
- •Глава 1. Обробка овочів і грибів
- •§ 1. Значення овочів у харчуванні
- •§ 2. Обробка бульбоплодів
- •§ 3. Обробка коренеплодів
- •§ 4. Обробка капустяних
- •§ 5. Обробка гарбузових,
- •§ 6. Обробка салатно-шпинатних,
- •§ 7. Нарізування овочів
- •§ 8. Обробка консервованих овочів.
- •§ 9. Відходи овочів,
- •§ 10. Обробка грибів шапки і промивають водою, в яку дода-
- •Глава 2. Обробка риби
- •§ 1. Значення риби в харчуванні
- •§ 2. Кулінарна обробка риби
- •§ 3. Розбирання риби
- •§ 4. Підготовка риби
- •§ 5. Обробка риби
- •§ 6. Приготування рибних
- •§ 7. Приготування рибної
- •§ 8. Централізоване виробництво
- •§ 9. Обробка і використання Хрящі, добуті при обробці риб з хря-
- •§ 10. Обробка нерибних продуктів
- •Глава 3. Обробка м'яса і м'ясопродуктів,
- •§ 1. Значення м'яса в харчуванні
- •§ 2. Кулінарна обробка м'яса спеціальних камерах. При повільному
- •§ 3. Кулінарне розбирання
- •§ 4. Кулінарне розбирання
- •§ 5. Приготування натуральних
- •§ 6. Напівфабрикати з баранини,
- •§ 7. Приготування січеної маси
- •§ 8. Приготування котлетної маси у котлети і биточки можна додавати
- •§ 9. Обробка кісток
- •§ 10. Напівфабрикати, які
- •§ 11. Обробка поросят, кроликів
- •§ 12. Обробка субпродуктів
- •§ 13. Обробка
- •§ 14. Напівфабрикати з птиці,
- •§ 15. Обробка субпродуктів птиці
- •§ 16. Напівфабрикати, хід напівфабрикатів без паніровок 48
- •Глава 1. Теплова кулінарна обробка продуктів
- •§ 1. Способи теплової кулінарної
- •§ 2. Процеси, які відбуваються
- •Глава 2. Супи
- •§ 1. Приготування бульйонів
- •§ 2. Заправні супи
- •§ 3. Прозорі супи
- •§ 4. Супи молочні
- •§ 5. Супи солодкі
- •§ 6. Холодні супи
- •§ 7. Напівфабрикати для супів
- •§ 8. Супи з концентратів
- •§ 9. Вимоги до якості
- •Глава 3. Соуси
- •§ 1. Приготування
- •§ 2. Приготування соусів
- •§ 3. Соуси білі на м'ясному
- •§ 4. Соуси грибні
- •§ 5. Соуси молочні
- •§ 6. Соуси сметанні
- •§ 7. Приготування соусів
- •§ 8. Соуси холодні і желе
- •§ 9. Соуси промислового
- •Глава 4. Страви і гарніри 13 круп,
- •§ 1. Підготовка круп до варіння
- •§ 3. Страви з каш
- •§ 4. Страви з бобових
- •§ 5. Страви з макаронних виробів
- •§ 6. Вимоги до якості страв
- •Глава 5. Страви і гарніри з овочів
- •§ 2. Страви 1 гарніри
- •§ 3. Страви і гарніри
- •§ 4. Страви 13 запечених овочів
- •§ 5. Страви з овочевих
- •Глава 6. Страви з риби
- •§ 1. Риба відварна
- •§ 2. Риба припущена
- •§ 3. Риба смажена
- •§ 4. Риба тушкована
- •§ 5. Риба запечена
- •§ 6. Страви
- •§ 7. Страви з нерибних продуктів
- •§ 8. Вимоги до якості
- •Глава 7. М'ясні гарячі страви
- •§ 1. Значення м'ясних страв
- •§ 2. Відварні м'ясні страви
- •§ 3. Смажені м'ясні страви
- •§ 4. Тушковаіі м'ясні страви
- •§ 5. Запечені м'ясні страви
- •§ 6. Страви з січеного м'яса
- •§ 7. Страви з субпродуктів
- •§ 8. Страви з сільськогосподарської
- •Глава 8. Страви з яєць і сиру
- •§ 1. Страви з яєць.
