Специфічними для психології праці є такі принципи:
Принцип історизму, за яким психологічні особливості трудової діяльності розглядаються в процесі свого історичного становлення, ускладнення, подальшого удосконалення й трансформації.
Принцип гуманізації праці, що передбачає її олюднення, відповідність соціальній, психологічній і біологічній природі людини, «сродність праці» (за Г.С.Сковородою), характер людини, гармонійність, творчу насиченість трудового процесу, безпечність, покращення умов праці, отримання задоволення від процесу трудової діяльності та її результатів.
Принцип активності працівника - людина за будь-яких умов має залишатись повноцінним суб'єктом трудової діяльності, навіть при повній її автоматизації, комп’ютеризації, роботизації тощо.
Принцип психологізації, тобто психологічної доцільності проектування та здійснення конкретним суб’єктом трудової діяльності, де враховуються закономірності психічної діяльності особистості, особливостей її розвитку й само актуалізації.
Принцип комплексності, що полягає в необхідності взаємодії психології праці й інженерної психології з іншими науками про людину й техніку.
Принцип особистісного підходу, за яким психіка трудівника розглядається як складне особистісне утворення, що має цілісну психологічну структуру, кожна складова якої робить свій внесок у здійснення трудової діяльності і має бути врахована у взаємозв'язку з іншими складовими.
3. Методи психології праці
Специфіка предмету і принципів психології праці визначає її методи. Сучасна
психологія праці зосереджує свої зусилля як на подальшому вивченні психіки працівника, дослідженні теоретичних проблем розвитку й здійснення трудової діяльності, на розв'язанні практичних завдань оптимізації праці особистості у сфері науки, виробництва, культури, освіти, медицини тощо.
Методи психології праці доцільно поділити на 3 групи:
Пізнавальні або дослідницькі методи.
Методи проектування й удосконалення трудової діяльності.
Методи активного впливу на особистість працівника та його діяльність.
Ці групи методів відповідають розподілу психології праці на 3 напрями: теоретичний, прикладний і практичний.
Розглянемо ці групи методів докладніше.
Пізнавальні або дослідницькі методи. Процес психологічного дослідження трудової діяльності й особистості працівника складається з ряду етапів: підготовки, збирання, обробки та інтерпретації фактичних даних, формулювання висновків.
На підготовчому етапі вивчається стан досліджуваної проблеми, проводяться попередні спостереження, ознайомчі бесіди, пілотажні анкетування, визначаються мета і завдання дослідження. Важливим елементом цього етапу стає гіпотеза - уявлення про очікуваний результат дослідження. Ці вихідні моменти зумовлюють планування дослідження, вибір контингенту і кількості піддослідних, місця та часу проведення дослідів, технічного оснащення, отримання попередніх експериментальних даних, визначення форми протоколів, плану якісної, кількісної (статистичної) обробки, інтерпретації даних.
На етапі збирання фактичних даних використовуються емпіричні методи (спостереження, бесіда, тестування, експеримент). Експериментальні дані фіксуються в протоколі, що передбачає реєстрацію усіх необхідних параметрів.
Етап обробки даних - якісний і кількісний аналіз та синтез зафіксованих даних.
Інтерпретація даних і формулювання висновків - встановлюється відповідність – невідповідність вихідній гіпотезі, виявляються нові питання та проблеми, на основі яких формується програма подальшого дослідження проблеми.
Відповідно до етапів психологічного дослідження розрізняють 4 групи методів:
організаційні, емпіричні, методи обробки даних та інтерпретаційні методи.
Організаційні методи включають: комплексний метод, коли об'єкт вивчається різними засобами представниками різних наук, що дає змогу з різних боків охарактеризувати особистість працівника; порівняльний метод, який реалізується зіставленням груп піддослідних, що відрізняються за віком, профілем трудової діяльності тощо; лонгітюдний метод, який виявляється у багаторазових обстеженнях одних і тих самих осіб протягом тривалого часу.
Емпіричні методи - спостереження й самоспостереження; експериментальні методи; психодіагностичні методи (тести, анкети, опитувальники, соціометрія, референтометрія, інтерв'ю, бесіда); аналіз продуктів трудової діяльності; біографічний метод; трудовий метод.
