2.Особливості інноваційних проектів та їх життєвих циклів.

В даний час інвестиційні проекти швидко проникають у сферу унікальних новаторських технологій і принципово нових виробництв. При цьому, безумовно, збільшуються проектні і фінансові ризики, зростає необхідність у більш точній експертній оцінці проектів. Складно знайти не тільки кредитора, але і незалежних консультантів, здатних оцінити придатність і ризик старіння продукції. Не менш складно підібрати проектну команду з надійних засновників, інвесторів, гарантів, підрядчиків і операторів. Проте саме фінансування інновацій на сьогодні викликає найбільший інтерес.

Інноваційні проекти мають безліч особливостей і розходжень. Удавана подібність методів проектного фінансування і процедур фінансового аналізу, необхідних для оцінки великих капітальних вкладень і добору інноваційних проектів, можуть привести до припущення про ідентичність проектів.

 

Однак між цими проектами існують важливі розходження. Фінансова інформація про капітальні вкладення в будівництво нових промислових об'єктів набагато більш надійна, чим для більшості навіть найпростіших інноваційних проектів, особливо на ранніх етапах. Відрізняючись великою невизначеністю, інноваційні проекти мають перевагу: вони можуть бути скоректовані при менших фінансових втратах на ранніх стадіях розробки. Звертає на себе увага і фактор обмеженості інформації при доборі коротко- і середньострокових проектів у порівнянні з довгостроковими. До того ж ранні успішні стадії інноваційної діяльності зовсім не гарантують успіху на більш пізніх, і навпаки.

 

В інноваційних проектах набагато частіше можна зіштовхнутися з неадекватністю представленої інформації. Надзвичайно складно корелювати думки "незалежних" експертів. Відомі випадки, коли відкинуті на перших етапах експертизи інноваційні проекти потім приносили розроблювачам небувалий успіх (наприклад, компаніям "Брітіш Ейр-Лайнс", "Міцубісі", "Еппл").

 

Інноваційні проекти характеризуються високою невизначеністю на всіх стадіях інноваційного циклу: і на первинній стадії пророблення ідеї, і при доборі проекту, і при реалізації інновації. Більш того, нововведення, що успішно пройшли стадію іспиту і впровадження у виробництво, можуть бути не прийняті ринком, і їхнє виробництво повинне бути зупинене. Багато проектів дають підбадьорюючі результати на першій стадії - при розробці, потім при неясній ресурсній чи техніко-технологічній перспективі повинні бути припинені. Найбільш успішні проекти також не гарантовані від невдач. У будь-який момент їхнього життєвого циклу вони не застраховані від появи в конкурента більш перспективної новинки. Не менш специфічно для інноваційного проекту в порівнянні з інвестиційним наявність варіантів модифікації на всіх стадіях його життєвого циклу. Якщо після добору довгострокового інвестиційного проекту здійснюється лише одне-єдине рішення (яке і варто реалізувати), то інноваційний проект вимагає нової переоцінки і перегляду на наступних стадіях і в численних контрольних крапках.

 

Інновація у своїй основі характеризується альтернативністю, невизначеністю і багатоваріантністю на всіх стадіях. Звідси складність прогнозування інновацій. Це пов'язано з оцінкою інтегрального показника якості, майбутньої конкурентноздатності, з ринковою адаптацією. Найчастіше великі складності викликають в інноваційних проектах проблеми перебування базової моделі. Для інновації на відміну від звичайного інвестиційного проекту характерно безупинне удосконалювання на всіх етапах діяльності: це і поліпшення конструкції виробу в міру нагромадження досвіду його виробництва, і внесення змін у конструкцію на стадії дифузії в інші виробництва з метою більш успішного застосування і, нарешті, перманентна модернізація першого зразка при удосконалюванні технологічних процесів і організаційних структур. Під час навчання персоналу в нововведенні виявляються нові якості, а також нові можливості.

