лони, кеги) та упаковку з використанням алюмінієвої фольги. Сучасні сумарні світові потужності з виробництва алюмінієвих банок дають змогу кожному спожити напоїв по 4 банки на рік. Близько 45 % цих потужностей припадає на США, забезпечуючи 60 % пива та 50 % безалкогольних напоїв в алюмінієвих банках. У Європі цей відсоток у середньому дорівнює 25 і 19 відповідно. Помітний динамічний розвиток цього виду упаковки в країнах Східної Європи (у Польщі за останні п'ять років виробництво пива в банках із алюмінію збільшилося в 10 разів), Китаї та краї­нах Південної Америки.

Досить інтенсивно зростає виробництва аерозольної упаковки. Вона складається із балона, клапана, розпилювальної головки і кришки. Балон виготовляється з алюмінію або з жерсті, а клапан вважається головною і найбільш технічно складною частиною аерозольної упаковки.

3.2. Допоміжні матеріали у виробництві металевої тари

При виробництві металевої тари використовують лакофарбо- вані ущільнюючі і матеріали для пайки металевої поверхні.

До лакофарбованих матеріалів належать: лаки для внутріш­нього і зовнішнього покриття металевої тари, емалі та фарби, друкувальні фарби для металевих поверхонь.

Друковані фарби для металевих поверхонь можуть бути: без­барвні та золотисті ґрунтлаки, білі та кольорові грунт-емалі, ко­льорові друкувальні фарби, прозорі безбарвні покривні лаки.

Ущільнюючі пасти бувають водно-аміачні (наносяться мето­дом наливу через розливне сопло) і розчинні (наносяться мето­дом штемпелювання).

Лаки, призначені для внутрішнього покриття металевої тари, повинні відповідати санітарно-гігієнічним вимогам: мати високу хімічну стійкість до упакованого в тару товару і високу адгезію до металевої поверхні, бути безпористими, механічно міцними, еластичними, твердими та теплостійкими, і стійкими під час три­валого зберігання.

Лаки для зовнішнього покриття металевої тари мають бути з високим ступенем білизни пігментованих матеріалів та стійкими до пожовтіння, придатними до друку фарбами на жерсті, стійки­ми до деформацій та витирання, стерилізації та пастеризації, дії

навколишнього середовища, сумісними із відповідними покрив­ними лаками.

Ущільнюючі пасти не повинні містити шкідливі домішки, ма­ти однорідну консистенцію, стабільну в'язкість, достатню меха­нічну міцність, добру адгезію до металевої поверхні.

Для припоїв важливими є висока міцність, твердість, пластич­ність і однорідність.

Паяльні рідини (флюси) використовують каніфольні і олеїно­ві. Основними компонентами їх є: каніфоль + етиловий гідроліз­ний спирт; каніфоль + бензин + конопляна олія; бензин + олеїно­ва кислота; каніфоль + олеїнова кислота + етиловий спирт; янтарна кислота + етиловий спирт; етиловий спирт + олеїнова кислота + бензойна кислота.

3.3. Класифікація та характеристика видів металевої тари

Основними класифікаційними ознаками металевої тари є: фун­кціональне призначення, матеріал, з якого виробляється тара, конструкція і технологія виробництва.

За функціональним призначенням металева тара поділяється на транспортну, споживчу, виробничу, спеціальну. До транспорт­ної відносять ящики, бочки, барабани, фляги, каністри, контейне­ри, піддони; споживчої — пляшки, туби, банки, коробки; вироб­ничої — ящики, піддони, лотки, контейнери; спеціальної — збір­на, штампована, комбінована тара.

За матеріалом виготовлення тара буває: із чорної лакованої жерсті, із білої жерсті гарячого лудження, із білої жерсті елект­ролітичного лудження, із хромованої лакованої жерсті, із алюмі­нію і його сплавів, комбінована.

За особливостями конструкцій металева тара буває прямокут­на, циліндрична, кругла і фігурна.

За особливостями технології виробництва — збірна і суцільна (штампована).

За станом захисного покриття — нелакована, лакована і літо­графована.

Найбільша частка на ринку металевої тари належить банкам для напоїв і герметично упакованим стерилізованим продуктам. Виробляється також велика кількість інших не менш важливих різновидностей металевої тари.

