12.5 Оцінка платоспроможності страховика
Одним з показників, що характеризує фінансовий стан страховика є його платоспроможність, що виступає індикатором оцінки можливості виконання зобов’язань завдяки наявних грошових активів. Також показником фінансового стану страховика є його ліквідність, що характеризує можливість конвертації активів в грошові кошти для виконання зобов’язань.
Для оцінки ступеня платоспроможності розраховуються показники її фактичного і нормативного запасів.
Фактичний запас платоспроможності (ФЗП). Визначається за наступною формулою:
ФЗП = А – НМА – З (12.1)
де А – загальна вартість активів;
НМА – вартість нематеріальних активів;
З – загальна вартість зобов’язань (у тому числі страхові резерви).
Нормативний запас платоспроможності (НЗП) страховика, який здійснює види страхування інші, ніж страхування життя, дорівнює більшій з визначених величин, а саме:
НЗП = (СП - 0,5 * ПП) * 0,18 (12.2)
НЗП = (СВ – 0,5 * ВП) * 0,26 (12.3)
де СП – страхові премії за попередні 12 місяців;
ПП – страхові премії, що передані в перестрахування;
СВ – страхові виплати за попередні 12 місяців;
ВП – страхові виплати, що компенсуються перестраховиками.
Нормативний запас платоспроможності страховика, який здійснює страхування життя розраховується множенням суми резерву довгострокових зобов’язань на 0,05.
Страхова компанія вважається платоспроможною коли її фактичний запас платоспроможності перевищує нормативний запас.
До показників оцінки платоспроможності та ліквідності страховика також відносять.
1. Коефіцієнт поточної ліквідності (Кпл) характеризує загальну забезпеченість страховика обіговими коштами і визначається наступним чином:
(12.4)
де ОК – сума оборотних коштів страховика;
Ср – сума страхових резервів за ризиковими видами страхування;
Кк – короткострокові кредити і позики.
Коефіцієнт поточної ліквідності повинен бути не менший 1,5.
2. Коефіцієнт термінової ліквідності (Ктл) визначається як співвідношення активів, що легко реалізуються до величини страхових резервів за ризиковими видами страхування. Цей показник не повинен бути менший за 1. Однак, якщо цей показник занадто великий, це свідчить про, що страховик має більше грошей, чим ефективно використовує. Відзначений показник розраховується наступним чином:
(12.5)
де ОКл – сума ліквідних оборотних коштів страховика;
Ср – сума страхових резервів за ризиковими видами страхування.
3. Коефіцієнт забезпеченості власними коштами (Кзк) характеризує наявність власних обігових коштів у страховика, які необхідні для його фінансової стійкості. Цей показник визначається за наступною формулою:
(12.6)
де ВК – величина власного капіталу страховика;
НА – вартість нематеріальних активів;
ОК – сума оборотних коштів страховика.
Чим вище значення відзначеного показника, тим в більшому ступеню страховик може оборотні активи сформовані за рахунок власних джерел фінансування, що відповідно свідчить про стійкий фінансовий стан.