4.1. Інші суб'єкти підприємницької діяльності

Крім самого підприємця суб'єктами економічної діяльності є інші його учасники: клієнти (покупці), конкуренти, ділові партнери, державні й муніципальні організації. Ігнорування цього факту може негативно позначитися на результаті економічної діяльності підприємця. Якщо починаючий бізнесмен сприймає потенційних покупців тільки як пасивний об'єкт, якому потрібно продати свій товар, послуги, то він приречений на поразку. Покупці (клієнти), будучи повноправними суб'єктами бізнес-процесів, які активно протидіють прагненню забрати їхні гроші в обмін на товар чи послугу, сприймають таку стратегію як маніпулювання собою. Якщо ж сприймати потенційного покупця як суб'єкта, що має певні потреби, то з'являється можливість зробити так, щоб він сам захотів ваш товар чи послугу. Такий підхід значно послабляє захисні механізми клієнта, спрямовані проти зовнішнього впливу і підвищує ймовірність придбання ним товару чи послуг підприємця.

Держава також виступає суб'єктом економічної діяльності, тому що може активно втручатися в бізнес-процеси підприємця, вводити закони, що визначають умови його роботи, визначати рівень податків, застосовувати караючі методи т.д. Особливу небезпеку для діяльності підприємця представляють недобросовісні чиновники, які формально представляють інтереси держави, а фактично лобіюють свої особисті інтереси. Подолати, стримати опір таких чиновників допомагає врахування їхніх особистісних якостей і властивостей, потреб й уразливих (слабких) місць.

2. Порівняльний аналіз різних видів діяльності підприємця

Підприємницька діяльність у різних галузях економіки має як загальні, так і специфічні особливості. Загальні особливості: ініціативність, активність, націленість на одержання прибутку, ризикованість та ін. з якими ми вже знайомилися. Існують і певні відмінності між різними видами підприємництва. Н-д: виробнича діяльність потребує більше первинних витрат і відрізняється меншим рівнем прибутку й ризику в порівнянні з торгівельним бізнесом. До того ж, ці 2-а види діяльності (виробництво й торгівля) можна реалізувати силами й однієї людини, чого не можна зробити в інших сферах.

Фінансово-кредитна й страхова діяльність вимагає значного стартового капіталу, а освітня діяльність потребує інтелектуального капіталу і досвіду роботи в даній сфері.

Отже, вибір напрямку діяльності визначається такими факторами:

• інтересами, схильностями;

• фаховим досвідом;

• розміром стартового капіталу;

• особистісно-діловими зв'язками та знайомствами;

• набором особистісних якостей підприємця.