
- •Глава 1. Обробка овочів і грибів
- •§ 1. Значення овочів у харчуванні
- •§ 2. Обробка бульбоплодів
- •§ 3. Обробка коренеплодів
- •§ 4. Обробка капустяних
- •§ 5. Обробка гарбузових,
- •§ 6. Обробка салатно-шпинатних,
- •§ 7. Нарізування овочів
- •§ 8. Обробка консервованих овочів.
- •§ 9. Відходи овочів,
- •§ 10. Обробка грибів шапки і промивають водою, в яку дода-
- •Глава 2. Обробка риби
- •§ 1. Значення риби в харчуванні
- •§ 2. Кулінарна обробка риби
- •§ 3. Розбирання риби
- •§ 4. Підготовка риби
- •§ 5. Обробка риби
- •§ 6. Приготування рибних
- •§ 7. Приготування рибної
- •§ 8. Централізоване виробництво
- •§ 9. Обробка і використання Хрящі, добуті при обробці риб з хря-
- •§ 10. Обробка нерибних продуктів
- •Глава 3. Обробка м'яса і м'ясопродуктів,
- •§ 1. Значення м'яса в харчуванні
- •§ 2. Кулінарна обробка м'яса спеціальних камерах. При повільному
- •§ 3. Кулінарне розбирання
- •§ 4. Кулінарне розбирання
- •§ 5. Приготування натуральних
- •§ 6. Напівфабрикати з баранини,
- •§ 7. Приготування січеної маси
- •§ 8. Приготування котлетної маси у котлети і биточки можна додавати
- •§ 9. Обробка кісток
- •§ 10. Напівфабрикати, які
- •§ 11. Обробка поросят, кроликів
- •§ 12. Обробка субпродуктів
- •§ 13. Обробка
- •§ 14. Напівфабрикати з птиці,
- •§ 15. Обробка субпродуктів птиці
- •§ 16. Напівфабрикати, хід напівфабрикатів без паніровок 48
- •Глава 1. Теплова кулінарна обробка продуктів
- •§ 1. Способи теплової кулінарної
- •§ 2. Процеси, які відбуваються
- •Глава 2. Супи
- •§ 1. Приготування бульйонів
- •§ 2. Заправні супи
- •§ 3. Прозорі супи
- •§ 4. Супи молочні
- •§ 5. Супи солодкі
- •§ 6. Холодні супи
- •§ 7. Напівфабрикати для супів
- •§ 8. Супи з концентратів
- •§ 9. Вимоги до якості
- •Глава 3. Соуси
- •§ 1. Приготування
- •§ 2. Приготування соусів
- •§ 3. Соуси білі на м'ясному
- •§ 4. Соуси грибні
- •§ 5. Соуси молочні
- •§ 6. Соуси сметанні
- •§ 7. Приготування соусів
- •§ 8. Соуси холодні і желе
- •§ 9. Соуси промислового
- •Глава 4. Страви і гарніри 13 круп,
- •§ 1. Підготовка круп до варіння
- •§ 3. Страви з каш
- •§ 4. Страви з бобових
- •§ 5. Страви з макаронних виробів
- •§ 6. Вимоги до якості страв
- •Глава 5. Страви і гарніри з овочів
- •§ 2. Страви 1 гарніри
- •§ 3. Страви і гарніри
- •§ 4. Страви 13 запечених овочів
- •§ 5. Страви з овочевих
- •Глава 6. Страви з риби
- •§ 1. Риба відварна
- •§ 2. Риба припущена
- •§ 3. Риба смажена
- •§ 4. Риба тушкована
- •§ 5. Риба запечена
- •§ 6. Страви
- •§ 7. Страви з нерибних продуктів
- •§ 8. Вимоги до якості
- •Глава 7. М'ясні гарячі страви
- •§ 1. Значення м'ясних страв
- •§ 2. Відварні м'ясні страви
- •§ 3. Смажені м'ясні страви
- •§ 4. Тушковаіі м'ясні страви
- •§ 5. Запечені м'ясні страви
- •§ 6. Страви з січеного м'яса
- •§ 7. Страви з субпродуктів
- •§ 8. Страви з сільськогосподарської
- •Глава 8. Страви з яєць і сиру
- •§ 1. Страви з яєць.