Металева споживча тара широко застосовується в кондитерсь­кій, консервній промисловості, при пакуванні молочних, м'ясних, рибних продуктів, олії, жирів, напоїв, плодів. Завдяки металевій споживчій тарі подовжується термін зберігання харчових продук­тів, забезпечується перевезення на далекі відстані.

Перевагою цільноштампованої тари є відсутність прикатаного дна. Оскільки банка штампується разом із дном, немає необхід­ності в пайці і упакуванні. Розповсюджені цільноштамповані бан­ки в рибоконсервній промисловості. Виготовлення ж кришок для цих банок аналогічне тому, як це робиться для збірних банок.

Велика жерстяна тара. Великі жерстяні циліндричні банки місткістю 3 л і 8 л виготовлюється із жерсті товщиною 0,28—0,40 мм на спеціальних напівавтоматах. Перевірку великих банок на гер­метичність здійснюють за допомогою водяних тестерів при тиску 0,5—0,6 атм.

Ці банки здебільшого використовують для розфасовки несте- рилізованої продукції — томат-пасти, томат-пюре, повидла, згу­щеного молока, джему і продуктів харчоконцентратної промис­ловості (сухі овочі, порошкоподібні продукти).

Банки жерстяні для консервів виготовляються з таких видів жерсті:

• білої листової марки ЖК;

• білої лакованої листової або рулонної марки ЖК;

• білої електролудженої;

• білої електролудженої лакованої;

• чорної лакованої.

Консервні банки виготовляють двох типів:

• І тип — циліндричні, збірні, збірні з язичком і цільноштам­повані;

• II тип — фігурні, цільноштамповані прямокутні, овальні та еліптичні.

Залежно від розмірів і типів банок для виготовлення жерстя­ної тари застосовують різні номери жерсті.

Зовнішня і внутрішня поверхні банок можуть бути лаковані й нелаковані.

Цільноштамповані банки №8, які використовують для розфа­совки стерилізованих рибних консервів, мають бути з лакованою внутрішньою поверхнею.

Інша металева споживча тара. Крім герметичної металевої тари, яка застосовується для консервованих харчових продуктів, жерстяна тара також використовується для пакування гігроскопіч­них товарів (чай, кондитерські вироби, спеції).

Ці види споживчої тари можуть виготовлятися з білої лудже­ної жерсті або із чорної (горячо- або холоднокатаної) з відповід­ним покриттям лаком або ґрунтоемаллю.

Основні види жерстяної споживчої тари:

• цільноштампована;

• циліндричні збірні банки і фасовані збірні коробки.

Цільноштампована споживча тара складається із двох деталей

низу і кришки. Із цільноштампованих деталей можна виготовити круглі і фасонні банки із заокругленими кутами невеликої висо­ти. Найбільш поширені вироби круглої і овальної форм.

Циліндрична збірна споживча тара за своєю місткістю і фор­мою (висотою) може бути різною, починаючи від малих баночок (для спецій) до банок місткістю 2-3 л. Циліндричні банки самі по собі не є герметичною тарою, але при закупорюванні їх липкою водогазонепроникною стрічкою на стику кришки і низу стають майже повністю герметичними. Така тара може застосовуватися для упаковування гігроскопічних і ароматичних продуктів (какао, кава).

Фасонні збірні коробки застосовують для упакування вищих сортів чаю, кондитерських та інших виробів. Нижня частина фа­сонних коробок складається із двох деталей — корпуса і дна, які кріпляться до корпуса закаткою. Для виготовлення такої тари за­стосовується біла луджена або чорна лакована жерсть гарячої чи холодної прокатки.

Аерозольна тара з'явилась недавно, але розвиток її здійсню­ється інтенсивно. Основна відмінна особливість аерозольної тари полягає в тому, що вміст банок-балончиків знаходиться під знач­ним тиском (3—10 атм) і може виводитися окремими дозами або повністю у вигляді струменя, піни чи в розчинному стані.

