
- •Глава 1. Обробка овочів і грибів
- •§ 1. Значення овочів у харчуванні
- •§ 2. Обробка бульбоплодів
- •§ 3. Обробка коренеплодів
- •§ 4. Обробка капустяних
- •§ 5. Обробка гарбузових,
- •§ 6. Обробка салатно-шпинатних,
- •§ 7. Нарізування овочів
- •§ 8. Обробка консервованих овочів.
- •§ 9. Відходи овочів,
- •§ 10. Обробка грибів шапки і промивають водою, в яку дода-
- •Глава 2. Обробка риби
- •§ 1. Значення риби в харчуванні
- •§ 2. Кулінарна обробка риби
- •§ 3. Розбирання риби
- •§ 4. Підготовка риби
- •§ 5. Обробка риби
- •§ 6. Приготування рибних
- •§ 7. Приготування рибної
- •§ 8. Централізоване виробництво
- •§ 9. Обробка і використання Хрящі, добуті при обробці риб з хря-
- •§ 10. Обробка нерибних продуктів
- •Глава 3. Обробка м'яса і м'ясопродуктів,
- •§ 1. Значення м'яса в харчуванні
- •§ 2. Кулінарна обробка м'яса спеціальних камерах. При повільному
- •§ 3. Кулінарне розбирання
- •§ 4. Кулінарне розбирання
- •§ 5. Приготування натуральних
- •§ 6. Напівфабрикати з баранини,
- •§ 7. Приготування січеної маси
- •§ 8. Приготування котлетної маси у котлети і биточки можна додавати
- •§ 9. Обробка кісток
- •§ 10. Напівфабрикати, які
- •§ 11. Обробка поросят, кроликів
- •§ 12. Обробка субпродуктів
- •§ 13. Обробка
- •§ 14. Напівфабрикати з птиці,
- •§ 15. Обробка субпродуктів птиці
- •§ 16. Напівфабрикати, хід напівфабрикатів без паніровок 48
- •Глава 1. Теплова кулінарна обробка продуктів
- •§ 1. Способи теплової кулінарної
- •§ 2. Процеси, які відбуваються
- •Глава 2. Супи
- •§ 1. Приготування бульйонів
- •§ 2. Заправні супи
- •§ 3. Прозорі супи
- •§ 4. Супи молочні
- •§ 5. Супи солодкі
- •§ 6. Холодні супи
- •§ 7. Напівфабрикати для супів
- •§ 8. Супи з концентратів
- •§ 9. Вимоги до якості
- •Глава 3. Соуси
- •§ 1. Приготування
- •§ 2. Приготування соусів
- •§ 3. Соуси білі на м'ясному
- •§ 4. Соуси грибні
- •§ 5. Соуси молочні
- •§ 6. Соуси сметанні
- •§ 7. Приготування соусів
- •§ 8. Соуси холодні і желе
- •§ 9. Соуси промислового
- •Глава 4. Страви і гарніри 13 круп,
- •§ 1. Підготовка круп до варіння
- •§ 3. Страви з каш
- •§ 4. Страви з бобових
- •§ 5. Страви з макаронних виробів
- •§ 6. Вимоги до якості страв
- •Глава 5. Страви і гарніри з овочів
- •§ 2. Страви 1 гарніри
- •§ 3. Страви і гарніри
- •§ 4. Страви 13 запечених овочів
- •§ 5. Страви з овочевих
- •Глава 6. Страви з риби
- •§ 1. Риба відварна
- •§ 2. Риба припущена
- •§ 3. Риба смажена
- •§ 4. Риба тушкована
- •§ 5. Риба запечена
- •§ 6. Страви
- •§ 7. Страви з нерибних продуктів
- •§ 8. Вимоги до якості
- •Глава 7. М'ясні гарячі страви
- •§ 1. Значення м'ясних страв
- •§ 2. Відварні м'ясні страви
- •§ 3. Смажені м'ясні страви
- •§ 4. Тушковаіі м'ясні страви
- •§ 5. Запечені м'ясні страви
- •§ 6. Страви з січеного м'яса
- •§ 7. Страви з субпродуктів
- •§ 8. Страви з сільськогосподарської
- •Глава 8. Страви з яєць і сиру
- •§ 1. Страви з яєць.
