
- •Глава 1. Обробка овочів і грибів
- •§ 1. Значення овочів у харчуванні
- •§ 2. Обробка бульбоплодів
- •§ 3. Обробка коренеплодів
- •§ 4. Обробка капустяних
- •§ 5. Обробка гарбузових,
- •§ 6. Обробка салатно-шпинатних,
- •§ 7. Нарізування овочів
- •§ 8. Обробка консервованих овочів.
- •§ 9. Відходи овочів,
- •§ 10. Обробка грибів шапки і промивають водою, в яку дода-
- •Глава 2. Обробка риби
- •§ 1. Значення риби в харчуванні
- •§ 2. Кулінарна обробка риби
- •§ 3. Розбирання риби
- •§ 4. Підготовка риби
- •§ 5. Обробка риби
- •§ 6. Приготування рибних
- •§ 7. Приготування рибної
- •§ 8. Централізоване виробництво
- •§ 9. Обробка і використання Хрящі, добуті при обробці риб з хря-
- •§ 10. Обробка нерибних продуктів
- •Глава 3. Обробка м'яса і м'ясопродуктів,
- •§ 1. Значення м'яса в харчуванні
- •§ 2. Кулінарна обробка м'яса спеціальних камерах. При повільному
- •§ 3. Кулінарне розбирання
- •§ 4. Кулінарне розбирання
- •§ 5. Приготування натуральних
- •§ 6. Напівфабрикати з баранини,
- •§ 7. Приготування січеної маси
- •§ 8. Приготування котлетної маси у котлети і биточки можна додавати
- •§ 9. Обробка кісток
- •§ 10. Напівфабрикати, які
- •§ 11. Обробка поросят, кроликів
- •§ 12. Обробка субпродуктів
- •§ 13. Обробка
- •§ 14. Напівфабрикати з птиці,
- •§ 15. Обробка субпродуктів птиці
- •§ 16. Напівфабрикати, хід напівфабрикатів без паніровок 48
- •Глава 1. Теплова кулінарна обробка продуктів
- •§ 1. Способи теплової кулінарної
- •§ 2. Процеси, які відбуваються
- •Глава 2. Супи
- •§ 1. Приготування бульйонів
- •§ 2. Заправні супи
- •§ 3. Прозорі супи
- •§ 4. Супи молочні
- •§ 5. Супи солодкі
- •§ 6. Холодні супи
- •§ 7. Напівфабрикати для супів
- •§ 8. Супи з концентратів
- •§ 9. Вимоги до якості
- •Глава 3. Соуси
- •§ 1. Приготування
- •§ 2. Приготування соусів
- •§ 3. Соуси білі на м'ясному
- •§ 4. Соуси грибні
- •§ 5. Соуси молочні
- •§ 6. Соуси сметанні
- •§ 7. Приготування соусів
- •§ 8. Соуси холодні і желе
- •§ 9. Соуси промислового
- •Глава 4. Страви і гарніри 13 круп,
- •§ 1. Підготовка круп до варіння
- •§ 3. Страви з каш
- •§ 4. Страви з бобових
- •§ 5. Страви з макаронних виробів
- •§ 6. Вимоги до якості страв
- •Глава 5. Страви і гарніри з овочів
- •§ 2. Страви 1 гарніри
- •§ 3. Страви і гарніри
- •§ 4. Страви 13 запечених овочів
- •§ 5. Страви з овочевих
- •Глава 6. Страви з риби
- •§ 1. Риба відварна
- •§ 2. Риба припущена
- •§ 3. Риба смажена
- •§ 4. Риба тушкована
- •§ 5. Риба запечена
- •§ 6. Страви
- •§ 7. Страви з нерибних продуктів
- •§ 8. Вимоги до якості
- •Глава 7. М'ясні гарячі страви
- •§ 1. Значення м'ясних страв
- •§ 2. Відварні м'ясні страви
- •§ 3. Смажені м'ясні страви
- •§ 4. Тушковаіі м'ясні страви
- •§ 5. Запечені м'ясні страви
- •§ 6. Страви з січеного м'яса
- •§ 7. Страви з субпродуктів
- •§ 8. Страви з сільськогосподарської
- •Глава 8. Страви з яєць і сиру
- •§ 1. Страви з яєць.
