Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЛР_2_Построение_локальной_комп_сети_ПОСЛЕДНИЙ_в...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1.48 Mб
Скачать

Міністерство освіти і науки України

Київський радіомеханічний коледж нау

ЗАТВЕРДЖУЮ

Заступник директора з НВирР

________________А.П. Єрмоленко

“_____” ______________ 20____р.

Інструкція до проведення лабораторної роботи 2

Побудова локальної комп'ютерної мережі

Предмет: Комп’ютерні мережі

Автор і дата затвердження програми: Новиченко В.М., 27.06.2012 р.

Спеціальність: 5.05010201 Обслуговування комп’ютерних систем і мереж

РОЗГЛЯНУТО

на засіданні ЦК

Автоматики і обчислювальної техніки

“_____” ______________ 20____р.

протокол №__________

Голова ЦК

_______________ А.А. Ніколаєв

Інструкцію склали викладачі

________ ___________ В.М. Новиченко

_______________ Ю.В. Черняхівський

“_____” ______________ 20____р.

м. Київ

Лабораторна робота №2

Побудова локальної комп’ютерної мережі

1 Мета роботи:

Вивчити принципи побудови локальних комп’ютерних мереж на основі комутаторів Fast Ethernet, отримати практичні навики по налаштуванню та діагностуванню роботи локальної комп’ютерної мережі.

2 Завдання:

2.1 Навчитись встановлювати драйвери мережних адаптерів в середовищі операційних систем Windows 2000/XP

2.2 Дослідити схеми підключення мережних пристроїв в локальній комп’ютерній мережі (топології ”зірка” та ”ієрархічна зірка”)

2.3 Навчитись налаштовувати адресацію комп’ютерів в локальній комп’ютерній мережі

2.4 Дослідити способи перевірки працездатності комп’ютерної мережі за допомогою діагностичних утиліт.

3 Література:

3.1 В.Г. Олифер, Н.А. Олифер. Компьютерные сети. Принципы, технологии, протоколы: Учебник для вузов. 3-е изд. – СПб.: Питер, 2006. – 958 с.

3.2 Компьютерные сети. 4-е изд. / Э. Таненбаум. – СПб.: Питер, 2003. – 992 с.

3.3 Современные компьютерные сети. 2-е изд. / В. Столлингс. – СПб.:Питер, 2003. – 783 с.

4 Теоретична частина

4.1 Топологія локальних мереж

Залежно від конфігурації, розрізняють такі базові мережеві топології:

  • зіркоподібні:

  • шинні;

  • кільцеві:

  • деревоподібні.

Зіркоподібна мережа характеризується наявністю центрального вузла комутації - мережевого сервера, до якого (або через який) надсилаються всі повідомлення.

Зіркоподібна мережа - мережа, в якій є тільки один проміжний вузол.

Рисунок 4.1 - Структура зіркоподібної мережі

На мережевий сервер, крім основних функцій, можуть бути покладені додаткові функції з узгодження швидкостей роботи станцій і перетворення протоколів обміну. Це дозволяє в рамках однієї мережі об’єднувати різнотипні робочі станції.

Недоліки зіркоподібних мереж

1. При підключенні великої кількості робочих станцій підтримання високої швидкості комутації вимагає значних апаратурних витрат.

2. Значне функціональне навантаження центрального вузла (сервера) зумовлює його складність, що, в свою чергу, знижує його надійність.

Для часткового усунення цих недоліків в сучасних мережах використовують зіркоподібну мережу з розподіленим керуванням.

Рисунок 4.2 - Структура зіркоподібної мережі з розподіленим керуванням

В такій мережі функції комутації робочих станцій і керування мережею розподілені між мережевим сервером і комутатором.

Мережевий сервер підключається до комутатора як робоча станція, але з максимальним пріоритетом. Завдяки цьому структура центрального вузла значно спрощується, що в поєднанні з високошвидкісними каналами дозволяє досягти високої швидкості передачі даних (в мережі Ultra Net швидкість передачі даних становить 1,4 Гбіт/с).

У локальних мережах з шинною топологією всі робочі станції за допомогою мережевих адаптерів підключаються до загальної магістралі (шини).

Рисунок 4.3 - Шинна топологія мережі

У процесі роботи інформація від передавальної робочої станції надходить на адаптери всіх робочих станцій, але сприймається тільки адаптером тієї робочої станції, якій вона адресована.

Кільцева мережа характеризується наявністю замкнутого односпрямованого каналу передачі даних у вигляді кільця або петлі.

Кільцева мережа - мережа, в якій до кожного вузла під’єднані дві і тільки дві гілки.

Рисунок 4.4 - Кільцева топологія мережі

Інформація передається послідовно між адаптерами робочих станцій, поки не буде прийнята одержувачем і вилучена з мережі. За вилучення інформації з мережі відповідає її відправник.

Керування роботою кільцевої мережі може здійснюватись централізовано - спеціальними моніторними станціями, або децентралізовано - розподіленням функцій керування між усіма робочими станціями.

Для підвищення надійності кільцевої мережі (у випадку розірвання кільця) використовують метод «подвійного» кільця. Цей метод передбачає включення до складу локальної мережі додаткових ліній зв’язку й пристроїв реконфігурації - спеціальних перемикальних пристроїв.

Рисунок 4.5 - «Подвійне» кільце. Перемикання кілець.

Найбільш поширеними є локальні мережі деревоподібної топології.

Деревоподібна мережа - мережа, яка містить більше двох кінцевих вузлів і щонайменше два проміжних вузли, а також в якій між двома вузлами є тільки один шлях.

У ролі вузлів комутації найчастіше виступають високошвидкісні комутатори (хаби). «Hub» з англійської перекладається як «концентратор».

Переваги деревоподібної топології мережі.

1. Вища живучість.

Відімкнення або вихід з ладу однієї з ліній або комутатора не позначається на роботі всієї мережі.

2. Структура мережі найбільше відповідає структурі інформаційних потоків між абонентами мережі.

Рисунок 4.6 - Деревоподібна топологія мережі