
- •Глава 1. Обробка овочів і грибів
- •§ 1. Значення овочів у харчуванні
- •§ 2. Обробка бульбоплодів
- •§ 3. Обробка коренеплодів
- •§ 4. Обробка капустяних
- •§ 5. Обробка гарбузових,
- •§ 6. Обробка салатно-шпинатних,
- •§ 7. Нарізування овочів
- •§ 8. Обробка консервованих овочів.
- •§ 9. Відходи овочів,
- •§ 10. Обробка грибів шапки і промивають водою, в яку дода-
- •Глава 2. Обробка риби
- •§ 1. Значення риби в харчуванні
- •§ 2. Кулінарна обробка риби
- •§ 3. Розбирання риби
- •§ 4. Підготовка риби
- •§ 5. Обробка риби
- •§ 6. Приготування рибних
- •§ 7. Приготування рибної
- •§ 8. Централізоване виробництво
- •§ 9. Обробка і використання Хрящі, добуті при обробці риб з хря-
- •§ 10. Обробка нерибних продуктів
- •Глава 3. Обробка м'яса і м'ясопродуктів,
- •§ 1. Значення м'яса в харчуванні
- •§ 2. Кулінарна обробка м'яса спеціальних камерах. При повільному
- •§ 3. Кулінарне розбирання
- •§ 4. Кулінарне розбирання
- •§ 5. Приготування натуральних
- •§ 6. Напівфабрикати з баранини,
- •§ 7. Приготування січеної маси
- •§ 8. Приготування котлетної маси у котлети і биточки можна додавати
- •§ 9. Обробка кісток
- •§ 10. Напівфабрикати, які
- •§ 11. Обробка поросят, кроликів
- •§ 12. Обробка субпродуктів
- •§ 13. Обробка
- •§ 14. Напівфабрикати з птиці,
- •§ 15. Обробка субпродуктів птиці
- •§ 16. Напівфабрикати, хід напівфабрикатів без паніровок 48
- •Глава 1. Теплова кулінарна обробка продуктів
- •§ 1. Способи теплової кулінарної
- •§ 2. Процеси, які відбуваються
- •Глава 2. Супи
- •§ 1. Приготування бульйонів
- •§ 2. Заправні супи
- •§ 3. Прозорі супи
- •§ 4. Супи молочні
- •§ 5. Супи солодкі
- •§ 6. Холодні супи
- •§ 7. Напівфабрикати для супів
- •§ 8. Супи з концентратів
- •§ 9. Вимоги до якості
- •Глава 3. Соуси
- •§ 1. Приготування
- •§ 2. Приготування соусів
- •§ 3. Соуси білі на м'ясному
- •§ 4. Соуси грибні
- •§ 5. Соуси молочні
- •§ 6. Соуси сметанні
- •§ 7. Приготування соусів
- •§ 8. Соуси холодні і желе
- •§ 9. Соуси промислового
- •Глава 4. Страви і гарніри 13 круп,
- •§ 1. Підготовка круп до варіння
- •§ 3. Страви з каш
- •§ 4. Страви з бобових
- •§ 5. Страви з макаронних виробів
- •§ 6. Вимоги до якості страв
- •Глава 5. Страви і гарніри з овочів
- •§ 2. Страви 1 гарніри
- •§ 3. Страви і гарніри
- •§ 4. Страви 13 запечених овочів
- •§ 5. Страви з овочевих
- •Глава 6. Страви з риби
- •§ 1. Риба відварна
- •§ 2. Риба припущена
- •§ 3. Риба смажена
- •§ 4. Риба тушкована
- •§ 5. Риба запечена
- •§ 6. Страви
- •§ 7. Страви з нерибних продуктів
- •§ 8. Вимоги до якості
- •Глава 7. М'ясні гарячі страви
- •§ 1. Значення м'ясних страв
- •§ 2. Відварні м'ясні страви
- •§ 3. Смажені м'ясні страви
- •§ 4. Тушковаіі м'ясні страви
- •§ 5. Запечені м'ясні страви
- •§ 6. Страви з січеного м'яса
- •§ 7. Страви з субпродуктів
- •§ 8. Страви з сільськогосподарської
- •Глава 8. Страви з яєць і сиру
- •§ 1. Страви з яєць.
