
- •Глава 1. Обробка овочів і грибів
- •§ 1. Значення овочів у харчуванні
- •§ 2. Обробка бульбоплодів
- •§ 3. Обробка коренеплодів
- •§ 4. Обробка капустяних
- •§ 5. Обробка гарбузових,
- •§ 6. Обробка салатно-шпинатних,
- •§ 7. Нарізування овочів
- •§ 8. Обробка консервованих овочів.
- •§ 9. Відходи овочів,
- •§ 10. Обробка грибів шапки і промивають водою, в яку дода-
- •Глава 2. Обробка риби
- •§ 1. Значення риби в харчуванні
- •§ 2. Кулінарна обробка риби
- •§ 3. Розбирання риби
- •§ 4. Підготовка риби
- •§ 5. Обробка риби
- •§ 6. Приготування рибних
- •§ 7. Приготування рибної
- •§ 8. Централізоване виробництво
- •§ 9. Обробка і використання Хрящі, добуті при обробці риб з хря-
- •§ 10. Обробка нерибних продуктів
- •Глава 3. Обробка м'яса і м'ясопродуктів,
- •§ 1. Значення м'яса в харчуванні
- •§ 2. Кулінарна обробка м'яса спеціальних камерах. При повільному
- •§ 3. Кулінарне розбирання
- •§ 4. Кулінарне розбирання
- •§ 5. Приготування натуральних
- •§ 6. Напівфабрикати з баранини,
- •§ 7. Приготування січеної маси
- •§ 8. Приготування котлетної маси у котлети і биточки можна додавати
- •§ 9. Обробка кісток
- •§ 10. Напівфабрикати, які
- •§ 11. Обробка поросят, кроликів
- •§ 12. Обробка субпродуктів
- •§ 13. Обробка
- •§ 14. Напівфабрикати з птиці,
- •§ 15. Обробка субпродуктів птиці
- •§ 16. Напівфабрикати, хід напівфабрикатів без паніровок 48
- •Глава 1. Теплова кулінарна обробка продуктів
- •§ 1. Способи теплової кулінарної
- •§ 2. Процеси, які відбуваються
- •Глава 2. Супи
- •§ 1. Приготування бульйонів
- •§ 2. Заправні супи
- •§ 3. Прозорі супи
- •§ 4. Супи молочні
- •§ 5. Супи солодкі
- •§ 6. Холодні супи
- •§ 7. Напівфабрикати для супів
- •§ 8. Супи з концентратів
- •§ 9. Вимоги до якості
- •Глава 3. Соуси
- •§ 1. Приготування
- •§ 2. Приготування соусів
- •§ 3. Соуси білі на м'ясному
- •§ 4. Соуси грибні
- •§ 5. Соуси молочні
- •§ 6. Соуси сметанні
- •§ 7. Приготування соусів
- •§ 8. Соуси холодні і желе
- •§ 9. Соуси промислового
- •Глава 4. Страви і гарніри 13 круп,
- •§ 1. Підготовка круп до варіння
- •§ 3. Страви з каш
- •§ 4. Страви з бобових
- •§ 5. Страви з макаронних виробів
- •§ 6. Вимоги до якості страв
- •Глава 5. Страви і гарніри з овочів
- •§ 2. Страви 1 гарніри
- •§ 3. Страви і гарніри
- •§ 4. Страви 13 запечених овочів
- •§ 5. Страви з овочевих
- •Глава 6. Страви з риби
- •§ 1. Риба відварна
- •§ 2. Риба припущена
- •§ 3. Риба смажена
- •§ 4. Риба тушкована
- •§ 5. Риба запечена
- •§ 6. Страви
- •§ 7. Страви з нерибних продуктів
- •§ 8. Вимоги до якості
- •Глава 7. М'ясні гарячі страви
- •§ 1. Значення м'ясних страв
- •§ 2. Відварні м'ясні страви
- •§ 3. Смажені м'ясні страви
- •§ 4. Тушковаіі м'ясні страви
- •§ 5. Запечені м'ясні страви
- •§ 6. Страви з січеного м'яса
- •§ 7. Страви з субпродуктів
- •§ 8. Страви з сільськогосподарської
- •Глава 8. Страви з яєць і сиру
- •§ 1. Страви з яєць.
