Лабораторна робота № 21

Тема. МS Ехсеl. Побудова дiаграм.

Мета. Ознайомитися з видами дiаграм i навчитися будувати їх за числовими даними з побудованих ранiше таблиць.

План

1. Головнi типи дiаграм.

2. Створення дiаграми.

3. Структура й форматування дiаграми.

Теоретичнi вiдомостi

1. Головнi типи дiаграм. Оскiльки рiзновидiв дiаграм є декiлька десяткiв, ми розглянемо лише найважливi.

Кругова дiаграма вiдображає один виокремлений рядок чи стов­пець числових даних із таблиці у вигляді круга із секторами (рис. 43).

Груші

Рис. 43. Кругова діаграма

Така діаграма демонструє спiввiдношення частин і цiлого, де цiле відпо­вiдає 100 %. Є декiлька видiв кругових діаграм (рис. 44).

Груші

Рис. 44. Різновид кругової діаграми

Якщо серед даних є порiвняно незначні, то їх можна об’єднати в один сектор, для якого буде створено окрему – меншу – дiаграму об’єд­на­них даних.

Графiк використовують для побудови зображень однієї чи декiль­кох функцiй, заданих таблично, якщо значення аргументiв функцiй є рiвно­вiддаленими. Для побудови графікiв слід виокремлювати дiапа­зон лише зі значеннями функцiй.

Точкову дiаграму призначено для побудови традиційних графiкiв з довiльними значеннями аргумента (рис. 45).

Рис. 45. Точкова діаграма

На однiй координатнiй площині можна побудувати графiки вiдра­зу декiлькох функцiй. Записуватимемо значення аргумента в перший стовпець, а значення функцiй – у другий, третiй тощо. Тодi перший виокремлений стовпець у таблицi програма iнтерпретуватиме як вiсь Х, iншi – як значення однієї чи кiлькох функцiй уздовж вертикальної осi. Кiлькiсть рядкiв у такiй таблицi має бути бiльшою, нiж кiлькiсть стовпцiв. Стовпцiв є два для однієї функції, три – для двох функцiй і т. д.

Гiстограма (стовпчикова дiаграма) (рис. 46) показує числовi данi таблицi у виглядi вертикальних стовпчикiв. Її найчастiше використо­вують для iлюстрацiї змiн даних у часi чи просторi.

Лінійні звичайнi дiаграми складаються з горизонтальних смужок. Вони подiбнi до гiстограм, але повернутi на 90 градусiв, що дає змогу вiзуально оцiнювати величини, порiвнюючи довжини смужок (рис. 47).

Рис. 46. Гістограма Рис. 47. Лінійна діаграма

Бульковi дiаграми подiбнi до точкових, але маркери даних у них – це круги чи сфери, дiаметри яких пропорцiйнi до даних, якi вони вiдображають.

Рис. 48. Булькова діаграма

Бiржовi дiаграми використовують у банкiвськiй справi для вiдо­браження верхньої й нижньої меж курсiв валют, акцiй тощо.

Пелюсткові дiаграми мають стiльки осей, скiльки є рядiв даних у таблицi. Уздовж осей вiдкладаються значення даних деякої категорiї (тобто з деякого стовпця). Маркери даних з’єднуються лiнiями, утво­рюючи багатокутник. Кiлькiсть багатокутникiв вiдповiдає кiлькостi стовпцiв даних. На такiй дiаграмі можна вiдобразити данi із задачi про дiяльнiсть фiрми в Українi чи Європi. Важливо, щоб кiлькiсть рядiв даних (мiст) була значно бiльшою вiд кiлькостi стовпцiв (мiсяцiв) (рис. 49).

Груші

Рис. 49. Пелюсткова діаграма

2. Створення діаграм. Робота Майстра (рис. 50) складається з чотирьох етапів (кроків). На першому користувач має вибрати графік за типом і зов­нішнім виглядом. Якщо перед викликом Майстра було виділено дані для побудови, то, натискуючи й утримуючи мишкою кнопки Просмотр результата, побачимо, яким буде майбутній графік (рис. 51).

