ТЕМА: ОРГАНІЗАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНІ ПРОЦЕСИ В ТРУДОВІЙ

ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

ПЛАН:

1. Мовлення в життєдіяльності людини.

1. Функції та компоненти мовлення.

2. Зміст, цілі та засоби спілкування в процесі взаємодії людей.

2.1. Види спілкування.

2.2. Ділове спілкування.

3. Конфліктність у трудовому колективі.

3.1. Соціальна роль конфлікту.

3.2. Класифікація конфліктів.

3.3. Причини й наслідки конфліктів.

3.4. Основні стратегії поведінки в конфліктних ситуаціях.

3.5. Ефективні підходи вирішення конфліктних ситуацій.

1. Мовлення в життєдіяльності людини.

Мовлення - процес спілкування людей за допомогою мови.

Мова - система умовних символів (словесних знаків), які служать засобом спілкування, мислення та рефлексії.

Мовлення - це головне надбання людства, каталізатор всіх його досягнень. Воно робить доступними не тільки ті об'єкти, з якими безпосередньо контактує людина, але й ті, які відсутні в індивідуальному життєвому досвіді. Людське мовлення має складну структуру, що включає в себе лексику, граматику і синтаксис.

Первісна форма діалогу первісних людей виникла приблизно 500 тис. років тому. Це було комплексне кінетичне мовлення, яке включало в себе звуки та рухи всього тіла. Потім з’явилося ручне кінетичне мовлення з переважним використанням жестів - 200-300 тис. років тому. Звукове мовлення у вигляді белькотіння виникло 100-150 тис. років тому. Приблизно 40-50 тис. років тому появилося теперішнє членороздільне мовлення, яке і стало основним засобом спілкування. Письмове мовлення з'явилася 5-6 тис. років тому. Спочатку вона представляло собою ієрогліфи і піктограми - символи відображали цілі слова і навіть вислови, і лише потім письмова мова стала складатися з букв, що позначають окремі звуки. Однак і зараз у деяких мовах окремі символи позначають цілі слова (Китай, Корея).

Існують різні види мовлення. Найдавнішою формою є усний діалог. Діалог - це безпосереднє спілкування двох або декількох людей; обмін репліками. У ході спільної праці й життя люди відчувають потребу узгодити свої дії та обмінятися інформацією. Психологічно діалог являється найбільш простою формою мовлення.

Особливості діалогу:

• Автономність (діалог складається з питань, відповідей та реплік, за допомогою яких підтримується розмова);

• Емоційність (без нього діалог швидко закінчується або перетворюється на крайню форму – опитування);

• Ситуативність - (діалог завжди прив'язаний до чогось конкретного, що має значення для обох учасників).

У деяких ситуаціях підприємницької діяльності – у процесі куплі-продажу, ділових переговорів тощо - необхідно підтримувати невимушений діалог, з метою досягнення успішного результату.

У процесі історичного розвитку з діалогу виник монолог, а потім - внутрішня мова. Письмова мова сформувалась найпізніше.

1.1. Функції та компоненти мовлення.

Функції мовлення:

1. Повідомлення - обмін думками та інформацією між людьми;

2. Відношення - людина виявляє своє ставлення до чого-небудь (при цьому мовлення часто має емоційне забарвлення);

3. Означення - здатність позначати, давати назви предметам і явищам;

4. Вплив - за допомогою мовлення людина може спонукати іншу людину або групу людей до певних дій або ж до формування певної точки зору. Це відбувається у формі наказу, заклику чи переконання.

Наприклад: підприємець прийняв на роботу нового працівника, ознайомлюючи з обладнанням своєї майстерні говорить йому: «У цій майстерні ви будете працювати з 9 до 18 годин з перервою на обід (1). Сподіваюся, що ви будете працювати добре, тому що я дуже не люблю недисциплінованих працівників (2). Ось креслення, за якими ви будете виточувати деталі меблевої фурнітури (3). Ну а тепер, якщо все зрозуміло, - за роботу!(4)».

Складові мовлення:

• Змістовна - передача певної інформації засобами словесних значень;

• Емоційна - відношення до інформації, що передається у вигляді вербальних і невербальних символів;

• Контекстна - наявність в мові явного або прихованого смислового контексту, що позначає інтереси чи потреби співрозмовника.

Наприклад: підприємець, укладаючи з діловим партнером угоду про постачання сировини, говорить: «Звичайно, пункт про штрафні санкції носить формальний характер, оскільки ви нас ще ніколи не підводили, що ми дуже цінуємо, але давайте все ж таки залишимо його, щоб бути впевненими один в одному». Отже, є змістовна складова - повідомлення про структуру договору, емоційна - схвальна оцінка партнера і контекстна - підприємець дає зрозуміти, що, незважаючи на добрі стосунки, готовий покарати партнера за зрив договору.

Емпіричні дослідження показують, що для підприємців характерне вміле використання вербальної комунікації, націленої на успіх. Орієнтація на успіх у підприємців вербально проявляється в ряді ознак: здатності управляти процесом спілкування з метою досягнення необхідного результату; пошуку виходу з складних ділових ситуацій з найменшими витратами; вкрай рідкісній фіксації на бар'єрах до досягнення цілей; ретельній підготовці до комунікативних процесів; цілеспрямованому оволодінні комунікативними вміннями й навичками.

Однак, встановлено, що спілкування підприємців відрізняється недостатньо великим словниковим запасом, високою егоцентричністю та спрямованістю виключно на ділову взаємодію.