- •§ 2. Смажені 1 запечені
- •§ 3. Приготування холодних
- •§ 4. Гарячі страви з сиру
- •§ 5. Заморожені напівфабрикати
- •Глава 9. Холодні с1рави і закуски
- •§ 1. Підготовка продуктів
- •§ 2. Бутерброди одним куском на бутерброд, копчені —
- •§ 3. Салати
- •§ 4. Вінегрети. Страви
- •§ 5. Рибні страви і закуски
- •§ 6. М'ясні страви і закуски
- •Глава 10. Солодкі страви і напої
- •§ 1. Значення солодких страв,
- •§ 2. Натуральні плоди і ягоди
- •§ 3. Компоти і фрукти в сиропі
- •§ 4. Солодкі страви
- •§ 5. Гарячі солодкі страви
- •§ 6. Напої
- •§ 7. Вимоги до якості
- •§ 1. Значення виробів з тіста
- •§ 2. Приготування дріжджового
- •§ 3. Приготування фаршів
- •§ 4. Вироби з дріжджового тіста
- •§ 5. Тісто д л я млинців і оладок
- •§ 6. Бездріжджове тісто
- •Глава 12. Основи лікувального харчування
- •§ 1. Основні принципи лікувального
- •§ 2. Характеристика дієт фекцій і операцій. Її мета — стимуляція
- •§ 3. Холодні дієтичні страви
- •§ 4. Супи
- •§ 5. Другі гарячі страви
§ 7. Страви з субпродуктів
Субпродукти нестійкі при зберіганні,
оскільки легко можуть обсіменятися
бактеріями. Готуючи страви із субпро-
дуктів, необхідно суворо додержувати
правил санітарії і гігієни.
Підготовлені субпродукти слід негай-
но направляти на теплову обробку. їх
варять, а потім смажать, тущкують або
відразу використовують для смаження.
Страви із субпродуктів поживні і
смачні, оскільки містять білки, жири,
вітаміни і мінеральні солі.
Язик відварний з соусом
Язик яловичий — 126 або бараня-
ч и й —143, або свинячий або теля-
ч и й
— 127, морква. — 4, цибуля ріпчас-
та — 4, петрушка (корінь) — 3, маса
відварного язика — 75, гарнір — 150,
соус 75. · В и х і д — 300.
Язики, підготовлені для варіння, по-
класти у посуд, залити гарячою водою,
довести до кипіння і зняти піну. Додати
сирі моркву, петрушку, ріпчасту цибулю,
зменшити нагрівання і варити до готов-
ності. Наприкінці варіння посолити.
Строк варіння залежить від виду язиків
і коливається від І до 3 год. Зварені
гарячі язики опустити у холодну воду на
5 хв і обчистити. Язики нарізати на
порції (по 2—$ кусочки), залити неве-
ликою кількістю бульйону і довести до
кипіння. До подавання зберігати у
бульйоні.
Подаючи на стіл, на порціонне блюдо
покласти гарнір (картопляне пюре, від-
варну картоплю, овочі у молочному со-
урі, бобові відварні з жиром), поряд —
язик, який полити соусом червоним ос-
новним, червоним з-вином, білим основ-
ним, сметанним з хріном.
Нирки по-російському
Нирки яловичі — 181 або нирки те-
лячі, або баранячі, або свинячі— 151,
картопля—145, морква—-31, цибуля
ріпчаста — ЗО, петрушка (корінь) — 13,
маргарин столовий — 13, огірки соло-
ні — 58, часник— 1,0, маса готових ни-
р о к — 7 5 , маса соусу і овочів — 225.
В и х і д~— 300.