Аерозольні упаковки виготовляють із чорної і білої жерсті або алюмінію способом зварювання, запаювання і глибокої витяжки. Цей вид аерозолів є відносно новим і недавно почав виготовля­тись промисловістю. Асортимент харчових аерозолів ще невели­кий. Він включає сиропи для напоїв, шоколадні напої, соуси для м'яса, збиті вершки. Застосовані газовитискачі не повинні бути токсичними, дорогими, викликати в продукті шкідливих змін. Витискувачами аерозолів харчових продуктів є азот, окис азоту і вуглекислота. Ці гази відрізняються різним ступенем розчинності продуктів.

В аерозольній упаковці використовують два основні типи клапанів. Один видає продукт у вигляді піни (збиті вершки), дру­гий — має посаджену до дна трубку, може виділяти продукти у

розпиленому вигляді. Місткість посудини харчових аерозолів становить 170—340 і 450 г, причому газовитискач займає не ме­нше 1/3 вмістимого об'єму.

За літературними даними, продукти, затарені в аерозольні упаковки, піддаються більшій внутрішній корозії, ніж упаковані без тиску. Тому внутрішню поверхню посудини слід покривати захисним покриттям.

Упаковка аерозолей під тиском не запобігає розвитку мікро­організмів і псуванню харчових продуктів. Тому правила збері­гання звичайних продуктів обов'язкові і для аерозолів.

Напівжорстка упаковка для рідких і твердих харчових продук­тів формується за рахунок алюмінієвої фольги. Алюміній легкий, не токсичний, не впливає на смакові властивості упакованого продукту, забезпечує захист від світла, водяних парів, проник­нення газів і ультрафіолетових променів, має високу механічну міцність, гнучкість, опір корозії, можливість до повторного вико­ристання. Крім того, для створення упаковок з алюмінію викори­стовується невелика кількість матеріалу. Кожна упаковка — компактна, має обмежені габарити, створюється на фасувальних автоматах.

Алюмінієві туби широко використовують для розфасовки і зберігання томатної пасти, соусів, плавлених сирів, майонезу, хрону, джему і меду. Вони мають ряд переваг перед скляною і жерстяною тарою: легкість і декоративність тари, низька вартість при малому виробництві сприяють більш тривалому зберіганню харчових продуктів без псування. Для виготовлення туб застосо­вують алюміній марок А-00 і А-0 товщиною 4-5 мм. У світовій практиці близько 30 видів продуктів упаковують в алюмінієву фольгу.

Підприємства харчової промисловості використовують фольгу з алюмінію марок А5, А6, АО товщиною від 0,008 до 0,2 мм, глад­ку і пофарбовану, кашировану сульфітним папером і пергамен­том. Пакувальні матеріали на основі алюмінієвої фольги легкі, стійкі до впливу атмосферного середовища, з високими антико­розійними характеристиками, термостійкі, міцні, здатні надавати естетичний зовнішній вигляд, нетоксичні, забезпечують абсолют­ну герметичність, газо-, порохо- і вологонепроникливість, а та­кож стерильність. Правильно підібране поєднання матеріалів з алюмінієвою фольгою дає змогу одержати такі характеристики, яких немає в жодному з відомих матеріалів.

Необхідність в алюмінієвій фользі, за даними американської фірми «Рейнольде Металз», зростатиме на 5,4 % за рік. Поясню­

ється це тим, що використання фольги в пакувальних матеріалах підвищує збереження харчових продуктів на 25 %. Витрати алю­мінієвої фольги становлять у США 2 кг, в Італії — 1,2 кг, в Японії — 1 кг, у Великобританії — 0,9 кг і в Україні — 0,3 кг на одну лю­дину.

В Україні потреби підприємств у фользі забезпечуються за рахунок експорту з Росії, Вірменії, Словаччини. У зв'язку з розвитком агропромислового комплексу і розширенням сфери застосування сучасних пакувальних матеріалів загальна потре­ба в алюмінієвій фользі в Україні зростатиме до 45—50 тис. т на рік.

