3. Психологія діяльності

3.1. Психологічні аспекти діяльності людини

Діяльність — активна взаємодія з навколишньою дійсністю, у ході якої людина виступає як суб'єкт, що цілеспрямовано впливає на об'єкт, при цьому задовольняючи свої потреби.

У структурі діяльності можна виділити наступні елементи:

• мотиви, що спонукують суб'єкта до діяльності;

• мета (результати), на які діяльність спрямована;

• засоби, за допомогою яких діяльність здійснюється.

Н-д: у діяльності підприємця, що відкрив свою автомайстерню, можна виявити такі мотиви, як прагнення до самостійності, бажання поліпшити свій матеріальний добробут. Метою підприємницької діяльності може бути прагнення заробити певну суму грошей, а засобом власні знання й уміння, гараж, у якому людина відкрила майстерню, і допомога з боку сина.

Одним з основних видів соціалізованої діяльності людини є праця.

Праця – це діяльність з обов'язковим завданням, результати якого являють безпосередню цінність для інших людей, суспільства.

Діяльність складається з окремих дій. У свою чергу, дію можна розкласти на окремі рухи.

Н-д: у діяльності підприємця, що займається торгово-посередницьким бізнесом, можна виділити такі дії, як закупівля товару, пошук покупців, ділові переговори з ними, процес продажу й т.д. Кожне із цих дій вимагає певних рухів.

Н-д: для придбання товару через Інтернет потрібно включити комп'ютер, знайти відповідний портал, відкрити базу даних, зрівняти ціни різних постачальників й умови придбання товару й т.д.

3.2. Психологічна сутність дій

Дії – сукупність процесів пізнання й виконання, спрямованих на досягнення найближчої мети діяльності.

Ознаки поняття «дії»:

• Сукупність процесів пізнання й виконання;

• Спрямованість (наявність мотивації) на досягнення найближчої усвідомленої мети.

Дії залежно від головної мети й особливостей реалізації діляться на наступні види:

• рухові;

• гностичні (пізнавальні);

• перцептивні (розглянути, розчути, визначити на дотик);

• когнітивні (розумові, логічні, інтелектуальні – вивести нове знання з відомого, зробити висновок);

• соціально-комунікативні (встановлення або підтримка соц. контактів);

• організуючі (наказ, команда, рада);

• обслуговуючі (корисні дії по задоволенню тих або інших потреб людей).

У діях завжди присутні мотиви й мета. Мотиви – це спонукання до певної форми поводження. Ціль – уявлення про майбутній результат діяльності або уявлення про те, що потрібно робити для досягнення цього результату (або те й інше разом). Найближча мета може бути сама по собі неприваблива або навіть неприємна, але все-таки здійснюватися заради іншої, більше віддаленої, але більше привабливої мети.

Н-д, людина хоче бути гарним лікарем і для цього анатомує трупи. Або фермер, що вирощує поросят: він змушений терпіти бруд, неприємний запах, але в нього є мета – він хоче заробити грошей і купити маслозавод.

Мотив упізнається по тому, заради чого людина докладає зусиль, мета пізнається по тому, що він робить.