2.5. Логістичні ланцюги

Поруч з поняттям «логістична система» у вітчизняній і закордоній літературі широко використовуються поняття «логістичний ланцюг» і «логістичний канал», «ланцюг поставок».

Логістичний канал – це частково впорядкована множина різних посередників, які реалізують доведення матеріального потоку від конкретного виробника до його споживачів.

Множина є частково впорядкованою, доки не обрано конкретних учасників процесу переміщення матеріального потоку від постачальника до споживача. Після цього логістичний канал перетворюється в логістичний ланцюг.

Логістичний ланцюг – це лінійно впорядкована множина визначених учасників логістичного процесу, які здійснюють логістичні операції із доведення зовнішнього матеріального потоку від однієї логістичної системи до іншої за умови виробничого споживання або до кінцевого споживача за умови особистого невиробничого споживання.

P.S. Існує й інша інтерпретація логістичного ланцюга, під яким розуміють сукупність логістичних операцій, виконуваних послідовно від моменту зародження до моменту згасання потоку товарів, робіт, послуг на відповідному споживчому ринку.

В закордонній літературі вживається термін «ланцюг поставок», який за економічним змістом ідентичний поняттю «логістичний ланцюг».

У найпростішому випадку, коли логістична система характеризується як система з прямими зв'язками, логістичний ланцюг складається з постачальника і споживача. У складніших випадках, за умови функціонування ешелонованих систем даний ланцюг може мати деревовидну або іншу структуру.

Простий логістичний ланцюг прямого збуту включає такі ланки логістичної системи: фірму-виробника готової продукції , споживача (покупця) і логістичного посередника, який доставляє товар покупцю.

В цілому у логістичному ланцюзі виділяють такі головні ланки:

• постачання матеріалів, сировини і напівфабрикатів;

• зберігання продукції та сировини;

• виробництво товарів; розподіл, включаючи відправлення товарів зі складу готової продукції;

• споживання готової продукції.

У реальних умовах господарювання можуть формуватися складні логістичні ланцюги взаємопов'язаних ланок, які поєднують кілька логістичних ланцюгів, тобто так звані логістичні мережі.

Лекція 3: ЗАКУПІВЕЛЬНА ЛОГІСТИКА

План

3.1. Сутність і завдання закупівельної логістики.

3.2. Завдання «зробити або купити».

3.3. Вибір постачальника.

3.4. Визначення економічного розміру замовлення.

3.5. Система постачань «точно в термін» в закупівельній логістиці.

3.1. СУТНІСТЬ І ЗАВДАННЯ ЗАКУПІВЕЛЬНОЇ ЛОГІСТИКИ

Логістична система може бути умовно розділена на певні функціональні області: закупівельну, виробничу, розподільчу, транспортну та інформаційну. При цьому транспортна логістика, власне кажучи, є складовою частиною перших трьох, однак іноді фахівці, щоб підкреслити важливість і складність процесів транспортування матеріальних ресурсів, поєднують ці процеси та їх вивчення в особливий розділ.

Підсистема закупівель організує вхід матеріального потоку в логістичну систему. Логістика на цьому етапі називається закупівельною, однак у літературі часто можна зустріти й інші назви – заготівельна логістика або логістика постачання.

Закупівельна логістика – це управління матеріальними потоками в процесі забезпечення підприємства матеріальними ресурсами.

Метою закупівельної логістики виробничого підприємства є адекватне і повне задоволення потреб виробництва в матеріалах з максимально можливою економічною ефективністю.

В умовах функціонування логістичної системи на підприємстві розрахунки всіх параметрів виробничо-господарської діяльності потрібно вести ніби в зворотному напрямку, тобто від кінцевої продукції до вихідних (тобто початкових) сировини, матеріалів, напівфабрикатів. А потреби і потік інформації виступають протипотоком щодо матеріальних потоків: від збуту готової продукції до постачання матеріалів та інших придбаних товарів виробничого споживання.

Це не означає, що збут і виробництво пасивно диктують свої умови постачанню. Постачання істотно впливає на конкурентноздатність продукції підприємства не тільки шляхом скорочення витрат обігу і своєчасності виконання замовлень виробництва. Постачання здійснює прямий вплив на якість продукції, на формування асортименту, оскільки є безпосереднім джерелом інформації про ринок конкуруючих матеріалів і можливості постачальників.

Процес управління матеріальними потоками в закупівельній логістиці складається з двох основних частин:

• управління запасами матеріально-технічних ресурсів;

• управління постачаннями, тобто регулярний аналіз, вибір і організація постачань матеріально-технічних ресурсів на підприємство.

Управлінню запасами буде присвячена окрема тема, а в межах даної теми розглядатимуться проблеми, які виникають під час управління постачаннями.

Існує типовий набір логістичних задач (активностей), пов'язаних з управлінням закупівлями:

Ідентифікація і переоцінка потреб

Визначення й оцінка вимог споживачів

Рішення «зробити або купити»

Визначення типів закупівель

Аналіз поведінки ринку

Ідентифікація всіх можливих постачальників

Попередня оцінка всіх можливих джерел

Остаточна оцінка і вибір постачальника

Доставка матеріальних ресурсів і супутній сервіс

Контроль і оцінка виконання закупівель

Організація діяльності з вирішення цих задач має визначатися єдиною політикою стосунків з основними постачальниками матеріальних ресурсів. Основними критеріями розробки логістичної політики у сфері закупівель є:

• оптимальна періодичність (час) постачань;

• оптимальна структура матеріальних потоків;

• мінімальні сукупні логістичні постачальницькі витрати.

Найбільш типових задачі, які розв'язуються у закупівельній логістиці, розглядаються в слідуючих підрозділах даної теми.