Варені яловичі або сирі баранячі, те-
лячі і свинячі нирки нарізати скибочка-
ми і обсмажити. Солоні огірки обчисти-
ти, нарізати скибочками і припустити,
картоплю, нарізану часточками або ку-
биками, обсмажити. Моркву, петрушку,
ріпчасту цибулю, нарізані часточками,
зпасерувати з додаванням томатно-
го пюре. Пасеровані овочі з'єднати з
припущеними огірками, тушкувати
10—15 хв, ввести розведену борошняну
пасеровку, покласти обсмажені нирки,
картоплю, перець горошком і тушкувати
20—25 хв. За 5 хв до закінчення туш-
кування додати лавровий лист і сіль.
Перед подаванням у баранчик або
порціонну сковороду покласти тушкова-
ні нирки разом з.овочами і соусом, поси-
пати дрібно посіченим часником і зелен-
ню. Якщо страву готують у великій кіль-
кості, то картоплю при тушкуванні
не кладуть, а використовують її як гар-
нір.
Нирки, смажені у соусі
Нирки яловичі — 181 або баранячі,
або свинячі, або телячі — 151, маргарин
столовий — 7, маса готових нирок — 75,
гарнір — 150, соус — 75. Вихід —
300.
Підготовлені сирі свинячі, баранячі,
телячі нирки, яловичі (попередньо від-
варені) нарізати скибочками або кру-
жальцями, посипати сіллю і перцем,
покласти на розігріту з жиром сково-
роду і смажити 5—б хв, залити соусом
червоним, цибулевим, томатним або
сметанним і довести до кипіння.
Перед подаванням у баранчик або
порціонну сковороду покласти смажену
картоплю або розсипчасту кашу, по-
ряд — нирки і посипати подрібненою зе-
ленню.
Мозок відварний
М о з о к —125, морква — 4, цибуля
ріпчаста—4, петрушка (корінь) — З ,
оцет 3%- й —4, маса відварного моз-
ку — 75, шампіньйони свіжі — 38 або
гриби білі свіжі —· 36, маса варених гри-
бів — 20, гарнір—100, соус—.75
або вершкове масло — 3. Вихід —
270/198.
Мозок покласти у посуд в один ряд,
щоб під час варіння він не деформував-
ся, залити холодною водою так, щоб
закрити тільки поверхню продукту, до-
датл моркву, петрушку, цибулю, перець
горошком, лавровий лист, сіль, влити
185
оцет і довести до кипіння. Для поліп-
шення смаку і кольору мозку, а також
для збереження форми воду слід підкис-
лити. Мозок варять при слабкому нагрі-
ванні без кипіння і закритій кришці
25—ЗО хв, зберігають у цьому самому
відварі. Варений мозок розділяють на
порції.
Перед подаванням на тарілку або
порціонне блюдо покласти відварний або
припущений рис, картопляне пюре, кар-
топлю відварну або відварний зелений
горошок, поряд — мозок, зверху уклас-
ти варені шампіньйони або білі гриби,
нарізані скибочками, полити соусом па-
ровим або білим. Можна подавати без
грибів.
Мозок смажений
Мозок—130, морква — 4, цибуля
ріпчаста — 4, петрушка ( к о р і н ь) — З,
оцет 3%-й — 4, маса вареного мозку —
78, борошно пшеничне — 4, маса напів-
фабрикату— 82, маргарин столовий —
8, маса смаженого мозку — 75, ли-
м о н — 11, гарнір— 150, маргарин сто-
л о в и й — 5. В и х і д — 240.
Відварений мозок охолодити, наріза-
ти скибочками, посипати сіллю, перцем,
запанірувати в борошні, обсмажити у
жирі до утворення рум'яної кірочки.