- •§ 2. Смажені 1 запечені
- •§ 3. Приготування холодних
- •§ 4. Гарячі страви з сиру
- •§ 5. Заморожені напівфабрикати
- •Глава 9. Холодні с1рави і закуски
- •§ 1. Підготовка продуктів
- •§ 2. Бутерброди одним куском на бутерброд, копчені —
- •§ 3. Салати
- •§ 4. Вінегрети. Страви
- •§ 5. Рибні страви і закуски
- •§ 6. М'ясні страви і закуски
- •Глава 10. Солодкі страви і напої
- •§ 1. Значення солодких страв,
- •§ 2. Натуральні плоди і ягоди
- •§ 3. Компоти і фрукти в сиропі
- •§ 4. Солодкі страви
- •§ 5. Гарячі солодкі страви
- •§ 6. Напої
- •§ 7. Вимоги до якості
- •§ 1. Значення виробів з тіста
- •§ 2. Приготування дріжджового
- •§ 3. Приготування фаршів
- •§ 4. Вироби з дріжджового тіста
- •§ 5. Тісто д л я млинців і оладок
- •§ 6. Бездріжджове тісто
- •Глава 12. Основи лікувального харчування
- •§ 1. Основні принципи лікувального
- •§ 2. Характеристика дієт фекцій і операцій. Її мета — стимуляція
- •§ 3. Холодні дієтичні страви
- •§ 4. Супи
- •§ 5. Другі гарячі страви
§ 7. Приготування рибної
КОТЛЕТНОЇ МАСИ
І НАПІВФАБРИКАТІВ З НЕЇ
Котлетну масу виготовляють з риби,
в якій немає дрібних кісток. Краще го-
тувати котлетну масу з судака, тріски,
минтаю, хека, щуки, а також з філе
промислового виробництва. До складу
котлетної маси входить м'якоть риби,
пшеничний хліб, вода або молоко, сіль
і перець.
Рибу розбирають на філе без шкіри
і кісток, нарізають невеликими кусками.
Білий пшеничний хліб без скоринки за-
мочують у молоці або воді. Філе й роз-
мочений хліб пропускають крізь м'ясо-
рубку, додають сіль і перець і ретельно
перемішують у фаршемішалці або вруч-
ну.
В котлетну масу з нежирної риби
рекомендується додавати яловичий, сви-
нячий, риб'ячий жир або вершкове мас-
ло (50—100 г на 1 кг м'якоті). Щоб
котлетна маса не була дуже в'язкою,
в неї можна додавати пропущену крізь
м'ясорубку охолоджену варену рибу
(1/3 норми). В котлетну масу можна
також додавати молоки свіжої риби (не
більш як 6 % маси нетто риби), але
зменшити норму закладання її- Хліб бе-
руть дво-, триденної випічки з борошна
І сорту. Він добре вбирає воду, завдяки
цьому вироби мають пористу структуру
і соковиту консистенцію. Для високоякі-
сних виробів з котлетної маси необхідно
суворо додержувати встановленого спів-
відношення хліба і м'яса. Котлетна маса
швидко псується, тому для її приготу-
вання використовують заздалегідь охо-
лоджені рибу й молоки. Приготовлену
масу охолоджують і відразу розділяють
на порції.
З котлетної маси виготовляють кот-
лети, биточки, тюфтельки, рулети, зрази,
вироби з фаршу, фрикадельки.
Котлети формують за допомогою ма-
шичи КФМ-2, яка розділяє масу на
29
порції (по 1—2 шт.), формує вироби
і панірує їх з одного боку. Після цього
вироби вручну обкачують у сухарях.