- •§ 2. Смажені 1 запечені
- •§ 3. Приготування холодних
- •§ 4. Гарячі страви з сиру
- •§ 5. Заморожені напівфабрикати
- •Глава 9. Холодні с1рави і закуски
- •§ 1. Підготовка продуктів
- •§ 2. Бутерброди одним куском на бутерброд, копчені —
- •§ 3. Салати
- •§ 4. Вінегрети. Страви
- •§ 5. Рибні страви і закуски
- •§ 6. М'ясні страви і закуски
- •Глава 10. Солодкі страви і напої
- •§ 1. Значення солодких страв,
- •§ 2. Натуральні плоди і ягоди
- •§ 3. Компоти і фрукти в сиропі
- •§ 4. Солодкі страви
- •§ 5. Гарячі солодкі страви
- •§ 6. Напої
- •§ 7. Вимоги до якості
- •§ 1. Значення виробів з тіста
- •§ 2. Приготування дріжджового
- •§ 3. Приготування фаршів
- •§ 4. Вироби з дріжджового тіста
- •§ 5. Тісто д л я млинців і оладок
- •§ 6. Бездріжджове тісто
- •Глава 12. Основи лікувального харчування
- •§ 1. Основні принципи лікувального
- •§ 2. Характеристика дієт фекцій і операцій. Її мета — стимуляція
- •§ 3. Холодні дієтичні страви
- •§ 4. Супи
- •§ 5. Другі гарячі страви
§ 9. Обробка кісток
Харчові відходи (кістки і сухожил-
ки), які дістають при обробці м'яса,
можна використовувати в кулінарному
виробництві. До складу кісткової ткани-
ни входять мінеральні солі, жири, білки,
осеїн, екстрактивні речовини. Вони
надають бульйону специфічного смаку
і аромату Кількість кісткової тканини
і сухожилків залежить від виду м'яса,
віку тварини і її вгодованості. Кістки
використовують у підприємствах гро-
мадського харчування для приготування
бульйонів. Перед використанням зачи-
щені кістки розрубують, щоб при тепло-
вій обробці краще виділялись харчові
речовини ·— білки, екстрактивні речови-
ни, жири, мінеральні солі. В невеликих
підприємствах громадського харчування
кістки розрубують сокирою на розрубу-
вальному столі, у великих— використо-
вують кісткодробарки або розпилюють
на кісткопилках. У трубчастих кістках
з обох кінців відпилюють потовщену
частину, а трубку залишають цілою.
Хребетні кістки розрубують на хребці
і впоперек, великі кістки — на куски
розміром 5 7 см масою 100 г. Після
подрібнення їх промивають.
Зберігають кістки в нерозрубаному
вигляді в лотках шаром до 20 см не
§ 10. Напівфабрикати, які
НАДХОДЯТЬ ІЗ ЗАГОТІВЕЛЬНИХ ФАБРИК
І М'ЯСОКОМБІНАТІВ
Великокускові напівфабрикати, які
надходять із заготівельних фабрик і
м'ясокомбінатів, виготовляють з ялови-
чини, баранини, свинини і телятини. Во-
ни являють собою окремі частини м'яса,
зачищені від зайвого жиру, плівок, сухо-
жилків. Асортимент напівфабрикатів з
яловичини такий:
вирізка — м'яз, вкритий блискучими
сухожилками,
товстий край — шар м'яса непра-
вильної прямокутної форми, із зовніш-
нього боку вкритий блискучими сухо-
жилками, без м'язів і сухожилків, які
прилягають безпосередньо до хребта;
тонкий край'—прямокутний шар
м яса, із зовнішнього боку вкритий блис-
кучими сухожилками;
верхня частина — м'якоть округлої
форми з видаленими грубими сухожил-
ками;
внутрішня частина — крупні м'язи
округлої форми, вкриті тонкою поверх-
невою плівкою;
бокова частина—крупні м'язи;
зовнішня частина — шар м'яса з
двох м'язів, що зрослися, має видовжену
плоску форму;
49
лопаткова частина—м'якоть, що
складається з двох частин: плечової кли-
ноподібної форми і заплечової (два
м'язи довгастої форми, з'єднані плів-
кою);
підлопаткова частина — м'якоть
квадратної форми;
грудинка — м'якоть, яку знімають з
грудної кістки і прилеглої до неї ни-
жньої третини реберної частини;
пружок — тонкий м'язовий шар пря-
мокутної форми;
котлетне м'ясо — куски м'яса різної
величини з шийної частини, пахвини і
обрізків, а також пружка з туш м'яса
II категорії-
З баранини, телятини, свинини над-
ходять такі напівфабрикати:
корейка — спинна і поперекова час-
тини з реберними кістками не більш як
80 мм завдовжки, з прилеглими до них
м'ясом і жиром, без спинних і попереко-
вих хребців і поперечних відростків;
тазостегнова частина—м'якоть за-
дньої ноги без жилистого м'яса;
грудинка— реберна частина м'якоті
з реберними кістками, без грудної кі-
стки;
шия — м'якоть, знята одним шаром
з шийної частини свинини;
котлетне м'ясо — куски м'яса, різні
за розміром, з шийної частини (крім
свинини) і обрізків, які дістають при
зачищанні великокускових напівфабри-
катів.