З метою задоволення потреб України в алюмінієвій фользі та пакувальних матеріалах на її основі передбачено будівництво За­порізького фольгопрокатного заводу. Проектна потужність під­приємства — 36 тис. т на рік, у тому числі з гладкої фольги — 18,5 і з різними видами обробки — 17,5 тис. т. Для кави, печива, сухого молока, сублімованих та заморожених продуктів викорис­товують фольгу товщиною 0,01 мм з багатокольоровим друком, кашируванням, з нерозтяжною і поліетиленовою плівками; для йогурту, кремів — 0,04 мм з багатоколірним друком і термозвар- ним лаком; для морозива, пакетів різного призначення — 0,1 мм, пофарбовану з багатоколірним друком і кашировану з папером; для цукерок, шоколаду, пакетів з концентрованими сухими супа­ми — 0,012 мм з багатоколірним друком, кашировану з папером і поліетиленовою плівкою.

З алюмінієвої фольги випускають лотки й підноси багатора­зового використання. Лотки мають прямокутну, овальну або круглу форму і використовуються для випікання різних конди­терських виробів. Крім відповідної форми, завдяки термоста­більності фольги, забезпечується висока якість випічки. Готові вироби обгортають термоусадковою плівкою і упаковують у картонні коробки.

Одним із нових видів споживчої тари є кеги, що в перекладі з англійської мови («кег») означає бочечка. Вона являє собою цилін­дричну посудину з міцної нержавіючої сталі, що має у верхній частині отвір з різьбою, в який вкручується фіттінг з трубкою, що опускається до дна. Конфігурація кега передбачає захист його від високого надлишкового тиску.

Перші розробки кегів у Європі відносять на кінець 60-х років. Кеги призначені для пива і безалкогольних напоїв місткістю 10, 15, 20 л. У пивоварній галузі є декілька стандартів — ЕІЖО-КЕС і КЕО (табл. 3.1).

ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ КЕГІВ Показники	EURO		DIM
	1	2	1	2
Об'єм, л	30	50	30	50
Зовнішній діаметр, мм	408	408	381	381
Внутрішній діаметр, мм	392	392	360,5	360,5
Висота, мм	365	532	400	600
Довжина фіттінга з трубкою, мм	325	490	70	570
Висота внутрішньої порожнини кега, мм	296	461	341	541
Маса без фіттінга і трубки	9,9	11,8	9,2	11,4

Аерозольні контейнери. У виробництві металевої аерозольної тари можуть використовуватися ті самі матеріали, що й для упа­ковки харчових продуктів, але необхідно враховувати деякі особ­ливості, притаманні цьому виду упаковки із-за підвищеного вну­трішнього тиску.

З метою збереження міцності ємкості в умовах високого внут­рішнього тиску, повздовжні шви збірної аерозольної тари зазви­чай зварюють. Останнім часом в упаковці аерозолей почали все частіше використовувати цільнотягнуті або штамповані банки.

Внутрішні покриття контейнерів мають бути стійкими до дії не лише упакованої речовини, але й до впливу газовитискувача. Для внутрішнього покриття аерозольних контейнерів застосову­ють три основні види емалі: вінілові, фенольні і епоксидні.

Банки з фрикційною кришкою. Банки з фрикційною кришкою випускають різних розмірів — від 118 мл до 3,8 л. Розрізняють фрикційні кришки для звичайного та більш надійного закупорю­вання. Перші здебільшого застосовують для зберігання порошків і паст, тоді як останні забезпечують більш надійне закупорюван­ня, придатне і для рідин. У випадку, коли банка використовується як транспортна тара, кришка додатково фіксується в декількох місцях за допомогою припою або спеціальних металевих зажи­мів.

Металеві банки з різьбовим закупорюванням. Банка з криш­кою, що нагвинчується, може називатися банкою з різьбовим за­купорюванням. Банки прямокутних форм називають банками ти­пу F (F — style), розміри яких становлять від 118 мл до 7,6 л. Аналогічно круглим металевим банкам, розміри традиційно вка­

зують тризначними числами — перші дві цифри позначають розмір дна банки, а третя — висоту.

Наступним різновидом є циліндричні банки з конусоподібним верхом, місткістю від 89 до 946 мл. Банки більших розмірів ма- ють дно квадратної форми.

Металеві контейнери випускають багатьох видів: цільнотягнуті банки із ковзкою кришкою; банка із круглою основою і конусоподіб- ним верхом і кришкою, що нагвинчується; подовжений контейнер об'ємом 3,8 л, який має ручку у вигляді стрічки, і банка об'ємом 18,9 л з квадратною основою та ручкою у вигляді кільця (рис. 3.4).