- •§ 2. Смажені 1 запечені
- •§ 3. Приготування холодних
- •§ 4. Гарячі страви з сиру
- •§ 5. Заморожені напівфабрикати
- •Глава 9. Холодні с1рави і закуски
- •§ 1. Підготовка продуктів
- •§ 2. Бутерброди одним куском на бутерброд, копчені —
- •§ 3. Салати
- •§ 4. Вінегрети. Страви
- •§ 5. Рибні страви і закуски
- •§ 6. М'ясні страви і закуски
- •Глава 10. Солодкі страви і напої
- •§ 1. Значення солодких страв,
- •§ 2. Натуральні плоди і ягоди
- •§ 3. Компоти і фрукти в сиропі
- •§ 4. Солодкі страви
- •§ 5. Гарячі солодкі страви
- •§ 6. Напої
- •§ 7. Вимоги до якості
- •§ 1. Значення виробів з тіста
- •§ 2. Приготування дріжджового
- •§ 3. Приготування фаршів
- •§ 4. Вироби з дріжджового тіста
- •§ 5. Тісто д л я млинців і оладок
- •§ 6. Бездріжджове тісто
- •Глава 12. Основи лікувального харчування
- •§ 1. Основні принципи лікувального
- •§ 2. Характеристика дієт фекцій і операцій. Її мета — стимуляція
- •§ 3. Холодні дієтичні страви
- •§ 4. Супи
- •§ 5. Другі гарячі страви
§ 13. Обробка
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПТИЦІ
І ПЕРНАТОЇ ДИЧИНИ
Сільськогосподарську птицю (кури,
качки, гуси і індики) класифікують за
видом, віком, вгодованістю, способом,
якістю'технологічної обробки і терміч-
ним станом, а пернату дичину — на лі-
сову (глухарі, тетерюки, рябчики, куріп-
ки "білі, фазани), гірську (куріпки гір-
ські, індики гірські), степову (куріпки
сірі, перепілки), водоплавну (гуси, кач-
ки) і болотяну (кулики, бекаси).
За способом обробки тушки птиці
бувають потрошені і напівпотрошені.
За вгодованістю і якістю обробки
тушки птиці всіх · видів поділяють на
І і II категорії, а дичину — на І і II
сорти.
Тушки птиці надходять в охолодже-
ному або мороженому вигляді, дичи-
на — замороженою і необскубаною.
М'ясо птиці поживне і легко засвою-
ється, має приємний смак. Воно містить
білки (15—22 % ) , жири (5—39 % ) ,
мінеральні солі, екстрактивні речовини,
а також вітаміни A, D, РР, групи В. Жир
птиці плавиться при низькій температу-
рі, в
ньому багато ненасичених кислот.
В м'ясі птиці менше сполучної тканини,
ніж в м'ясі великої рогатої худоби, і
гому воно значно ніжніше. М'ясо перна-
гої дичини має темніше забарвлення, не
таке ніжне, містить більше білків і мен-
ше порівняно з м'ясом сільськогоспо-
дарської птиці жиру.
Сільськогосподарську птицю вико-
ристовують залежно від виду, віку і вго-
дованості. З м'яса молодих курей і кур-
чат готують смажені і відварні другі
страви. З м'яса старих курей і півнів —
січені вироби і тушковані страви; з гу-
сей і качок — смажені і тушковані стра-
ви. Міцні і ароматні бульйони дістають
з м'яса дорослих вгодованих курей і
індиків. Бульйони з м'яса гусей і качок
мають специфічний запах, тому їх вико-
ристовують тільки для приготування
розсольників, солянок і щів з квашеної
капусти. Дичину в основному смажать
цілою.
Кулінарна обробка сільськогоспо-
дарської птиці складається з розморо-
жування, обсмалювання, потрошення,
промивання і приготування напівфабри-
катів.