Великокускові напівфабрикати з ба-
ранини, козлятини, свинини й телятини
можна смажити цілими, використовува-
ти для виготовлення порціонних і дріб-
нокускових напівфабрикатів. У підпри-
ємства громадського харчування вони
надходять в металевих ящиках масою
20 кг. В ящики кладуть напівфабрика-
ти, виготовлені з одного виду м'яса. їх
зберігають при температурі не вищій від
6 °С не більш як 48 год з часу виготов-
лення. Вирізка може надходити в замо-
роженому вигляді блоками по 20 кг.
Великокускові напівфабрикати в під-
приємстві виймають з тари, промивають
і використовують.
Порціонні напівфабрикати. З ялови-
чини надходять такі порціонні напівфаб-
рикати:
біфштекс-— кусок м'яса з потовще-
ної частини вирізки округлої форми
20—30 мм завтовшки, без жиру, масою
80, 125 або 159 г; "
філе—кусок м'яса з середньої
частини вирізки, округлої форми
40—50 мм завтовшки, без жиру, масою
80, 125 або 159 г;
лангет — два приблизно однакових
за масою куски м'яса з тонкої частини
вирізки, округлої форми 10-—12 мм за-
втовшки, без жиру такою ж масою, як
і філе;
антрекот — кусок м'якоті з спинної
і поперекової' частин, овально-довгастої
форми 15—20 мм завтовшки, з жиром,
такою ж масою, як і філе;
ромштекс (без паніровки) — кусок
м'якоті з спинної і поперекової частин
верхнього і внутрішнього кусків, оваль-
но-довгастої форми 8—10 мм завтовш-
ки масою 70, 110, 143 г;
зрази натуральні (без фаршу) —
куски м'якоті (один або два) з верхньо-
го і внутрішнього кусків 10—15 мм за-
втовшки масою 80, 125, 167 г;
яловичина духова — один або два
куски м'якоті з бокового і зовнішнього
кусків 20—25 мм завтовшки такою ж
масою, як і зрази натуральні.
З баранини, свинини, телятини (мо-
лочної) надходять такі напівфабрика-
ти:
котлети натуральні — куски корейки
з реберною частиною (довжина кістки
не більша за 80 мм), овально-плоскої
форми масою 125, 167 г, в тому числі
12 г кісточка, або 80 г (без кісточки);
ескалоп — один або два куски корей-
ки овально-плоскої форми 10—15 мм
завтовшки
масою 80, 125, 147 г;
шніцель (без паніровки) — куски
м'якоті з тазостегнової частини овально-
довгастої форми 20—ЗО мм завтовшки
масою 70, ПО, 143 г;
баранина (свинина) духова — один
або два приблизно однакових, за масою
куски з лопаткової і шийної частин
20—25 мм завтовшки, масою 80, 125,
167 г.
Порціонні натуральні напівфабрика-
ти надходять у металевих, пластмасових
або дерев'яних ящиках. їх укладають на
дощані або металеві, вкладиші в один
ряд, похило, щоб один напівфабрикат не
повністю був під іншим. В ящику повин-
но бути.не більше від трьох вкладишів.
Ці напівфабрикати зберігають при тем-
пературі 6 °С, строк реалізації від мо-
менту виготовлення натуральних напів-
фабрикатів — 36 год, панірованих —
24 год.
Дрібнокускові напівфабрикати.
У підприємства громадського харчуван-
ня напівфабрикати надходять у такому
асортименті:
бефстроганов — брусочки м'якоті
1 —1,5 мм завтовшки, ЗО—40 мм за-
вдовжки, масою 5—7 г. їх нарізають
з вирізки, спинної і поперекової частин,
верхніх і внутрішніх кусків;
піджарка — кусочки м'яса масою
10—15 г, нарізані з м'якоті спинної і
поперекової частин, верхнього і внутріш-
нього кусків;
азу — брусочки м'яса ЗО—40 мм за-
вдовжки, масою 10—15 г. їх нарізають
з бокового і зовнішнього кусків;
гуляш — кусочки м'яса масою 20—
ЗО г, в якому вміст жиру не перевищує
10 %. їх нарізають з м'якоті лопаткової
і підлопаткової частин і пружка;
м'ясо для шашлику — кусочки виріз-
ки масою ЗО—40 г.
