
- •Глава 1. Обробка овочів і грибів
- •§ 1. Значення овочів у харчуванні
- •§ 2. Обробка бульбоплодів
- •§ 3. Обробка коренеплодів
- •§ 4. Обробка капустяних
- •§ 5. Обробка гарбузових,
- •§ 6. Обробка салатно-шпинатних,
- •§ 7. Нарізування овочів
- •§ 8. Обробка консервованих овочів.
- •§ 9. Відходи овочів,
- •§ 10. Обробка грибів шапки і промивають водою, в яку дода-
- •Глава 2. Обробка риби
- •§ 1. Значення риби в харчуванні
- •§ 2. Кулінарна обробка риби
- •§ 3. Розбирання риби
- •§ 4. Підготовка риби
- •§ 5. Обробка риби
- •§ 6. Приготування рибних
- •§ 7. Приготування рибної
- •§ 8. Централізоване виробництво
- •§ 9. Обробка і використання Хрящі, добуті при обробці риб з хря-
- •§ 10. Обробка нерибних продуктів
- •Глава 3. Обробка м'яса і м'ясопродуктів,
- •§ 1. Значення м'яса в харчуванні
- •§ 2. Кулінарна обробка м'яса спеціальних камерах. При повільному
- •§ 3. Кулінарне розбирання
- •§ 4. Кулінарне розбирання
- •§ 5. Приготування натуральних
- •§ 6. Напівфабрикати з баранини,
- •§ 7. Приготування січеної маси
- •§ 8. Приготування котлетної маси у котлети і биточки можна додавати
- •§ 9. Обробка кісток
- •§ 10. Напівфабрикати, які
- •§ 11. Обробка поросят, кроликів
- •§ 12. Обробка субпродуктів
- •§ 13. Обробка
- •§ 14. Напівфабрикати з птиці,
- •§ 15. Обробка субпродуктів птиці
- •§ 16. Напівфабрикати, хід напівфабрикатів без паніровок 48
- •Глава 1. Теплова кулінарна обробка продуктів
- •§ 1. Способи теплової кулінарної
- •§ 2. Процеси, які відбуваються
- •Глава 2. Супи
- •§ 1. Приготування бульйонів
- •§ 2. Заправні супи
- •§ 3. Прозорі супи
- •§ 4. Супи молочні
- •§ 5. Супи солодкі
- •§ 6. Холодні супи
- •§ 7. Напівфабрикати для супів
- •§ 8. Супи з концентратів
- •§ 9. Вимоги до якості
- •Глава 3. Соуси
- •§ 1. Приготування
- •§ 2. Приготування соусів
- •§ 3. Соуси білі на м'ясному
- •§ 4. Соуси грибні
- •§ 5. Соуси молочні
- •§ 6. Соуси сметанні
- •§ 7. Приготування соусів
- •§ 8. Соуси холодні і желе
- •§ 9. Соуси промислового
- •Глава 4. Страви і гарніри 13 круп,
- •§ 1. Підготовка круп до варіння
- •§ 3. Страви з каш
- •§ 4. Страви з бобових
- •§ 5. Страви з макаронних виробів
- •§ 6. Вимоги до якості страв
- •Глава 5. Страви і гарніри з овочів
- •§ 2. Страви 1 гарніри
- •§ 3. Страви і гарніри
- •§ 4. Страви 13 запечених овочів
- •§ 5. Страви з овочевих
- •Глава 6. Страви з риби
- •§ 1. Риба відварна
- •§ 2. Риба припущена
- •§ 3. Риба смажена
- •§ 4. Риба тушкована
- •§ 5. Риба запечена
- •§ 6. Страви
- •§ 7. Страви з нерибних продуктів
- •§ 8. Вимоги до якості
- •Глава 7. М'ясні гарячі страви
- •§ 1. Значення м'ясних страв
- •§ 2. Відварні м'ясні страви
- •§ 3. Смажені м'ясні страви
- •§ 4. Тушковаіі м'ясні страви
- •§ 5. Запечені м'ясні страви
- •§ 6. Страви з січеного м'яса
- •§ 7. Страви з субпродуктів
- •§ 8. Страви з сільськогосподарської
- •Глава 8. Страви з яєць і сиру
- •§ 1. Страви з яєць.