Птицю розморожують на повітрі в
приміщенні птахоголинного або м'ясно-
го цеху при температурі 16-—18 °С.
З тушок знімають папір, кладуть на сто-
ли або стелажі спинкою донизу в один
ряд або розвішують так, щоб вони не
торкались одна одної. Розморожують
при температурі &—15 °С гусей і індиків
8 год, курей і качок 5—6 год.
Обсмалюють птицю над полум'ям,
стежачи, щоб тушка не задимилась, обе-
режно, щоб не пошкодити шкіру і не
розтопити підшкірний жир. У великих
підприємствах громадського харчування
з цією метою використовують пристрої
УОП-1 і УОП-2. Перед обсмалюванням
тушки обсушують потоком теплого по-
вітря або чистою тканиною, потім нати-
рають висівками або борошном (у на-
прямі від ніжок до голови) для того,
щоб волосинки набули вертикального
положення і легше було їх обсмалювати.
Якщо на тушці є недорозвинені пір'їни
(пеньки), їх видаляють за допомогою
пінцету або маленького ножа.
При потрошенні в птиці відрубують
голову на рівні другого шийного хребця,
потім на шиї з боку спинки роблять
поздовжній розріз шкіри, знімають шкі-
ру з шиї і відрубують шию по останньо-
му шийному хребцю так, щоб шкіра за-
лишилась разом з тушкою. У курей і
курчат шкіру знімають з половини ший-
ки, в індиків, качок і г у с е й — з двох
третіх, щоб закрити місце відрубування
шийки і волову частину. Кінці крил у
птиці (крім курчат) відрубують до лі-
ктьового суглобу, а ніжки — нижче від
п'яткового суглобу на 1 см. Після цього
роблять повздовжній надріз у черевній
порожнині від кінця грудної кістки (кі-
ля) до анального отвору. Через отвір
видаляють шлунок, печінку, сальник, ле-
гені, нирки, а через горловий отвір ·— во-
ло і стравохід.
Після цього вирізають анальний от-
вір, жировик і м'якоть, в яку просочи-
лась жовч.
Випотрошену птицю промивають у
проточній холодній воді (температура
води не вище за 15 °С). При цьому
видаляють забруднені місця, згустки
крові, залишки нутрощів. Промиту пти-
цю для обсушування викладають на лот-
ки розрізом донизу, щоб стекла вода.
Морожену дичину розморожують на
повітрі і обскубують, занурюючи її в
гарячу воду (65—75 °С) на 1—2 хв.
Після обскубування тушки обтирають
рушником або натирають борошном і
обсмалюють. Крупну дичину (глухарів,
тетерюків, диких качок, гусей т а' і н.)
обробляють так само, як і сільськогос-
подарську птицю (невипотрошену).
У малої дичини (вальдшнепів, дупелів,
бекасів, перепілок) знімають шкіру з го-
лови і шийки, видаляють очі і потрошать
крізь розріз з боку спинки (біля основи
шиї). При потрошенні дичини виймають
55
Рис. 21. Заправляння птиці:
а — в «кишеньку»; б — в «одну нитку».
шлунок, кишки, печінку, серце, легені,
ЙОЛО і стравохід.
Оброблені тушки птиці використову-
ють для варіння, смаження цілими або
виготовляють порціонні напівфабрика-
ти, а також котлетну масу.
Птицю, призначену для теплової об-
робки в цілому вигляді, спочатку форму-
ють (заправляють), щоб надати їй ком-
пактної форми, а також для рівномірної
теплової обробки і зручності нарізання
на порціонні куски.
Тушки сільськогосподарської птиці
формують «в кишеньку», «в'одну нитку»,
«в дві нитки» або без проколювання.
Заправляння «в кишеньку» (рис.