а б в г

Рис. 3.4. Металеві контейнери

а — цільнотягнута банка із ковзаючою кришкою; б — банка із круглою основою і конусоподібним верхом та нагвинчуючою кришкою; в — контейнер з ручкою у вигляді стрічки; д — банка з квадратною основою і ручкою у вигляді кільця

Банки із ковзкою кришкою. Банки малої висоти із ковзкою криш­кою виготовляють штампуванням білої жерсті з наступним витягу­ванням до необхідної величини, потім зріз краю обтискується або згинається. До формування виробу на поверхню листового металу наносять литографським способом декоративні зображення. Таким способом виготовляють банки для мазі або крему для взуття.

Фігурні банки. Порівняно недавно стали виробляти банки з рел'єф- ною поверхнею, а також некруглої форми, для чого застосовують механічний, пневматичний або гідравлічний способи формування.

Алюмінієві лотки. Дрібні лотки із тонкого алюмінієвого листа застосовують для заморожених харчових напівфабрикатів і для пакування випічки. Лотки випускаються круглої, а іноді фігурної форми у різних конфігураціях. При цьому більшість лотків має гофровані бокові стінки.

Існує три основних види закупорювання: з вертикальною кро­мкою, яка відчиняється в сторону плоскої кришки; з горизонта­льною крайкою, в якій кришка приєднується термозварюванням; з горизонтальною кромкою, під яку закатується кришка. Кришки виробляють із картонних дисків (часом із прозорим віконцем),

плоскої алюмінієвої накладки, яка має направлену вниз кромку і може закатуватись під край лотка. Для упаковки продуктів, висо­та яких більша висоти лотка, застосовують випуклі накладки із алюмінію або прозорої полімерної плівки.

М'які туби. Вони використовуються в таких сферах, як упако­вка зубної пасти, фармацевтичної продукції, косметики, а також побутової і промислової хімії.

Металева туба зручна тим, що дає змогу використовувати строго необхідну кількість рідких і пастоподібних продуктів. Для закупорювання тюбиків, які передбачається застосовувати бага­торазово, використовують ковпачки, що нагвинчуються. Туби мають невелику масу, придатні для автоматизованого фасування продукції на великій швидкості, з гладкою поверхнею, на яку легко наноситься довговічне різнокольорове оформлення.

Виготовлення м' яких туб може забезпечувати пластичний метал, придатний до обробітку в холодному стані, але найбільш розповсю­дженим є алюміній. Більш крупні туби виробляють із жерсті.

Якщо контакт продукції з металевою поверхнею не допускається, тоді середину покривають воском або розчином полімерів (олов'яні туби). Для покриття алюмінієвих туб використовують фенольні, епоксидні і вінілові емалі, які мають кращі властивості, ніж віск.

Стальні бочки. У виробництві бочок застосовують як холод­нокатану, так і гарячекатану сталь. Холоднокатана сталь чистіша і на неї простіше наносити полімерні покриття.

Днища і кришки штампують із листів металу. Внутрішнє захисне покриття наноситься на кожну деталь і просушується термічним способом. По краях верхнього і нижнього днища наноситься паста для ущільнення швів, і вони приєднуються до корпуса. Верхня час­тина бочки забарвлюється, або на неї наноситься літографія.

Корозійна стійкість забезпечується фосфатируванням. Більш високу ступінь захисту забезпечують фенольні емалі. Вони ши­роко застосовуються для пакування продуктів, які потребують високої якості покриття. Крім фенольних емалей, застосовують вінілові емалі і епоксидні покриття, ПВХ, ПЕ.

Стальні бочки випускають із закатним або відкритим верхом (рис. 3.5).

Закатні бочки мають два закупорювальні вузли з фланцями розмірами 5,1 і 1,9 см, які розміщені на протилежних краях верх­нього днища бочки. На закупорювальних вузлах є різьба, вони закриваються різьбовими пробками з гумовими або азбестовими прокладками. Отвір меншого розміру призначений для вентиляції, а більш широкий — для заповнення бочки і приєднання крану.

