
наверх, вийнята з води, вона енергійно
б'ється, луска щільно прилягає, без по-
шкоджень.
Свіжозаснула риба — продукт, який
швидко псується, тому в підприємства
громадського харчування надходить
тільки в районах вилову.
У охолодженої риби температура ті-
ла в товщі м'язів від 1 до 5 °С. її збері-
гають 48 год при температурі 1—2 °С.
Доброякісна охолоджена риба повинна
20
бути чистою, луска блискучою, колір зя-
бер від темно-червоного до рожевого,
консистенція її щільна, запах властивий
запаху свіжої риби.
У мороженої риби температура тіла
в товщі м'язів—6...—8 °С. За харчовою
цінністю вона майже не поступається
парній і охолодженій, при ударі твердим
предметом чути виразний ясний звук.
Морожена риба надходить нерозібрана,
потрошена з головою й без голови, по-
трошена і нарізана на шматки масою не
менш як 0,5 кг. В мороженому вигляді
виробляють філе, яке розфасовують у
металеві форми або картонні коробки
масою від 1 до 12 кг. Морожену рибу
зберігають у підприємствах громадсько-
го харчування при температурі
0...—2 °С 2—3 доби.
Основними показниками якості риби
є зовнішній вигляд, колір зябер і м'яса.
Риба, яка надходить у підприємства гро-
мадського харчування, повинна мати ту-
гу м'якоть, щільну луску.
Солона риба менш цінна, ніж інші
види рибних товарів. Виняток станов-
лять малосолоні оселедцеві і лососеві
риби, які мають високі смакові якості.
Під час соління і вимочування риба
втрачає частину поживних речовин.
Якість риби залежить від її породи і
способу соління:
Під час приймання рибних товарів
насамперед перевіряють їхню доброякіс-
ність за зовнішніми ознаками. Страви,
приготовлені з не досить свіжої риби,
можуть спричинити харчові отруєння.
Запах несвіжої риби визначають про-
бним варінням кусочка риби в закрито-
му посуді. Крім того, можна в товщу
м'якоті увіткнути розігрітий в окропі
ніж. При цьому сторонні запахи прояв-
ляються
різкіше.