Хід роботи

1. Запустіть програму MS OneNote.

2. Створіть у записній книжці папку з вашим прізвищем.

3. У власній папці створіть три розділи: Мої плани, Робота, Навчання.

4. У розділі Навчання створіть дві підсторінки лекцій. Використайте стандартні бланки. Лекції мають відображати теоретичний матеріал із тем MS OneNote та MS Outlook (теоретичні відомості).

Уведіть тему, план, шість фраз із головними відомостями в текстові блоки. Перетягніть стандартну панель зверху (з області панелей) на сторінку й вигідно розмістіть її.

5. Зробіть зображення панелі елементом сторінки.

Щоб панель стала елементом сторінки, її зображення потрібно вставити описаним вище способом. Для цього виконайте команду Створити вирізку екрана (екран стане сірим), обведіть указів­ни­ком миші потрібний контур і відпустіть клавішу миші – зобра­ження опиниться на сторінці. Оригінальну панель перетягніть на місце, у верхню частину вікна програми.

6. Користуючись інструментами пером і фломастерами, вручну підпишіть чотири кнопки панелі.

7. На цій сторінці створіть нумерований список, де назвіть категорії стандартних бланків програми MS OneNote, і нумерований список із назвами бланків із категорії для планування.

8. У розділі Мої плани створіть шість нотаток різних категорій.

Частина справ має бути виконана, а частина – запланована. Серед справ заплануйте підготовку матеріалів для реферату про OneNote.

9. Для кожної категорії підберіть позначку (у вигляді прямокутників), уведіть назву категорії й позначте нотатки. Позначте виконані справи галочкою.

10. Якщо є можливість, надішліть нотатку електронною поштою адре­са­тові зі списку контактів програми MS Outlook:

Сервіс / Створити елемент Outlook / Створити задачу Outlook / Відіслати звіт завдання.

11. У розділі Робота створіть три сторінки на базі різних декора­тив­них бланків.

12. Підберіть матеріали для реферату про програму OneNote, черпаю­чи дані з вікна довідки про програму. Скомпонуйте знайдені матеріали й відправте у MS Word для опрацювання.

13. Перейдіть у word-документ і вставте нотатку на полях. Текст нотатки такий: “Матеріали для реферату”. Вставте дату й надішліть нотатку-повідомлення електронною поштою керівникові роботи.

14. Завершіть роботу і продемонструйте її викладачеві.

Лабораторна робота № 16

Тема. Інтернет. Служби Інтернету.

Мета. Навчитися працювати зі службою пошуку інформації, використовувати для роботи пошукові системи веб-сторінок, телеконференції та служби FTP.

План

1. Послуги мережі Інтернет.

2. Гіпертекстова технологія WWW.

3. Послуги електронної пошти.

4. Телеконференції.

5. Служба FTP.

Теоретичні відомості

1. Послуги мережі Інтернет. Інтернет – це глобальна інформаційна мережа. Вона об’єднує велику кількість локальних, регіональних та корпоративних мереж з метою обміну даними й доступу до інформаційних ресурсів.

Усі послуги, що їх надає мережа Internet можна умовно поділити на дві категорії: обмін інформацією між абонентами мережі та використовування баз даних мережі.

До послуг зв’язки між абонентами належать:

Telnet – віддалений доступ. Дає можливість абоненту працювати на будь-якому ЕОМ мережі Iнтернет як на своїй власній, тобто запускати програми, міняти режим роботи т. д.

FTP (File Transfer Protocol) – протокол передачі файлів. Дає можливість абоненту обмінюватися двійковими і текстовими файлами з будь-яким комп’ютером мережі. Установивши зв’язок із видаленим комп’ютером, користувач може скопіювати файл із віддаленого комп’ютера на свій або скопіювати файл зі свого комп’ютера на віддалений.

NFS (Network File System) – розподілена файлова система. Дає можливість абоненту користуватися файловою системою віддаленого комп’ютера, як своєю власною.

Електронна пошта – обмін поштовими повідомленнями з будь-яким абонентом мережі Iнтернет. Існує можливість пересилання як текстових, так і графічних файлів. На розмір поштового повідомлення в мережі накладається певне обмеження.

Новини – отримання мережевих новин і електронних дошок ого­ло­шень та можливість розміщення інформації на мережеві дошки оголошень. Електронні дошки оголошень в Інтернеті формуються за певною тематикою. Користувач також може на власний вибір підписа­тися на будь-які групи новин.