 

Ще одна особливість інноваційного проекту - виділення індивідуального нововведення як одиниці спостереження й аналізу. Якщо у випадку інвестиційного проекту це рутинна процедура, то тут вичленовування одного нововведення і взаємозалежних множинних елементів інноваційної діяльності складно як з позицій організаційної послідовності, так і альтернативності і динамічності трансформацій. Інтенсивні дослідження окремого виду інновацій викликають складну гаму супутніх часткових, менш радикальних нововведень. В міру нагромадження досвіду число модифікацій поступово зменшується, і з'являється базова модель. Стає очевидним, що в той час як первісне одиничне нововведення знаходиться "у розквіті" і приносить прибуток, можливе настання його інноваційної неспроможності внаслідок зміни базової моделі.

 

Зменшення технічної невизначеності інноваційного проекту не означає зниження фінансового і комерційного ризиків. Більш того, при розробці ряду проектів принципових нововведень усунення технічних ризиків приводить до виявлення недоліків обраної технології й устаткування, що саме по собі вже може викликати припинення фінансування. Технічні і комерційні ризики в інноваційних проектах не знаходяться в якій-небудь кореляційній залежності, і для їхнього усунення чи попередження варто йти емпіричним шляхом. Велике значення у виборі методу прогнозування й аналізу нововведення має тривалість його планованого життєвого циклу. У нововведень, що мають короткий життєвий цикл, зберігається високий ступінь залежності від тривалості стадії НДДКР, появи конкуруючих новинок і розробки нововведення, що заміщає використовуваний технічний принцип. При прогнозуванні інновацій такого типу необхідно передбачити можливий час старіння даного принципу.

 

Варто мати на увазі, що фінансовий успіх може залежати від подовження циклу життя нововведення, як за рахунок збільшення термінів його корисного функціонування, так і за рахунок більш раннього виходу на ринок. При зіставленні фінансової ефективності альтернативних нововведень успіх буде в багатьох випадках на стороні наукомісткої недовго живучої новинки, а не на стороні давно освоєного продукту. В інноваційній діяльності досить часто ентузіазм фахівців виражається в прагненні досягти дуже високого технічного рівня виробу, що не випливає з реальної оцінки вимог споживача. Надлишкові параметри приведуть до збільшення і витрат на НДДКР, і стартових виробничих витрат, а також часу розробки й освоєння нововведення. Збільшення витрат при одночасному поліпшенні якості приводить до фінансової неефективності нововведення.

 

Інноваційний проект, отже, з найпершої стадії повинний розвиватися при необхідних і достатніх умовах і раціональних обмеженнях. Кожен проект починається з чіткої постановки мети, визначення критеріїв успішного здійснення і попередніх начерків головних стадій реалізації. Саме в момент першого визначення проекту необхідно специфіцирувати його характеристики в рамках обмежень як цілей і стратегії фірми-новатора, так і критеріїв успішності проекту. Граничними умовами можуть виступати і невизначеність, непередбачуваність фундаментальних досліджень, і невідповідність проекту цілям користувача, і всілякі ресурсні і технологічні обмеження. Саме на стадії первинної розробки випливає, що більше уваги приділяти критеріям успішності, а не деталізації здійснення проекту. Критерій успішності інноваційного проекту необхідно ретельно вивчити. Якщо для інвестиційного проекту єдиним і головним критерієм виступає фінансовий у поспіх, то для інноваційних проектів не менш важливі принципова новизна, патентна чистота, ліцензійний захист, пріоритетність напрямок інновацій, конкурентноздатність впроваджуваного нововведення. До того ж з погляду успіху важливі виробничі і ресурсні можливості, технічна здійсненність, фінансова ефективність, соціальна доцільність.

 

Інноваційні проекти відрізняються не тільки багатокритеріальністю і значним ступенем невизначеності. Їм у великій мері належать такі якості, як новизна, конкурентноздатність і пріоритетність. Саме тому необхідна спеціальна процедура встановлення інтегрованих критеріїв успішності, оптимальної відповідності початих зусиль і отриманого результату.

 

Багатокритеріальність може вимагати в процесі реалізації проекту часткового чи повного перегляду ряду критеріїв протягом усього циклу життя інновації. Безумовно, найбільш успішним буде той проект, що відповідає найбільшому числу критеріїв. У реальному житті, зрозуміло, дуже складно вибрати який-небудь з альтернативних варіантів запропонованих інновацій. Для мінімізації проектних ризиків і оптимізації успішності проекту широко застосовується портфельний підхід.