
- •Кафедра фінансів
- •Тема 1. Сутність, принципи і роль страхування
- •Тема 2. Класифікація страхування
- •Тема 3. Страхові ризики і їх оцінка
- •Тема 4. Страховий ринок
- •Тема 5. Страхова організація
- •Тема 6. Державний нагляд за страховою діяльністю
- •Тема 7. Особисте страхування
- •Тема 8. Майнове страхування
- •Тема 9. Страхування відповідальності
- •Тема 10. Перестрахування і співстрахування
- •Тема 11. Доходи, витрати і прибуток страховика
- •Тема 12. Фінансова надійність страхової компанії
- •Змістовий модуль I. Теоретично-правові основи страхування
- •Тема 1. Сутність, принципи і роль страхування
- •1.1. Необхідність страхового захисту
- •Необхідність страхового захисту
- •Сутність страхування, його функції
- •1.3 Основні терміни в страхуванні
- •1.4 Принципи страхування
- •2.2 Класифікація страхування за об’єктами
- •2.3 Обов'язкове і добровільне страхування
- •3.2 Класифікація ризиків
- •1. За походженням ризиків:
- •2. За природою об'єктів страхування:
- •3.3 Ризик-менеджмент в страхуванні
- •3.4 Актуарні розрахунки в страхуванні
- •Змістовий модуль iі. Організаційно-фінансові основи страхування
- •Структура страхового ринку
- •4.3 Внутрішня система та зовнішнє середовище страхового ринку
- •4.4 Страхові послуги та страхові продукти
- •4.5 Страховий ринок України, напрямки його розвитку
- •5.2 Порядок створення страхової компанії, діяльність та ліквідація
- •5.3 Організаційна структура страхової компанії
- •5.4 Органи управління страховою компанією та їх функції
- •5.5 Об'єднання страховиків
- •6.2 Спеціальний уповноважений орган виконавчої влади в сфері регулювання ринків фінансових послуг
- •6.3 Ліцензування страхової діяльності
- •6.4 Страховий нагляд в країнах Європейського Союзу
- •Змістовий модуль iіі. Організація надання страхових послуг
- •7.2 Визначення страхових тарифів і премій по страхуванню життя
- •7.3 Страхування дітей і додаткових пенсій
- •7.4 Страхування від нещасних випадків. Медичне страхування
- •8.2 Страхування майна підприємств
- •8.3 Страхування особистого майна громадян
- •8.4 Системи страхування
- •8.5 Страхування урожаю
- •8.6 Страхування транспортних засобів і вантажів
- •Об'єктом страхування при цьому виступають майнові інтереси фізичних або юридичних осіб – страхувальників, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням вантажем та багажем, що перевозяться.
- •9.2 Страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів
- •9.3 Страхування професійної відповідальності
- •9.4 Страхування кредитних ризиків
- •10.2 Методи перестрахування
- •10.3 Форми проведення перестрахувальних операцій
- •10.4 Сутність та механізм дії співстрахування
- •Змістовий модуль IV. Фінансова діяльність страхових компаній
- •11.2 Витрати страховика
- •11.3 Прибуток страхової компанії
- •11.4 Оподаткування прибутку страховика
- •12.2 Джерела формування фінансових ресурсів
- •12.3 Характеристика страхових резервів
- •12.5 Інвестиційна політика страховика
- •12.5 Оцінка платоспроможності страховика
- •Перелік рекомендованої літератури
- •Додаткова література
Змістовий модуль iіі. Організація надання страхових послуг
Тема 7. Особисте страхування
7.1 Суть особистого страхування. Змішане страхування життя
7.2 Визначення страхових тарифів і премій по страхуванню життя
7.3 Страхування дітей і додаткових пенсій
7.4 Страхування від нещасних випадків. Медичне страхування
7.1 Суть особистого страхування. Змішане страхування життя
Страхування охоплює значну кількість аспектів життя та діяльності людей та юридичних осіб. Види страхування, спрямовані на забезпечення захисту інтересів громадян стосовно життя, здоров’я, працездатності, а також пов’язана з накопиченням коштів фізичних осіб, об’єднуються в особисте страхування.
Особисте страхування – це страхування ризиків, що загрожують життю, здоров’ю, працездатності людини, а також страхування, що забезпечує нагромадження людьми коштів для підвищення рівня свого фінансового благополуччя.
Об’єктом особистого страхування є інтереси, що не суперечать законодавству України і пов’язані з життям, здоров’ям, працездатністю, додатковою пенсією та іншими формами накопичення страхувальника або застрахованої особи.
Особисте страхування може бути обов’язковим (передбачене законодавством) та добровільним. Сума страхового відшкодування (страхова сума) за добровільним страхуванням встановлюється згідно з побажанням страхувальника залежно від його фінансових можливостей щодо сплати страхових премій.
До особистого страхування належить: страхування життя та інші накопичувальні форми страхування, страхування від нещасних випадків, медичне страхування.
У практиці страхової справи широко застосовується змішане страхування життя.
Змішане страхування життя – це вид страхування, що охоплює страхування життя на випадок смерті, страхування на дожиття та страхування від нещасних випадків.
Страхування життя на випадок смерті – страхування ризику смерті застрахованої особи в період дії договору зі страховиком, що передбачає виплату страхової суми (відшкодування) вигодонабувачу (спадкоємцю).
Страхування на дожиття – це страхування, що передбачає страхову виплату застрахованої особі при закінченні терміну дії договору страхування чи досягненні застрахованим віку, встановленому в договорі.
Таким чином, при укладанні договору змішаного страхування життя, страховими випадками можуть вважатись:
- смерть застрахованої особи (крім причин, що не визнаються страховими випадками в правилах страхування);
- дожиття застрахованого до закінчення терміну страхування чи обумовленого віку;
- тимчасова чи постійна втрата працездатності або смерть у результаті нещасного випадку.
Змішане страхування життя відбувається відповідно договору, який укладається на підставі письмової заяви страхувальника, яка містить усі необхідні дані про застрахованого, про ризики від яких проводиться страхування, страхову суму, термін страхування.
Застрахований може визначити також вигодонабувача, який отримає страхове відшкодування у випадку смерті страхувальника. Якщо конкретний вигодонабувач не визначений, ним стає спадкоємиць застрахованої особи.
Термін дії договору змішаного страхування життя встановлюється за згодою сторін, але не менш як 3 роки, відповідно чинного законодавства.