Атрибути підприємця
До ключових атрибутів підприємця відносять:
Прагнення до комерційного успіху й одержання прибутку.
Дії в умовах ризику.
Поєднання функції власника капіталу, найманого керівника й працівника.
Наявність комерційної ідеї.
Комбінування ресурсів й переміщення капіталу в сферу максимального прибутку.
Певний набір особистісних якостей.
Волю у виборі напрямків і методів діяльності.
Допоміжні атрибути підприємця:
Наявність власного капіталу.
Генерація нової ідеї або технології.
Пропозиція нової послуги або товару, освоєння нового сегменту ринку.
Ці властивості підприємця не є ключовими, тому що підприємництво можливо й без наявності власного капіталу (наприклад, з використанням позикових засобів або за рахунок державних субсидій), з використанням чужих ідей або вже існуючих технологій і т.д. Звичайно, наявність цих додаткових переваг підвищує шанси підприємця на успіх, але вони не є обмежуючими.
Інтегруючи всі наведені визначення й атрибути, можна визначити
Підприємництво — ініціативна економічна діяльність людей, що спрямована на одержання прибутку, пов’язана з ризиком і здійснюється під власною майновою відповідальністю підприємця.
Підприємець — людини певного особистісного складу, що у своєму прагненні до одержання прибутку, самостійно вибирає спосіб економічної діяльності, несе майнову відповідальність за її результати й на першому етапі своєї діяльності виконує ряд функцій (сполучає функції власника капіталу, найманого керуючого й працівника).
Специфічною особливістю підприємницької діяльності (на відміну від праці найманого робітника) є невизначеність у виборі не тільки засобів, але й цілей діяльності; відсутність інструкцій і твердої регламентації, що призводить до необхідності часто приймати важливі рішення, що служить додатковим психологічним навантаженням; підприємець одночасно виконує кілька функцій, зокрема він є власником капіталу і підприємства, менеджером, управляє бізнес-процесами, є працівником свого підприємства, сам організує продажі, виконує функцію бухгалтера, що створює додаткове психофізіологічне навантаження.
4. Соціально-психологічні аспекти сучасного підприємництва
Сучасне підприємництво в нашій державі виконує 3 соціально-економічні функції, які серйозно впливають на різні області суспільно-громадського життя людей.
1.Економічна функція — формування ринкової економіки, перехід важелів керування економікою від держави до приватних осіб; ініціативний розвиток окремих галузей виробництва у промисловому й сільськогосподарському секторі.
2. Соціальна функція — формування нової соціальної групи - підприємців і бізнесменів; формування середнього класу - соціального прошарку забезпечених людей; зміна негативного ставлення суспільства до бізнесу на позитивне.
3. Психологічна функція — формування класової самосвідомості нових українців, усвідомлення себе активно діючою особою економічно (і навіть політично), здатною впливати на різні сторони та процеси життя країни; самореалізація через власний бізнес, політику, інноваційні технології, благодійність тощо.
Слід зазначити, що підприємці, як активна соціальна група, тісно взаємодіють із трьома верствами суспільства:
Клієнтами - споживачами їхніх товарів або послуг;
Найманими робітниками.
Представниками держструктур.
Клієнти виконують найважливішу функцію в бізнесі, будучи споживачами продукції підприємців і забезпечуючи повернення витрачених фінансових засобів у вигляді оплати товарів або послуг. Крім того, між підприємцями й споживачами існують й інші зв'язки (рекламно-інформаційні та піар-іміджові), які іноді мають вирішальні наслідки для розвитку бізнесу.
Наймані працівники появляються на певному етапі розвитку бізнесу, тобто тоді, коли підприємець уже не спроможний сам виконувати обов’язки працівника, а також здатний оплачувати працю найманих працівників. Спочатку вони виконують роль виконавців виробничих функцій, а потім і менеджменту. У цей час в Україні, на відміну від Заходу, наймані працівники, поки що являють собою окрему соціальну групу, яка не захищена реальними профспілками, що полегшує взаємодію підприємців з ними. Однак у перспективі не виключена тверда конфронтація між бізнесом і найманою працею.
Держава, з одного боку, здійснює регламентацію бізнесу й твердий контроль, одержуючи взамін фінансові ресурси у вигляді податків. Крім того, не секрет, що в наш час особливо гостро постає проблема «тіньових» фінансових потоків між підприємцями й окремими чиновниками у вигляді хабарів та «відкатів». Одна з найважливіших складових держави - це силові структури, які можуть здійснювати як позитивний, так і негативний вплив на бізнес-процеси.