- •§ 2. Смажені 1 запечені
- •§ 3. Приготування холодних
- •§ 4. Гарячі страви з сиру
- •§ 5. Заморожені напівфабрикати
- •Глава 9. Холодні с1рави і закуски
- •§ 1. Підготовка продуктів
- •§ 2. Бутерброди одним куском на бутерброд, копчені —
- •§ 3. Салати
- •§ 4. Вінегрети. Страви
- •§ 5. Рибні страви і закуски
- •§ 6. М'ясні страви і закуски
- •Глава 10. Солодкі страви і напої
- •§ 1. Значення солодких страв,
- •§ 2. Натуральні плоди і ягоди
- •§ 3. Компоти і фрукти в сиропі
- •§ 4. Солодкі страви
- •§ 5. Гарячі солодкі страви
- •§ 6. Напої
- •§ 7. Вимоги до якості
- •§ 1. Значення виробів з тіста
- •§ 2. Приготування дріжджового
- •§ 3. Приготування фаршів
- •§ 4. Вироби з дріжджового тіста
- •§ 5. Тісто д л я млинців і оладок
- •§ 6. Бездріжджове тісто
- •Глава 12. Основи лікувального харчування
- •§ 1. Основні принципи лікувального
- •§ 2. Характеристика дієт фекцій і операцій. Її мета — стимуляція
- •§ 3. Холодні дієтичні страви
- •§ 4. Супи
- •§ 5. Другі гарячі страви
§ 8. Централізоване виробництво
НАПІВФАБРИКАТІВ
У підприємства громадського харчу-
вання надходять рибні напівфабрикати
в широкому асортименті, які виробля-
ють на заготівельних фабриках, у спе-
ціалізованих цехах підприємств харчо-
вої промисловості і великих підприємст-
вах громадського харчування. Найбільш
поширені з них «Риба спеціального роз-
бирання». Виробляють з охолодженої
або мороженої риби всіх родин і видів,
за винятком осетрових, лососевих, осе-
ледцевих, стрілозубого палтуса, вобли,
тарані, азовсько-чорноморської кефалі.
Технологічний процес виробництва
напівфабрикату складається з операцій:
розморожування риби, видалення луски,
плавників, розбирання, промивання, фі-
ксація, охолодження напівфабрикату,
упаковування, маркірування. Фіксація
має велике значення, тому що завдяки
їй напівфабрикат добре зберігається,
сповільнюється розвиток мікроорганіз-
мів, зменшуються на 5—12 % втрати
під час збереження, транспортування і
порціонування за рахунок зменшення
втрат соку. Для фіксації рибу занурю-
ють на 5—15 хв в 15—18 %-й розчин
солі при температурі 4—6 °С. Після
цього її викладають у лотки шаром не
більш як 15 см, ставлять на 2— 4 год
в холодильну камеру, щоб температура
м'язової тканини була однаковою і до-
сягла 4—8 °С.
«Риба спеціального розбирання охо-
лоджена». До її складу входить не більш
як 1 % солі, поверхня тушок чиста без
луски, натурального забарвлення. Кон-
систенція щільна, характерна для даного
виду риби, запах — свіжої риби. Тушка
риби розрізана по черевцю, голова, лус-
ка, нутрощі видалені. Внутрішнячеревна
порожнина зачищена від згустків крові
і чорної плівки. Плавники зрізані на рів-
ні шкірного покриву. Зберігають напів-
фабрикати при температурі не вищій за
4 °С протягом доби.
«Риба спеціального розбирання мо-
рожена». Випускають підприємства риб-
ної промисловості, обробляють за такою
самою схемою, що й напівфабрикат
«Риба спеціального розбирання охо-
лоджена». Морожену рибу випускають
у вигляді цілих тушок без голови, луски
і нутрощів. У малої риби до 200 г зали-
шають голову без зябер.