- •§ 2. Смажені 1 запечені
- •§ 3. Приготування холодних
- •§ 4. Гарячі страви з сиру
- •§ 5. Заморожені напівфабрикати
- •Глава 9. Холодні с1рави і закуски
- •§ 1. Підготовка продуктів
- •§ 2. Бутерброди одним куском на бутерброд, копчені —
- •§ 3. Салати
- •§ 4. Вінегрети. Страви
- •§ 5. Рибні страви і закуски
- •§ 6. М'ясні страви і закуски
- •Глава 10. Солодкі страви і напої
- •§ 1. Значення солодких страв,
- •§ 2. Натуральні плоди і ягоди
- •§ 3. Компоти і фрукти в сиропі
- •§ 4. Солодкі страви
- •§ 5. Гарячі солодкі страви
- •§ 6. Напої
- •§ 7. Вимоги до якості
- •§ 1. Значення виробів з тіста
- •§ 2. Приготування дріжджового
- •§ 3. Приготування фаршів
- •§ 4. Вироби з дріжджового тіста
- •§ 5. Тісто д л я млинців і оладок
- •§ 6. Бездріжджове тісто
- •Глава 12. Основи лікувального харчування
- •§ 1. Основні принципи лікувального
- •§ 2. Характеристика дієт фекцій і операцій. Її мета — стимуляція
- •§ 3. Холодні дієтичні страви
- •§ 4. Супи
- •§ 5. Другі гарячі страви
§ 9. Соуси промислового
ВИРОБНИЦТВА
У підприємствах громадського хар-
чування для приготування страв часто
використовують соуси промислового ви-
робництва — Південний, Кубанський,
Фруктовий з горіхами, Ткемалі, Шашли-
ковий, Астраханський, Мисливський,
Грибний, гірчиця російська, масляні су-
міші.
Соуси мають своєрідний чітко вира-
жений смак, привабливий зовнішній ви-
гляд. Соуси промислового виробництва
додають до деяких страв і кулінарних
соусів у процесі їх приготування для
поліпшення смаку, а також подають до
холодних і гарячих страв. Випускають
розфасованими в місткості від 100 до
400 г і від 1 до 3 кг, а також у скляних
банках і пляшках, у пакетах із полімер-
ної плівки. Зберігають у сухих примі-
щеннях при температурі 10—18 °С.
Соус майонез подають до різноманіт-
них страв з м'яса, риби, птиці, дичини,
заправляють салати, вінегрети. Майонез
випускають декількох видів — столовий
із кропом, майонез із томатом, хріном,
прянощами.
Соус Південний відносять до деліка-
тесних соусів. Він відрізняється гострим
смаком і приємним ароматом. Його ви-
готовляють з додаванням ферментатив-
ного соєвого соусу, яблучного пюре, то-
матної пасти, протертої печінки, цукру,
олії, часнику, цибулі, ізюму, перцю, ім-
биру, гвоздики, кориці, мускатного горі-
ха, кардамону, мадери. Соус використо-
вують
для рибних, м'ясних, овочевих
страв, додають при приготуванні черво-
них соусів і соусів майонез.
Соус Ткемалі готують із пюре свіжих
слив, додають базилик, кінзу, часник і
червоний перець. Він має кислувато-
гострий смак. Подають до смажених
страв із м'яса і птиці, шашликів, купатів,
люля-кебаб.
Соус томатний гострий виготовляють
із свіжих томатів або томатного пюре,
додають цукор, оцет, сіль, цибулю, час-
ник і червоний перець. Використовують
для приготування м'ясних, рибних і ово-
чевих страв.
Соус Кубанський готують із свіжих
дозрілих томатів, уварених з цукром,
часником, сіллю, оцтом і прянощами.
Соус має ніжний кисло-солодкий смак.
Його подають до відварних страв із
м'яса, риби, овочів.
Яблучний, абрикосовий, сливовий,
персиковий соуси виготовляють із обчи-
щених уварених плодів з цукром. їх
подають до солодких круп'яних і борош-
няних страв (пудингів, запіканок, млин-
ців, оладок).
Харчова промисловість виробляє
концентрати соусів у порошках — чер-
воні, білі, грибні. Сировиною для сухих
концентратів є сухе м'ясо, гриби, овочі,
пасероване борошно, томатний порошок,
сухе молоко, сіль, цукор, лимонна кис-
лота, прянощі, глютамат натрію. Перед
використанням їх слід розвести водою,
прокип'ятити 2—3 хв і заправити верш-
ковим маслом.
Концентрати соусів упаковують у ко-
робки або пакети масою від 50 до 200 г
або від 1 до 2 кг. Зберігають 4 місяці.