Кільце, що стягується

болтом

Кришка

Кромка

Верхній утор ^s^

Обручі

'качання

Отвір діаметром 19 мм

/Отвір діаметром 51 мм

Нижній

утор

Рис. 3.5. Металеві бочки з відкритим верхом (зліва) і закатні (справа); перші мають зйомну кришку, на других днища незйомні, і для вилучення продукту є отвір під шпунт

На бочки з відкритим верхом вільно надівається кришка. При цьому в канавці навколо краю корпуса розміщують ущільнювальну прокладку, за рахунок чого кришка щільно прилягає до ободу боч­ки. Для щільної фіксації кришки використовують кільце, яке стягу­ється болтом. Обручі катання формуються на рівних відстанях від днищ і забезпечують значну міцність та жорсткість бочки.

Фляги металеві. Фляги використовують двох типів:

ФА — цільнотягнуті алюмінієві;

ФЛ — зварні стальні з наступним лудженням.

Умовні позначення містять позначення типу фляги, номіналь­ну місткість у літрах і позначення стандарту. Наприклад, умовне позначення цільнотягнутої алюмінієвої фляги місткістю 25 л ви­глядає так — ФА-25 ГОСТ 5037-97.

Фляги типу ФА виготовляють із алюмінію або алюмінієвих сплавів: корпус — із листа алюмінію або стрічки марок А7; А6; А5; А0; АДО; АДІ; АДОМ; АДІМ. Кришки виготовляють із загар­тованих листів або стрічки марок А7Н; А6Н; АОН; АДОН; АДІН Опорний обруч — із сталевого листа товщиною не менше 2 мм.

Фляги типу ФЛ виготовляють: корпус і кришка — із тонколи­стової сталі не нижче ІІ групи, опорний обруч — із стального ли­ста товщиною 3 мм.

Ручки, верхній обруч і арматуру фляг виготовляють із тон­колистової або стрічкової сталі не нижче ІІ групи або із алю­мінію і алюмінієвих сплавів. Корпус і кришки фляг типу ФЛ усередині і зовні покривають оловом марки , обручі, ручки і арматура фляг, виготовлена із сталі, покривається оловом, ци­нком або кадмієм.

На кожну флягу штампуванням наносять маркування: на­йменування підприємства-виробника або його товарний знак; умовне позначення фляги; рік і місяць виготовлення. Гаран­тійний термін експлуатації фляг — один місяць, з дня викорис­тання.

Дефекти металевої тари

До дефектів металевої тари належать: дефекти в результаті не­задовільної якості металу, неправильного режиму нагріву перед обробкою або порушення технології при обробці.

До дефектів, які виникають у результаті використання неякіс­ного металу, належать тріщини, волосовини, шлакові, усадкові раковини та рихтолу.

Тріщини виникають при гарячому обробітку червоноломкого металу або металу з великими неметалевими домішками.

Волосовини — це неглибокі тріщини, які проявляються на прокаті там, де на відливах були раковини.

Рванини являють собою різновидність тріщин з хвилястими краями. Вони виникають при обробці тиском перепаленої або не- догрітої сталі і при холодній обробці металу з наклепом.

Плівки — це тонкі плівки на поверхні прокату, які легко відді­ляються. Проявляються при обробці сталі з застиглими на поверх­ні бризками металу.

Раковини — це відкриті або закриті порожнини в тілі відлив­ки. Розрізняють раковини газові з гладкою поверхнею, усадкові з шорсткою поверхнею, земляні, заповнені формувальною суміш­шю, шлакові, заповнені шлаком.

У результаті неправильного режиму нагріву може виникнути перепалення металу.

Перепалення металу є наслідком нагріву сталі до температури вище 1250 °С в окислювальному середовищі і виражається в по­яві на поверхні зерен металу окислювальної плівки. Це послаб­лює міжкристалічний зв'язок, обумовлює крихкість і появу трі­щин при обробці металу тиском.

Порушення технології при обробці тиском може бути причи­ною невідповідності форми і розмірів деталей кресленням, забо­їн, ум'ятин, подряпин, гофру.

Невідповідність форми і розмірів деталей кресленням виникає при обробці заготовок на несправному чи застарілому обладнанні. Цей дефект може проявлятись у неправильному профелю або не за­повненні кутів при прокатці, у перекосі або неповній фігурі поковки при об'ємній штамповці, у потовщенні стінок при листовій штампов­ці, у потовщені або потоншенні стінок при листовій штамповці тощо.