- •§ 2. Смажені 1 запечені
- •§ 3. Приготування холодних
- •§ 4. Гарячі страви з сиру
- •§ 5. Заморожені напівфабрикати
- •Глава 9. Холодні с1рави і закуски
- •§ 1. Підготовка продуктів
- •§ 2. Бутерброди одним куском на бутерброд, копчені —
- •§ 3. Салати
- •§ 4. Вінегрети. Страви
- •§ 5. Рибні страви і закуски
- •§ 6. М'ясні страви і закуски
- •Глава 10. Солодкі страви і напої
- •§ 1. Значення солодких страв,
- •§ 2. Натуральні плоди і ягоди
- •§ 3. Компоти і фрукти в сиропі
- •§ 4. Солодкі страви
- •§ 5. Гарячі солодкі страви
- •§ 6. Напої
- •§ 7. Вимоги до якості
- •§ 1. Значення виробів з тіста
- •§ 2. Приготування дріжджового
- •§ 3. Приготування фаршів
- •§ 4. Вироби з дріжджового тіста
- •§ 5. Тісто д л я млинців і оладок
- •§ 6. Бездріжджове тісто
- •Глава 12. Основи лікувального харчування
- •§ 1. Основні принципи лікувального
- •§ 2. Характеристика дієт фекцій і операцій. Її мета — стимуляція
- •§ 3. Холодні дієтичні страви
- •§ 4. Супи
- •§ 5. Другі гарячі страви
Глава 3. Обробка м'яса і м'ясопродуктів,
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПТИЦІ І ПЕРНАТОЇ ДИЧИНИ
§ 1. Значення м'яса в харчуванні
М'ясо — цінний харчовий продукт,
який містить повноцінні білки (14,5—
23 %·), жири (2—37 % ) , мінеральні
речовини, представлені солями заліза,
кальцію, магнію, фосфору та ін.
(0,5—1,3 % ) , екстрактивні речовини,
що збуджують апетит і стимулюють сек-
рецію залоз внутрішньої секреції, віта-
міни A, D, РР, групи В.
Основні тканини м'яса — м'язова,
власне сполучна, жирова і кісткова.
М'язова (мускульна) тканина скла-
дається з окремих волокон, вкритих на-
півпрозорою оболонкою. Основні повно-
цінні білки м'язової тканини тварин —
міозин, міоген, актин, міоглобін, міогло-
булін, міоальбумін, які легко засвоюють-
ся організмом. М'язові волокна, які роз-
ташовані вздовж хребта, мають ніжне
дрібноволокнисте м'ясо. До складу
м'язів в області шиї, черевця входять
цілі волокна, тому вони мають грубу
консистенцію.
Жирова тканина складається з
кульок жиру, оточених міцними оболон-
ками сполучної тканини. Жир поліпшує
смакові якості м'яса і підвищує його
харчову цінність.
Сполучна тканина — плівки, сухо-
жилки, суглобові зв'язки, хрящі, окіс-
тя — складається з неповноцінних біл-
ків: колагену і еластину. Колаген при
тепловій обробці переходить у розчин-
ний білок — глютин. Проте еластин ду-
же стійкий проти нагрівання, тому спо-
лучна тканина зменшує харчову цінність
і збільшує твердість.
Кісткова тканина складається з
особливих клітин, основою яких є осе-
їн — речовина, яка щодо свого складу
близька до колагену. Кістки бувають
трубчасті (кістки кінцівок), плоскі (кі-
35
стки лопатки, тазу, черепа), зубчасті ків, надлишку жиру, грубих плівок; на-
(хребці). Речовини, що містяться в кіст- різання дрібнокуєкових напівфабрика-
ках, при варінні бульйонів надають їм тів і виготовлення напівфабрикатів з
міцності і аромату. січеного м'яса.
Властивість м'яса залежить від виду При прийманні м'яса насамперед пе-
тварини, вгодованості і термічного ста- ревіряють наявність тавра, даних вете-
ну- ринарно-санітарного контролю, ступінь
У підприємства громадського харчу- вгодованості, органолептично визнача-
вання, які працюють на сировині, м'ясо ють доброякісність м'яса. За вгодованіс-
надходить в охолодженому і замороже- тю розрізняють яловичину, баранину,
ному вигляді: яловичина — півтушами і козлятину І і II категорій, телятину
четвертинами; баранина, козлятина і те- І категорії; свинину м'ясну, обрізну,
л я т и н а — тушами і півтушами, свини- жирну.
на — тушами і півтушами. Крім того, У доброякісного охолодженого м'яса
надходять м'ясні напівфабрикати, виго- на поверхні туші суха кірочка, колір від
товлені промисловим методом на під- блідо-рожевого до червоного, консис-
приємствах харчової промисловості, за- тенція щільна, еластична, при надавлю-
готівельних фабриках. ванні пальцем ямочка швидко вирівню-
Впровадження промислових методів ється. Морожене м'ясо на поверхні і
виробництва напівфабрикатів, які виго- розрізі має рожево-червоний колір з сі-
товляють за новою технологією для ма- руватим відтінком за рахунок кристали-
сового використання в громадському , ків льоду, консистенція тверда, при по-
харчуванні, сприяє зростанню продук- стукуванні дає чіткий звук, запаху не-
тивності праці, економії паливно-енерге- має, але при розморожуванні з'являєть-
тичних ресурсів, зменшенню втрат сиро- ся запах м'яса й, вогкості. Доброякіс-
вини, поліпшенню якості продукції, за- ність мороженого м'яса можна перевіри-
вдяки чому підвищується ефективність ти за допомогою розігрітої кухарської
громадського харчування. голки або пробного варіння.
М'ясо розморожують на повітрі в