Вимоги до якості соусів. Основним
критерієм при оцінці якості соусу є
смак, аромат і консистенція. Для соусів
з наповнювачами враховують форму
нарізання овочів і густину наповню-
вача.
Рідкі соуси з борошном в гарячому
вигляді мають консистенцію рідкої сме-
тани, однорідними, без грудочок борош-
на, яке заварилось, і частинок непротер-
тих овочів, злегка обволікає ложку, сті-
каючи з неї тоненькою цівкою. Соуси
середньої консистенції повинні мати
консистенцію густої сметани і викорис-
товуються для запікання. Густий молоч-
ний соус нагадує в'язку манну кашу.
Червоні соуси мають дуже вираже-
ний м'ясний смак з ароматом спецій,
цибулі, коріння.
Поверхня соусу без плівки, без запа-
ху лаврового листу і смаку оцту. Гірчич-
ний соус без крупинок гірчиці, яка зсі-
лася.
М'ясні білі соуси мають смак насиче-
ного м'ясного або курячого бульйону
з ніжним ароматом пасерованих білого
коріння і цибулі, паровий соус має при-
ємний кислуватий смак. Колір білих со-
усів — від білого до світло-кремового,
консистенція однорідна, без грудочок.
Рибні соуси готують на концентрова'-.
них рибних бульйонах. Вони повинні ма-
ти виражені смак і аромат білого корін-
ня, риби, спецій. У соусі томатному Ро-
сійському оливки без кісточок, а форма
нарізання овочів правильна.
Томатний соус має чітко виражений
кисло-солодкий смак.
Молочні і сметанні соуси мають при-
смак молока і сметани. Колір — від бі-
лого до світло-кремового, а сметанного
з томатом — рожевого.
Грибні соуси мають коричневий ко-
лір і смак пасерованих грибів. Рідка час-
тина однорідна, гриби м'які.
У соусах з борошном не допускають-
ся запах сирого борошна і клейкість,
смак і запах підгорілого борошна, сиро-
го томату.
Яєчно-масляні соуси мають однорід-
ну консистенцію, немає відмаслювання
і пластівців білка, що зсівся.
Соус Польський має аромат петруш-
ки і масла, злегка кислуватий смак, мо-
же бути каламутним. Недоліком соусу
можна вважати відсутність лимонної
кислоти і зелені.
117
У сухарному соусі вершкове масло
без вологи з рівномірно підсмаженими
пшеничними сухарями. Смак і запах
кислуватий з ароматом сухарів, колір
світло-коричневий, консистенція рідка.
Соус-хрін однорідної консистенції
без кусочків не подрібненого хріну.
Смак і запах — гострий, кисло-солод-
кий, з ароматом оцту і хріну. Колір
білий.
Майонез являє собою однорідну, на-
півгусту емульсію, яка не розшаровуєть-
ся. Смак і запах гострий, кисло-солод-
кий, з ароматом оцту і гірчиці, колір
біло-кремовий.
' Д о складу маринадів входять "пра-
вильно нарізані і досить м'які овочі, ко-
лір оранжево-червоний, смак кислувато-
пряний з ароматом оцту, овочів, пряно-
щів, без присмаку сирого томатного
пюре.
Основні гарячі соуси зберігають на
водяній бані при температурі 80 °С від
З до 4 год або три доби. Для цього
їх охолоджують до кімнатної температу-
ри і зберігають у холодильній камері при
температурі 0—5 °С.
Молочний рідкий соус зберігають у
гарячому вигляді при температурі
65—70 °С не більш як 1 —1,5 год, густий
соус — охолодженим не більше доби
при температурі 5 °С.
Молочні соуси середньої густини го-
тують безпосередньо перед викорис-
танням, вони не підлягають збере-
женню.
Сметанні соуси зберігають при тем-
пературі 75 °С не більш як 2 год з мо-
менту приготування. Польський і сухар-
ний соуси можна зберігати до 2 год.
Столовий майонез промислового ви-
робництва зберігають при температурі
18 °С до 45 днів, а при температурі
5 °С —3 міс. Соус майонез, виготовле-
ний у підприємствах громадського хар-
чування, а також салатні заправи збері-
гають 1—2 доби при температурі
10—15 °С в посуді, який не окислюєть-
ся, заправи — в пляшках.
Маринади і соус-хрін зберігають в
охолодженому вигляді протягом 2—
З діб при температурі 2—4 °С в посуді,
що не окислюється, із закритою криш-
кою.