З баранини надходять такі дрібно-
кускові напівфабрикати:
рагу — кусочки м'яса з кістками ма-
сою 20—ЗО г з вмістом жиру не більш
як 15 % і кісток не більше ніж 10 %,
які нарубують з грудинки і корейки J
1-го по 4-е ребро;
м'ясо для шашлику — кусочки ма-
сою ЗО—40 г з вмістом жиру, що не
перевищує 15 %. їх нарізають з м'якоті
корейки і окосту;
м'ясо для плову — кусочки м'яса ма-
сою 10—15 г з вмістом жиру, що не
перевищує 15 % нарізають з м'якоті ло-
паткової частини.
З свинини в підприємства громадсь-
кого харчування надходять такі напів-
фабрикати;
рагу по-домашньому — кусочки
м'яса з кістками масою ЗО—40 г і вміс-
том жиру, що не перевищує 15 %, кіс-
ток 10 %, нарізають з грудинки;
м'ясо для шашлику—кусочки ма-
сою 20—ЗО г, вміст жиру — не більш як
20 %, нарізають з м'якоті корейки і
окосту;
гуляш — кусочки масою 20—ЗО г з
вмістом жиру не більш як 20 %, наріза-
ють з м'якоті корейки й окосту.
Дрібнокускові напівфабрикати над-
ходять у підприємства упакованими так
само, як і великокускові. Для роздрібної
торгівлі їх розфасовують у целофанові
або пергаментні пакети по 125, 350, 500,
1000 г, після чого кладуть на вкладиші.
Січені напівфабрикати виробляють в
такому асортименті: котлети московські
(з яловичини, додають сало-сирець);
котлети домашні (з яловичини і свини-
ни, додають ріпчасту цибулю), котлети
з баранини, біфштекси, котлети київські
(з яловичини, додають шпик). Ці напів-
фабрикати надходять на вкладишах. їх
викладають в один ряд, посипають пані-
ровкою, біфштекси кладуть без паніров-
ки. Асортимент січених охолоджених
напівфабрикатів такий: шніцель нату-
ральний січений, котлети натуральні сі-
чені, люля-кебаб. їх укладають в один
ряд у функціональні місткості, змащені
жиром, закривають кришками, ставлять
у контейнери і інтенсивно охолоджують
до
температури 6—8 °С усередині про-
дукції. Зберігають у холодильних каме-
рах при температурі від 4 до 8 °С не
довше ніж 14 год.
Вимоги щодо якості напівфабрикатів
з м'яса і строки їх зберігання. Поверхня
напівфабрикатів незавітрена, колір і за-
пах характерні для доброякісного м'яса.
Не повинно бути грубих сухожилків,
хрящів, кусків м'якоті з синцями, кіст-
ками. У великокускових напівфабрика-
тів поверхня рівна, краї вирівняні без
глибоких надрізів (не більш як 10 мм),
шар підшкірного жиру не більш як
10 мм; у дрібнокускових допускаються
відхилення форми і маси (до 10 % за-
гальної кількості). Порціонні напівфаб-
рикати нарізані впоперек м'язових воло-
кон. Поверхня панірованих напівфабри-
катів вкрита рівним шаром сухарів. Не
допускаються поверхневі сухожилки,
зволожена паніровка, що відстала, розі-
рвані і ламані краї. Маса на розрізі
однорідна, з запахом, характерним для
доброякісного м'яса зі спеціями.
Підготовлені напівфабрикати збері-
гають при температурі не вищій за 6 °С
Великокускові напівфабрикати кладуть
в один ряд на листи і зберігають не
більше як 48 год; порціонні розміщують
на лотки в один ряд на ребро під кутом
30°, зберігають не більш як 36, а паніро-
вані — не більше ніж 24 год. Дрібнокус-
кові напівфабрикати викладають на лис-
ти шаром 5 см і зберігають не більш як
24 год, м'ясний фарш (незаправле-
ний) — не більше ніж 6 год.
Вироби з котлетної маси викладають
в один ряд на лотки, які посипають
паніровкою, зберігають при температурі
6—8 °С не більш як 8 год. Кістки в
нерозрубаному вигляді зберігають 3—
5 год.