4. Каротажна характеристика теригенних порід. Піски і пісковики.

При вивченні теригенного розрізу, представленого головним чином пісками, пісковиками, глинами і алевролітами, основне значення мають діаграми електричного каротажу.

Піски і пісковики. Їх опір змінюється у великому діапазоні, що пов’язано зі зміною мінералізації рідин, що їх насичують, а також пористості і структури порового простору.

Піщані пласти, які розташовані поблизу денної поверхні і насичені слабо мінералізованими і прісними водами, мають високі питомі опори, які досягають десятків і навіть сотень Ом-м. Пласти піщаних порід, які залягають на великій глибині, як правило, насичені високомінералізованими пластовими водами і їх опір в залежності від величини пористості коливається від кількох десятих до кількох Ом-м (рис.6.3).

Невеликі опори відповідають високопористим породам: піскам, і пухким пісковикам. Мало пористі зцементовані пісковики характеризуються високими опорами, величини яких змінюються у великих межах у десятки і сотні разів більші ніж для пухких пісковиків.

Опір піщаних порід, насичених нафтою чи газом, звичайно у багато разів перевищують опір цих же порід, насичених пластовою водою, яка має відповідну даному горизонту мінералізацію. Таким чином, піщані пласти на діаграмах ПО відповідають високим чи низьким показникам.

Рис. 6.3. Розділення пісковиків за мінералізацією пластової води: 1 – прісна, 2 – середньої, 3 – сильно мінералізована.

Внаслідок впливу зони проникнення піщані пласти при вимірах зондом з невеликим радіусом дослідження часто відмічаються високим позірним опором.

На діаграмах ПС (самочинних потенціалів) піски і піщаники, чисті від домішок глин, звичайно визначаються відхиленнями кривої ПС у сторону негативних значень – мінімумами ПС. Вказане правило не діє, коли мінералізація бурового розчину і пластової води однакова. Тобто при каротажі водоносних пластів у неглибоких свердловинах, чи при каротажі глибоких свердловин заповнених солоним розчином. Піщані пласти з глинистими домішками відповідають неглибоким мінімумам ПС. При достатньо великому вмісту глинистих частинок глинисті піски і глинисті пісковики на діаграмах ПС не відмічаються. Слабкими відхиленнями ПС характеризуються піщаники зцементовані глинистим цементом. Нафтогазонасичені пісковики на кривих ПС відповідають таким же показникам, як і водоносні.

На діаграмах мікрозондів високопористі проникні піски і пісковики відповідають невисоким позірним опорам, звичайно у 1,5...2 рази перевищуючим опір бурового розчину, а також перевищенням показників ПО, виміряним потенціал-мікрозондом, над ПО, виміряним градієнт-мікрозондом, тобто позитивним прирощенням.

Величини ПО, виміряні градієнт-мікрозондами, у пісках і пухких пісковиках практично не залежать від опору рідини, яка насичує пласт, тобто від мінералізації води і нафтогазонасиченості пласту. Вони визначаються величиною питомого опору глинистої кірки і зони проникнення.

Щільні мало проникні глинисті піски і пісковики відмічаються на діаграмах мікрозондів більш високим ПО і проти них відсутні позитивні прирощення.

Природна радіоактивність піщаних порід значно менша за природну радіоактивність глинистих порід. Тому на діаграмах ГК пласти пісків і пісковиків відповідають зниженим показникам порівняно з глинами. Внаслідок цього виділення піщаних пластів за діаграмами ГК у піщано-глинистому розрізі не мають труднощів (рис.6.4).

Проти глинистих пісків і пісковиків природне гамма-випромінювання більш високе, ніж проти чистих пісків. Зі збільшенням вмісту глинистих частинок природна радіоактивність пісків і пісковиків збільшується.

Іноді підвищена радіоактивність піщаних порід не пов’язана з вмістом глинистих частинок, а є наслідком підвищеної радіоактивністі пластових вод.

Підвищеними показниками ГК виділяються глауконітові, монацитові, калієво-полевошпатові піски і пісковики. У таких випадках піщані породи серед глинистих за даними ГК визначити не вдається.

За даним НГК нафтоносні і водоносні піски і пісковики відмічаються зниженими показниками викликаного гамма-випромінювання. Високі показники на діаграми НГК відповідають сухим газоносним піщаним пластам і щільним мало пористим пісковикам. Коли у газоносних пластах спостерігається глибоке проникнення фільтрату бурового розчину, то вони відмічаються низькими показниками на діаграмах НГК, так як і високопористі піщані породи, насичені нафтою чи водою.

На кавернограмах піщані породи відмічаються зменшенням фактичного діаметру свердловин порівняно з діаметром долота. Завдяки цьому за кавернограмою впевнено виділяються у розрізі пористі проникні піщані пласти.

Рис. 6.4. Розділення пластів пісковиків і глин: 1 – пісковики;2 – глини