21, а) І с п о с і б — на черевці роблять
надрізи і вставляють в них ніжки. Шкіру
з шиї загортають на спинку, закриваючи
шийний отвір, крильця підгортають до
спинки так, щоб вони підтримували шкі-
ру шиї. II с п о с і б — ніжки відрубують
на 1 — 1,5 см нижче від п'яткового сугло-
ба під кутом 30°, щоб кінці були загост-
рені. Ніжки кладуть одна на одну (на-
вхрест) і просовують усередину розрізу
черевця до хвостового жировика. Цей
спосіб заправляння використовують для
гуски і качки, призначених для смажен-
ня, а також курки, курчати і індички для
варіння.
Заправляння «в одну нитку» (рис.
21, б). Шкіру з шиї загортають на спин-
ку, крильця підгортають до спинки.
Тушку кладуть на спинку і проколюють
окісточки голкою з ниткою, голку пере-
носять під тушкою в початкове поло-
56
ження і роблять другий прокол, пропус-
каючи голку в кінець кіля. Ніжки при-
тискують до тулуба і зав'язують кінці
нитки на спинці.
Заправляння «в дві нитки». Голкою
з ниткою проколюють ніжки в тому міс-
ці, де вони згинаються, і тулуб, а тушку
повертають набік, шкіру з шиї загорта-
ють на спинку, закриваючи горловий от-
вір. Спершу проколюють одне крило, за-
хоплюючи шкіру шиї і спини, потім
друге, виймають голку з ниткою і
зав'язують кінці нитки. Другою ниткою
прикріплюють тушку біля таза. Потім
проколюють кінець кіля з другого боку,
зав'язують кінці нітки. Таким способом
формують тушки курки, курчати і індич-
ки для смаження. Проте при таких спо-
собах заправляння (за допомогою гол-
ки) зовнішній вигляд птиці погіршуєть-
ся; крім того, потрібно робити глибокі
проколи, голка покривається жиром і
ковзає в руках. Тому останнім часом
використовують способи заправляння
без голки; вони простіші і прискорюють
цей процес.
Заправляння без проколювання. Об-
роблену тушку кладуть спинкою донизу.
Нитку 0,7—0,8 м завдовжки складають
вдвоє. Роблять накид, зачепивши за кі-
леву кістку, переводять кінці ниток на
спинку, притискуючи і захоплюючи
крильця. Нитками обв'язують тушку
хрест-навхрест, припускають нитки на
грудку, притискують ними окісточки до
тушки і обв'язують тушку ще раз хрест-
навхрест, виводять кінці ниток трохи
вище від хвостового жировика. Цим спо-
собом краще заправляти тушки великої
птиці.
Тушки дичини заправляють «в одну
нитку» (хрестом), «ніжка в ніжку»,
«дзьобом».
Заправляння «в одну нитку» (хрес-
том). Ніжки притискують до тушки,
проколюють центр окісточків підфілей-
ної частини, протягують голку з ниткою
на
другий бік, залишаючи кінці нитки
біля проколу. Після цього голку з ни-
ткою переносять під тушкою, накидають
на ніжку, проколюють під виступом фі-
лейної частини, накидають на другу ніж-
ку. Кінці ниток стягують і зав'язують.
Таким способом заправляють рябчиків,
куріпок, тетеруків, фазанів.
Заправляння «ніжка в ніжку». У ди-
чини (в основному малої) роблять роз-
різ по кістці на одній ніжці ближче до
колінного суглоба і в цей розріз вставля-
ють другу ніжку.
Заправляння «дзьобом». Сікачем
роздроблюють гомілкові кістки ніжок,
потім їх переплітають і притискують до
грудної частини. Голівку з шиєю при-
кладають до тушки з правого боку, роб-
лять голкою прокол в окісточках, дзьоб
пропускають у прокол, скріплюючи пе-
реплетені ніжки. Цим способом заправ-
ляють болотяну дичину.
Пісну дичину шпигують охолодже-
ним свинячим шпиком, який нарізують
кусочками. Щоб поліпшити зовнішній
вигляд тушок, їх занурюють у гарячий
бульйон або воду (60—70 °С) на З—
5 хв. Філейну частину малої дичини за-
гортають у тонкі смужки шпику і пе-
рев'язують шпагатом.