Рис. 50. Діалогове вікно Рис. 51. Перегляд результатів

Мастер диаграмм

За допомогою кнопки Далее переходять до другого кроку, на якому визначають діапазон даних для побудови графіка і те, як ці дані розміщено в таблиці – у рядках чи в стовпчиках (рис. 53).

Якщо дані було позначено, то їх діапазон автоматично вказується в зоні Диапазон, якщо ж не позначено, то потрібно натиснути на синьо-біло-червону кнопку праворуч у зоні Диапазон, виділити потрібні дані в таблиці й знову натиснути на цю кнопку для повернення до другого кроку Майстра.

Після натиснення кнопки Далее відкриється третій крок. Тут визначають параметри майбутнього графіка (рис. 54).

Рис. 53. Діалогове вікно для Рис. 54. Визначення параметрів

визначення діапазону майбутнього графіка

та розміщення даних

Вкладку Заголовки використовують для визначення заголовків усього графіка (зона Название диаграммы) та заголовків для осей графіка (зони Ось Х, Ось У і Ось Z, якщо будують об’ємний графік).

Вкладку Подписи данных використовують у разі, якщо потрібно на графіку показати значення даних (рис. 55): покажчик Значение розміщує дані для Y на графіку; покажчик Доля (для кругової діаграми) розміщує значення відсотків даних Y від їх загальної суми; Категория – дані Х; Категория и доля – значення відсотків даних Y від їх загальної суми, і дані Х; покажчик Размеры пузырьков використовують для побудови булькової діаграми.

Вкладку Легенда – для показу/скасування показу умовних позначень для графіка та їх місцезнаходження (рис. 56).

Рис. 55. Вкладка Подписи данных Рис. 56. Вкладка Легенда

Вкладку Оси ‒ для показу/скасування показу відповідних осей на графіку. Якщо позначка  є – вісь показана, якщо ні – вісь не показуєть­ся.

Вкладку Таблица данных використовують для лінійних графіків і гістограм для показу під графіком таблиці, за якою його побудовано. Для цього потрібно позначити покажчик Таблица данных.

Рис. 57. Вкладка Таблица данных

Вкладку Линии сетки використовують для показу/скасування показу основних або додаткових ліній на графіку (потрібне слід позначити або зняти позначку).

На четвертому кроці визначають місце для побудова­ного графіка: він може розміщуватися або на окремому аркуші, або на поточному (рис. 58).

Рис. 58. Діалогове вікно Размещение диаграммы

Після вибору натискують кнопку Готово – і побудову графіка завершено.

3. Структура та форматування дiаграми. Майже всi дiаграми (крiм кругової й пелюсткової) мають дві головнi осі: горизонтальну – вісь категорiй, вертикальну – вiсь значень; об’ємнi дiаграми – ще третю вiсь (рядiв даних).

Діаграма складається з багатьох елементiв. Вигляд усiх елементiв можна змiнювати. Елементи дiаграми є об’єктами, над якими визна­че­нi дiї перемiщення та форматування. Розмiри дiаграми змiнюють, перетягуючи маркери габаритiв. А вигляд змінюють за допомогою команди Формат элемента... з його контекстного меню. Під час форматування можна, зокрема, замалювати елементи певним кольо­ром чи текстурою. На кожну поверхню дiаграми (сектор, прямокутник, стіну) можна помістити рисунок із файла, наприклад, зображення продукцiї, зокрема автомобiлiв, парфум тощо, чи iсторичних пам’ятни­кiв, що є символами мiст. Можна змiнити текстовi пiдписи елементiв і шрифт, яким вони виконанi.

Щоб уставити в дiаграму пропущений елемент, використовують команди Вставить – Диаграммы – Параметры диаграммы.

Звернiть увагу на те, що тип дiаграми можна будь-коли помiняти. Для цього дiаграму потрібно виокремити, викликати майстра дiаграм, вибрати iнший тип i натиснути на кнопку Готово.