5. Каротажна характеристика теригенних порід. Глини, аргіліти, алевроліти і глинисті сланці.

Опір глин змінюється у менших межах ніж пісків. Максимальний опір глин не перевищує 15 Омм, а мінімальні не знижуються менше ніж 1...1,5 Омм. Середні опір глин звичайно складає біля 3 Омм.

У піщано-глинистих розрізах глини, які залягають на невеликій глибині, мають опір нижче ніж навколишні піски. На великих глибинах глини, як правило, характеризуються вищим опором ніж відповідні піски. Це обумовлено ущільненням глин під тиском порід, які залягають вище.

Опір глин, як правило близький до опору бурових розчинів (1...3 омм). Тому величини позірних опорів, які отримані проти пластів глин, близькі до дійсних.

Аргіліти і глинисті сланці мають більший опір ніж глини. Це пояснюється більшим ступенем їх ущільнення. Опір дуже щільних глинистих сланців досягає кількох десятків ом-м.

Піщанисті і алевритові глини за даними електричного каротажу мало відрізняються від чистих глин. Домішки піщаних і алевритових фракцій звичайно дещо знижують пористість глин, внаслідок їх опір дещо вищий, ніж чистих глин.

За діаграмами ПС(самочинних потенціалів) глини, алевроліти і глинисті сланці відрізняються найбільшими значеннями самочинних потенціалів, які на діаграмі ПС утворюють лінію паралельно лінії глибин – лінію глин. У глинистих породах домішки піщаних і алевритових фракцій, а також карбонатного матеріалу не змінюють їх характеристики за ПС. Внаслідок піщанисті і алевритові глини за ПС не відрізняються від чистих глин.

На діаграмах ГК (гама-каротажу) глини і глинисті породи характерні найбільш високими показниками. Тому метод ГК використовують для виділенні у розрізі глин особливо у обсаджених свердловинах.

На діаграмах мікрозондів глини характерні мінімальними значеннями ПО. Це пов’язано з утворенням каверн проти глинистих пластів за рахунок їх розмиву. Тому глинисті пласти добре виділяються за кавернограмами, де їм відповідають більші значення.

Алевроліти (зцементовані алеврити – супіски, суглинки). Чисті від домішок глин алевроліти зустрічаються у розрізах свердловин рідко, звичайно у вигляді невеликих прошарків серед глинистих алевролітів. Глинисті алевроліти за своїми каротажними характеристиками подібні глинистим породам. Вони мають високі показники на діаграмах ПС і ГК. Ущільнені вони більше ніж глини, внаслідок, відрізняються більшим ПО. Глинисті алевроліти слабо проникні, тому на діаграмах мікрозондів проти них не буває позитивних приростань, а на діаграмах ПО за градієнт-мікрозондом вони мають більші показники ніж глини і піски.

Рис. 6.5. Діаграми стандартного каротажу теригенного розрізу: 1 – глини; 2 – чистий пісковик; 3 – алевроліти; 4 – аргіліти; 5 – продуктивний пісковик; 6 – водоносний пісковик; 7 – щільний пісковик.

Із діаграм НГК випливає, що глинисті алевроліти так, як і піски насичені рідиною, хоча їх щільність вища. Підвищений вміст води у мало пористих глинистих алевролітах пояснюється наявністю кристалізаційної води, яка входить до глинистої фракції. На кавернограмах проти глинистих алевролітів, як правило, відсутня зміна діаметру свердловини.

За допомогою мікрозондів надійно розчленуються пачки пластів глинистих алевролітів з прошарками чистих алевролітів і пісковиків.