Подаючи на стіл, на порціонне блюдо
покласти гарнір (смажену картоплю,
картопляне пюре, картоплю у молоці,
кашу гречану або. рисову розсипчасту,
зелений горошок або складний гарнір),
збоку—мозок, який полити розтопле-
ним маслом або подати окремо соус то-
матний
Печінка, смажена з жиром
або цибулею
Печінка яловича — 127 або бараня-
ча, або свиняча, або теляча — 119, бо-
рошно пшеничне — 5, маса напівфабри-
186
кату—110, жир тваринний топлений
харчовий — 10; маса смаженої печін-
ки — 75, гарнір — 150, масло вершкове
або маргарин столовий — 5 або цибуля,
смажена у фритюрі—15. В и х і д —
230/240.
Печінку нарізати по 1—2 куски на
порцію (свинячу печінку необхідно
бланшувати), посипати сіллю, перцем,
запанірувати в борошні і смажити з
обох боків до готовності. Печінку не
рекомендується пересмажувати, оскіль-
ки вона стане твердою.
Перед подаванням на порціонне блю-
до або тарілку покласти смажену або
відварну картоплю або картопляне пюре,
або кашу розсипчасту, поряд — печінку,
полити її розтопленим маслом, зверху
можна покласти смажену цибулю.
Печінка по-строгановському
Печінка яловича — 133 або бараня
ча, або свиняча, або теляча — 125, жир
тваринний топлений харчовий — 10, ма-
са готової печінки — 75; соус — 75, то-
матне пюре — 8, соус Южний — 4, гар-
нір — 150. В и х і д —312.
Підготовлену печінку нарізати бру-
сочками 3—4 см завдовжки і масою
5—7 г, обсмажити, помішуючи на добре
розігрітій сковороді (шар печінки —
1 — 1,5 см) 3—4 хв, наприкінці смажен-
ня посолити. Потім залити соусом сме-
танним з цибулею, додати зпасероване
томатне пюре, соус Південний, розміша-
ти і довести до кипіння.
Перед подаванням печінку разом з
соусом покласти у баранчик або порці-
онну сковороду, посипати подрібненою
зеленню петрушки. Гарнір (картоплю
смажену або відварну, картопляне пюре,
макарони відварні) подати окремо або
разом
з печінкою.
Серце а б о легені у соусі
Серце-—-147 або легені 125, пет-
рушка (корінь) — 3 , м о р к в а —4, цибу-
ля ріпчаста — 4, жир тваринний топле-
ний харчовий — 7, маса готових субпро-
д у к т і в — 75, гарнір-—150, соус—100,
ч а с н и к —1 В и х і д — 325
Легені, серце окремо відварити до
готовності з додаванням овочів. Зварені
субпродукти нарізати на кусочки масою
20-^30 г, злегка обсмажити, скласти у
глибокий посуд, додати пасеровану ріп-
часту цибулю, залити червоним соусом
і тушкувати 15^20 хв. Наприкінці туш-
кування покласти дрібно посічений час-
ник.
Подаючи на стіл, у баранчик або та-
рілку покласти гарнір (картоплю відвар-
ну або смажену, картопляне пюре, мака-
рони відварні, розсипчасту кашу), по-
р я д — субпродукти разом з соусом.
Вимоги до якості м'ясних страв. Від-
варні м'ясні страви нарізують упоперек
волокон на.тоненькі кусочки, поверхня
має бути не завітреною. Колір м'яса —
від світло-сірого до темного, консистен-
ція м'яка, соковита, смак у міру соло-
ний, з ароматом, властивим певному ви-
ду м'яса. Сосиски і сардельки варені
подають цілими. З сосисок знімають
оболонку. Колір — від світло-червоного
до темно-червоного, консистенція ніжна,
соковита, смак і запах мають відповіда-
ти виду виробу.
Смажені натуральні м'ясні страви
мають добре підсмажену рум'яну кіроч-
ку. М'ясо яловичини і баранини може
бути слабко, середньо і добре просмаже-
ним, а з свинини і-телятини — повністю
просмаженим. М'ясо нарізають упопе-
рек волокон на тоненькі кусочки. Колір
на розрізі у слабкопросмаженого
м'яса — від червоного до рожевого, у
середньопросмаженого — від рожевого
до сірого, у повністю просмаженого —
від сірого до коричневого. Консистенція
м'яка, у слабко- і середньопросмаженого
м' я с а — більш соковита. Смак у міру
солоний, запах смаженого м'яса.