Вмя 'тини — це сліди від заштампованої в тіло деталі окали­ни, частинки якої відвалюються при очищенні.

Задирки — гострі виступи на краях деталей. Вони утворюють­ся при ковці або вирубці, коли погано підігнані частини штампу.

Подряпини виникають у вигляді вертикальних рисок на виро­бах, які виготовляють витяжкою, при поганій обробці поверхні штампів або коли у змазку штампів попадають піщинки, частин­ки окалини або металевої стружки.

Гофри — це хвилеподібні складки на виготовлених витяжкою деталях при використанні тонкого листового металу, а також при слабкому притиску кільця-складкотримання.

Іржавіння — червоно-бурі плями. Цьому сприяє електрохіміч­на неоднорідність олов'яного і лакового покриття. Іржавіння же­рсті відбувається у місцях пошкодження захисного покриття. Розрізняють три ступені іржавіння металевої тари: перший — ір­жу легко видалити при протиранні банок ганчіркою; другий — іржа порушила шар полуди, після протирання залишаються чорні плями; третій — іржа утворила раковини в жерсті.

Забруднення банок і етикеток — унаслідок поганого лиття банок після стерилізації, використання неконденсаційного клею і в процесі транспортування і зберігання.

Неправильне наклеювання та пошкодження етикеток — уна­слідок не відрегульованості етикетного верстата.

Потьоки — при поганій герметизації банок, унаслідок чого з неї витікає продукт.

Деформація банок — недбале ставлення до консервів під час укладання в транспортну тару, вантажно-розвантажувальних операцій, транспортування, зберігання і реалізації.

Деформація днища і кришки у вигляді кутика на бортику — внаслідок надмірного тиску в нагрітій банці, особливо при вико­ристанні тонкої жерсті.

Потемніння внутрішньої поверхні банки «мармуровість» — називають сульфідним потемнінням (фіолетові і чорні плями).

Причиною виникнення є реакція між сірчистими сполуками, що утворюються при розпаді білків у процесі стерилізації, з оловом.

Схід полуди — взаємодія речовин продукту з оловом.

Бомбаж — здуття денця і кришки внаслідок утворення в бан­ці тиску вище від атмосферного.

Розрізняють три види бомбажу:

Мікробіологічний — унаслідок життєдіяльності газоутворюючих мікроорганізмів, спори яких зберігаються при стерилізації або мік­роорганізмів, які проникли в банку при порушенні герметичності. При цьому виділяються гази (NH₃, сіркового, CO₂ , меркантани), які тиснуть на денце кришки і банки, спричиняють здуття (бомбаж) її;

Хімічний — виникає при тривалому зберіганні. Це наслідок взаємодії речовин продукту (органічних кислот) з поверхнею ба­нок (металом). Водень, який виділяється під час реакції, спричи­няє вздуття (бомбаж); фізичний — буває термічний і несправжній.

Термічний — виникає внаслідок укладання в банки холодних напівфабрикатів, недостатнього вакуумування банок, заморожу­вання консервів у процесі транспортування і зберігання.

Несправжній виникає при переповненні банок або неправиль­ному їх закупорюванні.

Контрольні питання

1. Основні переваги металевих пакувальних матеріалів.

2. Для яких цілей використовується біла жерсть?

3. Які шляхи раціонального використання жерсті при виробництві тари?

4. Які види жерсті виробляють металургійні підприємства і чим во­ни відрізняються між собою?

5. За якими ознаками класифікують білу жерсть електролітичного лудження?

6. Чим відрізняється біла жерсть від хромованої лакованої жерсті?

7. Які основні споживні властивості алюмінієвої фольги?

8. В яких галузях промисловості використовується алюмінієва фольга?

9. Які допоміжні матеріали використовують при виробництві мета­левої тари?

10. За якими основними ознаками класифікують металеву тару?

11. Класифікація та характеристика основних видів металевої тари для упакування продовольчих та непродовольчих товарів.

12. Характеристика металевої консервної тари.

13. Організація контролю якості металевої тари.

14. Як здійснюють маркування металевої тари?

15. Дефекти металевої тари.