Rsh (Remote Shell) – віддалений доступ. Аналог Telnet, але працює тільки в тому випадку, якщо на віддаленому комп’ютері стоїть ОС UNIX.

Lpr – мережевий друк. Відправка файла в друк на віддаленому (мережевому) принтері.

Lpq – мережевий друк. Показує файли, які стоять у черзі на друк на мережевому принтері.

Ping – перевірка доступності віддаленої ЕОМ по мережі.

Talk дає можливість відкриття “розмови” з користувачем віддале­ної ЕОМ. При цьому на екрані одночасно видно текст і відповідь віддаленого користувача.

Iptunnel дає можливість доступу до сервера ЛВС NetWare, із яким немає безпосереднього зв’язку по ЛВС, а є лише зв’язок через Iнтернет.

Whois – адресна книга мережі Iнтернет. За запитом абонент може одержати інформацію про приналежність віддаленого комп’ютера, про користувачів.

Finger – отримання інформації про користувачів віддаленого комп’ютера.

Окрім указаних вище послуг, Інтернет надає також такі специ­фічні послуги.

Webster – мережева версія тлумачного словника англійської мови.

Факс-сервіс – дає можливість користувачу надсилати повідом­лення зв’язком факсиміле, користуючись факс-сервером мережі.

Електронний перекладач перекладає надіслані тексти з однієї мови на іншу.

Шлюзи – дають можливість абоненту відправляти повідомлення в мережі, які не працюють із протоколами TCP/IP (FidoNet, Goldnet, AT50).

До систем автоматизованого пошуку інформації в Iнтернеті належать такі системи.

Gopher – один із найпоширеніших засобів пошуку інформації в мережі, що дає змогу знаходити інформацію за ключовими словами й фразами. Робота із системою Gopher нагадує переглядання змісту. При цьому користувачу пропонують пройти крізь низку вкладених меню і вибрати потрібну тему. В Інтернеті сьогодні понад 2000 Gopher-систем, частина з яких є вузькоспеціалізованою, а частина містить більш різносторонню інформацію.

Gopher дає змогу одержати інформацію без указування імен та адрес авторів, завдяки чому користувач не витрачає багато часу. Він просто повідомляє системі Gopher, що саме йому потрібно, і система знаходить відповідні дані. Gopher-серверів понад дві тисячі, тому з їх допомогою не завжди просто знайти потрібну інформацію. У разі утруднень можна скористатися службою VERONICA, яка здійснює пошук у понад 500 системах Gopher, звільняючи користувача від потреби переглядати їх уручну.

WAIS – ще могутніший засіб отримання інформації, ніж Gopher, оскільки він здійснює пошук ключових слів у всіх текстах докумен­тів. Запити посилаються у WAIS на спрощеній англійській мові. Це значно легше, ніж формулювати їх мовою алгебри логіки, і це робить WAIS привабливішим для користувачів-непрофесіоналів.

У роботі з WAIS користувачам не потрібно витрачати багато часу, щоб знайти потрібні їм матеріали.

У мережі Internet існує понад 200 WAIS-бібліотек. Але оскільки інформацію надають переважно співробітники академічних органі­зацій на добровільній основі, велика частина матеріалів належить до сфери досліджень і комп’ютерних наук.

WWW – система для роботи з гіпертекстом. Потенційно вона є наймогутнішим засобом пошуку. Гіпертекст поєднує різні документи на основі наперед заданого набору слів. Наприклад, коли в тексті трапляється нове слово або поняття, система, що працює з гіпер­текстом, дає можливість перейти до іншого документа, у якому це слово або поняття розглядається детальніше.

WWW часто використовують як інтерфейс до баз даних WAIS, але відсутність гіпертекстових зв’язків обмежує можливості WWW до простого перегляду.

Користувач зі свого боку може використовувати можливість WWW працювати з гіпертекстом для зв’язку між своїми даними й даними WAIS і WWW так, щоб власні записи користувача “інтегру­валися” в інформацію для загального доступу. Насправді цього, звичайно, не відбувається, але сприймається саме так.

Майже всі послуги мережі побудовані на принципі клієнт–сервер. Сервером у мережі Internet називають комп’ютер, здатний надавати клієнтам (у міру надходження від них запитів) деякі мережеві послуги. Клієнт–сервер узаємодіють звичайно таким чином. Із при­ходом запитів від клієнтів сервер запускає різні програми надання мережевих послуг. У міру виконання запущених програм сервер відповідає на запити клієнтів.