Ручним способом котлетам надають
овально-сплющеної форми із загостре-
ним кінцем. Вироби обкачують у суха-
рях з допомогою панірувального ножа,
підрівнюють краї. Маса такого напів-
фабрикату 86, 115 або 144 г. Використо-
вують для смаження.
Биточки виготовляють з цієї самої
маси, але надають їм сплющено-округ-
лої форми, діаметром 6 см, 2 см за-
втовшки. Обкачують у сухарях або білій
паніровці. Маса напівфабрикату така, як
і у котлет, по 1—-2 шт. на порцію. Вико-
ристовують для смаження і запікання.
Тюфтельки формують у вигляді
кульок діаметром до 3 см по 3—4 шт.
на порцію. В котлетну масу, призначену
для приготування тюфтельок, додають
дрібно нарізану пасеровану цибулю. Хлі-
ба для такої котлетної маси беруть на
5 г менше, ніж для котлет. Тюфтельки
обкачують у борошні. Маса напівфабри-
катів 88 і 118 г. Використовують для
тушкування і запікання.
Рулет формують у вигляді батона з
фаршем усередині. Котлетну масу ви-
кладають на мокру полотняну серветку
шаром 1,5—2 см у вигляді прямокутни-
ка 20 см завширшки. На середину
вздовж шару кладуть фарш. Краї сер-
ветки з'єднують так, щоб один край кот-
летної маси накрив другий і утворився
суцільний шов. Сформований рулет за
допомогою серветки перекладають на
змащений жиром лист швом донизу. По-
верхню розрівнюють, змащують олією
або льєзоном, посипають сухарями і
проколюють у двох-трьох місцях, щоб
при тепловій обробці поверхня рулету
залишилась цілою.
У фарш для рулету можна додавати
смажені гриби, пасеровану ріпчасту ци-
булю, дрібно нарізані варені яйця, поси-
лані сіллю і перцем, або відварені мака-
рони, заправлені яйцями, омлет, яйця
ЗО
варені. Маса напівфабрикату 95 і 125 г.
Готовий виріб розділяють на порції.
Зрази січені формують з рибної кот-
летної маси у вигляді коржів 1 см за-
втовшки. Посередині кожного кладуть
фарш, який готують так, як і для рулету,
краї коржа з'єднують, обкачують у суха-
рях, надають йому овальної форми. Ма-
са напівфабрикату — 99, 130 і 174 г.
Використовують для смаження у фри-
тюрі.
Вироби з рибного фаршу (зрази, які
мають форму півмісяця) формують за
допомогою полотняної серветки, змочу-
ють у льєзоні і обкачують у сухарях.
Маса напівфабрикату—109, 145 і
194 г. Використовують для смаження у
фритюрі.
Фрикадельки виготовляють з котлет-
ної рибної маси, в яку додають пасеро-
вану цибулю, сирі яйця, маргарин. Гх
формують у вигляді кульок масою
12—15 г по 8—10 шт. на порцію. Маса
напівфабрикату 88 і 118 г. Використову-
ють для припускання і тушкування.
Кнельну масу готують з м'якоті су-
дака, щуки, сома без шкіри і кісток. її
нарізають маленькими кусочками, про-
пускають крізь м'ясорубку, з'єднують з
білим без скоринки і розмоченим у мо-
лоці або вершках хлібом і пропускають
2—3 рази крізь м'ясорубку з густою
решіткою. Після цього протирають крізь
сито, додають білки, які безперервно
збивають, а також охолоджене молоко
або вершки і добре вибивають. Після
цього солять. Кусочок приготовленої
кнельної маси повинен плавати на по-
верхні холодної води.
Кнельну масу рекомендують вико-
ристовувати для дієтичного харчування.
З неї готують другі гарячі страви і гар-
ніри до рибних страв, кнелі під соусом,
для фарширування. Норма продуктів на
1 кг рибного філе: ЮО.г пшеничного
хліба, 500 г молока або'вершків, ПО г
яєчних
білків і 20 г солі.