Порціонні куски непаніровані —
однакові за товщиною, обсмажені з
обох боків до утворення рум'яної кіроч-
ки. У натуральних котлетах кісточка
добре зачищена. Колір на розрізі — від
сірого до коричневого, для біфштексів,
лангетів, антрекотів — від рожевого до
сірого. Смак і запах, властиві смажено-
му м'ясу, з ароматом, характерним для
певного виду м'яса. Консистенція біф-
штексів, лангетів, філе соковита, добре
просмажена, інші вироби можуть бути
менш соковитими.
М'ясні страви, підсмажені малими
кусочками, повинні мати форму нарізан-
ня, що відповідає страві; консистенція
м'яка, соковита, без грубих плівок і су-
хожилків. Смак і запах-—властиві пев-
ному виду смаженого м'яса.
Паніровані смажені страви мають
овальну форму, з рівними неприпідняти-
ми краями, поверхня рівна з хрумкою
кірочкою. Колір на розрізі -— від сірого
до коричневого. Смак і з а п а х — власти-
вий м'ясу, смаженому у сухарях. Допус-
кається присмак жирів, які використову-
вали при смаженні м'яса. Консистенція
виробів пружка, м'ясо м'яке, соковите,
кірочка хрумка.
Тушковане м'ясо великим куском на
поверхні повинне мати підсмажену
рум'яну кірочку, всередині м'яке, соко-
вите.
Тушковане м'ясо нарізане упоперек
волокон і залите соусом.
Маленькі кусочки м'яса для бефст-
роганова, рагу, гуляшу, азу, плову одна-
кової форми і розміру, залиті соусом.
Овочі, тушковані разом з м'ясом, зберег-
ли форму, м'які, к о л і р — в і д темно-чер-
воного до коричневого. Колір м'яса сі-
рий або коричневий, овочі, тушковані
разом з м'ясом, коричневі або бурі. Смак
і запах тушкованого м'яса з ароматом
овочів і спецій, консистенція м'яка, со-
ковита .
187
Запечені м'ясні страви під соусом
мають рум'яну кірочку, консистенція
м'яка, не допускається висихання соусу,
колір світло-коричневий.
Страви з січеної маси мають рум'яну
кірочку, поверхня і краї рівні без трі-
щин. Смак у міру солоний, із запахом
спецій. Колір на розрізі світло- або тем-
но-сірий. Консистенція соковита, одно-
рідна, без грубої сполучної тканини і
сухожилків.
Страви з котлетної маси зберегли
форму, поверхня не розтріскалася, з
добре підсмаженою коричневою кіроч-
кою,, колір на розрізі сірий. Вироби із
свинини на розрізі світло-сірі. Смак у
міру солоний, запах смаженого м'яса,
допускається присмак цибулі і перцю.
Не" повинно бути кислого присмаку і
запаху хліба. Консистенція соковита,
пухка, кірочка хрумка, однорідна маса
без кусочків м'яса, хліба і сухожилків.
Відварні м'ясні продукти зберігають
з невеликою кількістю бульйону у посуді
із закритою кришкою при температурі
50—60 °С не більш як 3 год. Для більш
тривалого зберігання м'ясо охолоджу-
ють і зберігають у холодильній шафі не
більш як 48 год.
М'ясні страви, смажені великими
кусками, зберігають близько 3 год у га-
рячому стані, для більш тривалого збері-
гання їх охолоджують і зберігають у
холодильній шафі протягом 48 год. На-
туральні порціонні малі кусочки м'яса,
паніровані порціонні вироби і страви з
котлетної маси слід смажити перед
подаванням; допускається зберігати їх
не більш як ЗО хв. Тушковані і запечені
страви зберігають не більше ніж 2 год.