2. Гіпертекстова технологія WWW. World Wide Web перекла­дається українською мовою як Всесвітня павутина. WWW є одним із найдосконаліших інструментів для роботи в глобальній світовій мережі Internet. Ця служба з’явилася порівняно недавно й усе ще бурхливо розвивається.

Найбільша кількість розробок має стосунок до батьківщини WWW – CERN, European Particle Physics Laboratory; але було б помилкою вважати, що Web є інструментом, який розробили фізики й для фізиків. Привабливість ідей, які лежать в основі проекту, перетворили WWW на систему світового масштабу, що надає інфор­мацію чи не в усіх сферах людської діяльності й охоплює приблизно 30 млн користувачів у 83 країнах світу.

Головна відмінність WWW від решти інструментів для роботи з Internet полягає в тому, що WWW дає змогу працювати майже зі всіма доступними зараз на комп’ютері видами документів: це можуть бути текстові файли, ілюстрації, звукові файли, відеоролики і т. д.

WWW – це спроба організувати всю інформацію в Iнтернеті, окрім того, будь-яку локальну інформацію на ваш вибір, як набір гіпертекстових документів. Ви переміщаєтеся мережею, переходячи від одного документа до іншого за посиланнями. Усі ці документи написано спеціально розробленою для цього мовою, яка називається HyperText Markup Language (HTML). Вона чимось нагадує мову, котру використовують для написання текстових документів, але HTML простіша. Причому можна використовувати не тільки інформацію, що надає Інтернет, а й створювати власні документи. В останньому випадку є низка практичних рекомендацій до їх написання.

Уся користь гіпертексту полягає у створенні гіпертекстових доку­ментів, і якщо вас зацікавив якийсь пункт у такому документі, то вам достатньо натиснути кнопку миші й отримати потрібну інформацію. Окрім того, в одному документі можна посилатися на інші, написані іншими авторами або навіть розміщені на іншому сервері. Водночас вам це подається як одне ціле.

Гіпермедіа ‒ це надмножина гіпертексту. У гіпермедії прово­дять­ся операції не тільки над текстом, а й над звуком, зображеннями, анімацією.

Документи у WWW відшукують за уніфікованою адресою доку­мента (URL), яка має такий загальний вигляд:

<тип інформаційного простору>://<назва сервера>/<назва каталогу>/<назва підкаталогу>/<назва файла>

Типи основних інформаційних просторів:

http – WWW-простір;

ftp – FTP-простір;

news – UseNet-простір;

mailt – простір адрес e-mail;

file – простір файлів.

Наприклад, набравши команду http://www.yahoo.com, можна отримати доступ до пошукової системи (каталогу) Yahoo, а звернув­шись за адресою news://biz.books.technical, – список новин у галузі технічної літератури.

Для зручної роботи користувача у WWW-просторі є спеціальні програми перегляду файлів – браузери: MS Internet Explorer, Netscape Navigator, Opera, Mosaic тощо. Їхня функція полягає в доставці на комп’ютер користувача копії файла, замовленого за його URL-адре­сою. Отримавши документ, його слід переглянути, записати на диск або, якщо потрібно, надрукувати. Браузери також дають змогу пересилати електронну пошту й редагувати документи за допомогою кнопок панелі інструментів чи команд головного меню.

Основні правила відшукання файлів за URL-адресами такі. Запустивши програму, відкривають новий файл. Щоб отримати шуканий файл, URL-адресу вводять у текстове поле Location чи Address і натискають на кнопку Open або вводу. Потрібно стежити за інформаційним рядком унизу екрана, де висвітлюються дані про те, скільки кілобайтів інформації вже надійшло, а скільки ще має надійти (часто це триває довго). Отримавши файл, гортають його за допомогою гіпертекстових посилань. Повернутися на попередню сторінку можна за допомогою кнопки Back, а перейти на наступну – Forward.