Велику рибу розбирають на куски-
пласти за довжиною тари, або на куски
від 200 г до 1 кг. Оброблені тушки риби
без фіксації заморожують сухим штуч-
ним способом блоками масою до 12 кг,
упаковують в ящики, пакети з поліети-
ленової плівки масою від 1 до 40 кг.
В підприємства громадського харчу-
вання надходить готове рибне філе тріс-
ки, сайри, окуня, щуки, сома, сазана, яке
випускають у вигляді заморожених бри-
кетів з шкірою або без неї і без реберних
кісток.
З метою найбільш повного задово-
лення потреб громадського харчування
налагоджено централізоване виробницт-
во напівфабрикатів високого ступеня го-
товності у функціональних місткос-
тях.
Биточки рибні. Вироби формують і
обкачують у сухарях (маса 1
шт.—58 г), викладають одним шаром у
функціональні місткості, змащені жи-
ром, і охолоджують. Строк зберіган-
ня —12 год з часу виготовлення.
Тюфтельки, фрикадельки рибні. Тю-
фтельки формують масою 35 г (врахо-
вуючи панірування в борошні), фрика-
дельки — 25 г. Тюфтельки викладають
одним шаром (75 шт.) на змащенг жи-
ром функціональні місткості, обсмажу-
ють 3—5 хв в жаровій шафі при темпе-
ратурі 250 °С, заливають томатним со-
усом, тушкують 15 хв і охолоджують.
Фрикадельки викладають у такі самі
функціональні місткості, заливають то-
матним соусом, припускають 15 хв і
31
охолоджують.. Строк зберігання тюф- залежить від виду, способу розбирання
гельок і фрикадельок 48 год. і розміру риби.
Вимоги щодо якості напівфабрика- Голови риб з хрящовим скелетом об-
тів. Тушки риб розрізані по черевцю, шпарюють, зачищають від кісткових
голови, луска, нутрощі видалені. Внутрі- жучків, розрубують, вирізають зябра,
шня черевна порожнина зачищена від промивають і відварюють 1,5 год. Після
згустків крові і темної плівки. Черевні, цього відокремлюють хрящі і м'ясо від
грудні і анальні плавники зрізані на рівні кісток. М'ясо використовують для супів,
шкірного покрову, хвостовий плавник солянок, холодців, фаршів. Хрящі дова-
видалений. Поверхня тушок чиста без рюють до м'якої консистенції, нарізають
луски, натурального кольору, який ха- тонкими скибочками і використовують
рактерний для певного виду риби. як додатковий гарнір, в солянки, соуси
і для приготування фаршів. Шкіру і
кістки можна використовувати для ва-
ріння бульйонів, луску — для приготу-
вання страв, які мають консистенцію
желе. Луску промивають, заливають во-
в ньому повинен бути не більш як 1 %. дою в співвідношенні 1:3 і варять 2 год.
Відвар проціджують і прояснюють. Від-
вари з луски використовують замість
желатину для приготування рибних за-
ливних страв.
вельної мережі підприємств громадсько- Ікра і молоки характеризуються
го харчування і кулінарних магазинів значним вмістом білків, жирів, вітамінів
охолоджують при температурі від 0 до А і D. Ікра родини коропових — усача,
4 °С протягом 2—-3 год і зберігають не маринки, осману — отруйна, тому її в
більше як 8 год. До загального строку їжу не використовують. Ікру риб родини
реалізації відносять час зберігання і осетрових і лососевих видаляють відразу
транспортування. після вилову. її засолюють і консерву-
Цілу розібрану рибу або великі куски ють. Ікру інших риб промивають і вико-
зберігають 24 год, куски, нарізані на ристовують для приготування рибних
порції, і рибний фарш — 6—8 год. Кот- закусок. З ікри готують запіканки, її
летну масу викладають на лотки шаром маринують, засолюють або використову-
5 см і зберігають 2—3 год, напівфабри- ють для прояснення бульйону. Молоки
кати з котлетної маси — до 12 год. і жир промивають і додають у котлетну
масу.