Якщо ж користувач не знає URL-адреси потрібного документа, йому допоможуть системи пошуку (сервери-каталоги) інформації за ключовими словами: Yahoo, Infoseek тощо. Увійти в Yahoo можна так: http://www.yahoo.com. Після цього потрібно конкретизувати тематику пошуку (освіта, спорт, погода, бізнес тощо), через знак “+” чи пропуск увести в текстове поле пошуку ключове слово чи два (наприклад, погода Славське тощо), натиснути на кнопку Search і через деякий час на комп’ютер надійдуть адреси ресурсів (сайтів), що містять інформацію про погоду в Славському. Клацнувши мишею на назві ресурсу, отримуємо доступ до інформації.

3. Послуги електронної пошти. Робота електронної пошти ґрунтується на принципі, що будь-який текст, набраний на клавіатурі, можна передати на сусідній комп’ютер чи на комп’ютер, розміщений на іншому континенті, через модем або мережеве з’єднання. Для цього потрібно скористатися будь-якою програмою, що підтримує електронний зв’язок: Pegasus Mail, MS Mail, MS Internet Explorer, MS Outlook Express, MS Outlook та ін. У пакеті MS Office 2003 це програма MS Outlook Express.

Вхід у поштові програми в системах колективного доступу захищений паролем, який для захисту інформації потрібно зберігати в таємниці, до того ж послуги тут зазвичай платні.

Поштові системи фірми Microsoft мають подібні головні меню, що значно полегшує роботу з ними. Принципи роботи такі. Запустивши програму й відкривши новий файл, можна в головному вікні написати лист, відповідні поля заповнити адресою адресата, адресами, кому висилати копії, а також темою листа. Щоб надіслати лист, потрібно натиснути на кнопку Send (Відправити). На панелях інструментів є кнопки для редагування тексту й роботи із файлами, а також кнопки для задання деяких параметрів.

Увійшовши в поштову систему, потрібно оглянути рядок статусу, де зазначено, чи вам надійшов лист. Щоб прочитати лист, потрібно натиснути на кнопку Open (Відкрити) і вибрати потрібний файл зі списку.

Листи для відсилання можна готувати заздалегідь на будь-якому комп’ютері й відправляти їх безпосередньо з дискети. Отримані листи можна зберігати в особистому каталозі, на дискеті або вилучати. Текст листа пишуть англійською мовою, чи українською, якщо є певність у тому, що адресат зможе його прочитати (тобто має потрібний декодер) або транслітерацією, якщо такої певності немає (наприклад, якщо лист відсилають за кордон). Лист має бути коротким, а додаткову інформацію (текст, графіку, музику) додають до листа як окремий файл (attachment). Адреса електронної пошти має такий вигляд: імя_користувача@хост.домен

4. Телеконференції. Обмін інформацією між користувачами в Інтернеті може відбуватися за допомогою телеконференції (служби новин, UseNet). Для цього комп’ютер повинен мати контакт із сервером новин і відповідне програмне забезпечення: програму Trumpet News Reader або Netscape Navigator, або MS Internet Explorer тощо. За допомогою телеконференцій можна отримати повідомлення на задану тему або надіслати інформацію на сервер новин чи конкретним учасникам.

Щоб увійти в режим новин, потрібно виконати команду News – з’явиться вікно для роботи з групами новин. Знаючи адресу сервера новин (News Host), можна приєднатися до нього. Якщо відшукати в меню програми команду для доступу до груп новин (Group, Show тощо) і виконати її, то можна отримати назви всіх груп на цьому сервері. Назви груп будуть у нижній або лівій частині екрана. Вони складаються зі слів чи їхніх скорочень, розмежованих крапками.

Підписку (Subscribe) на групу новин роблять так: вибирають потрібну групу й натискають на клавішу вводу – назва групи буде у верхній половині екрана або позначена 0. Можна відразу підписатися на декілька груп. Потрібну статтю з групи вибирають так само: виокремлюють групу і натискають на клавішу вводу – з’являється список статей групи. Із нього вибирають одну й знову натискають на клавішу вводу – на екрані відобразиться текст. Його можна записати на свій диск (Save), переслати поштою (Forward), висловити свою думку та розмістити її у файлі на сервері для загального доступу (Post), відповісти особисто авторові (Article, Author) тощо.

5. Служба FTP. Ця служба дає доступ до файлів на віддалених FTP-серверах (File Transfer Protocol). FTP – протокол передачі та отримання текстових та двійкових файлів. Вона дає змогу скопіювати файли на власний комп’ютер чи, навпаки, скопіювати файли із власного комп’ютера на віддалений сервер. Працювати з програмою FTP можна в режимі MS DOS.