Методи обробки даних - це якісні й кількісні методи. Якісний - порівняльний аналіз і синтез отриманих даних, їх систематизацію та зіставлення з результатами інших досліджень. Кількісний - визначення середніх величин та міри розсіювання, коефіцієнтів кореляції, факторний аналіз, побудова графіків, гістограм, схем, таблиць, матриць.
Інтерпретаційні методи: генетичний метод - аналіз психологічних даних у процесі розвитку, з виділенням стадій, критичних моментів, суперечностей.
Психологічний експеримент є лабораторним і природним.
Тести - за критеріями валідності (відповідності психічній якості, котра виявляється за його допомогою), надійності (сталості результатів при повторних вимірюваннях), стандартизованості (налагодженості в процесі перевірки на великій кількості піддослідних із визначенням достатнього рівня чутливості). Перевіряються здібності, вміння, навички, риси характеру й інші якості особистості працівника з метою відбору, контролю, прогнозу, навчання тощо.
Соціометричний і референтометричний методи забезпечують вивчення стосунків між членами трудового колективу, виробничої групи, виявляють їхню структуру (лідерів, аутсайдерів) за параметрами симпатії-антипатії, референтності-індиферентності (стосовно певних цінностей).
Аналіз продуктів трудової діяльності - можливий за наявності об'єктивних (матеріальних або матеріалізованих) наслідків діяльності людини, таких як архівні матеріали, чернеткові записи, щоденники, креслення, варіанти ескізів і малюнків, їх аналіз дає підстави ретроспективно відтворювати закономірності трудової діяльності особистості, її психічні властивості. Прикладом застосування цього методу є вивчення психологом Б.М.Кедровим наукового архіву Д.І.Менделєєва часів створення ним періодичної системи хімічних елементів і побудова на цій основі психологічної теорії наукового відкриття.
Біографічний метод - використовуються матеріали, що стосуються особливостей життєвого шляху людини, її становлення як особистості, аналіз важливих подій дитинства, юнацтва, навчання та трудової діяльності, внаслідок чого реконструюються характерні риси особистості.
Трудовий метод - включення дослідника у конкретну професійну, громадську діяльність, оволодіння її технологією, входження у відповідну роль з метою вивчення ніби зсередини її закономірностей. Ефективність трудового методу залежить від здатності дослідника до перенавчання, перевтілення, певного артистизму, рефлексії, об'єктивної фіксації дослідних даних тощо.
Методи проектування й удосконалення трудової діяльності - конструювання, побудова більш досконалої, продуктивної, безпечної трудової діяльності. Вивчаються вимоги до особистості працівника з боку обновлюваної чи новостворюваної трудової діяльності (з метою професійної підготовки або перепідготовки особистості працівника) та вимоги до діяльності з боку особистості, щоб адаптувати її до можливостей працівника.
У процесі новостворюваної діяльності має враховуватись її доцільна психологічна структура, яка включає в себе мотиваційні, інформаційні, цільові, інструментальні, емоційні компоненти. Крім цього, трудова діяльність повинна мати оптимальну соціальну організацію, зовнішнє управління й самоуправління.
Побудований таким чином проект трудової діяльності має бути апробований у реальних умовах і пройти соціально-психологічну експертизу на відповідність ергономічним та інженерно-психологічним стандартам.
Методи активного впливу на особистість працівника використовуються при психотравмуючих ситуаціях: трудове перенапруження, перевтома, міжособистісні конфлікти, стихійне лихо, техногенні катастрофи тощо. Застосовуються такі методи тільки професійно підготовленими практичними психологами з метою поліпшення стану людини, подолання негативних наслідків для її психіки.
Психодіагностика, моніторинг і трудова експертиза особистості працівника передбачають вивчення психологічних особливостей робітників із метою їх відбору, оптимальної розстановки кадрів, виявлення причин аварійності, професійних захворювань, ступеня втрати працездатності, наявності психологічних проблем - для їх подолання, обґрунтування доцільності лікування, професійної перепідготовки, виходу на дострокову пенсію.
Психологічна просвіта працівника - ознайомлення з вимогами до працівника з боку нової техніки та технології, з необхідними для оволодіння останніми професійно важливими якостями, з психологічними умовами і закономірностями трудової діяльності.
Психологічне консультування - надання людині психологічної допомоги під час спеціально організованого спілкування, з метою активізації психологічних можливостей виходу працівника з важкої життєвої чи виробничої ситуації; будується за певним планом, який передбачає виявлення причин виникнення проблеми, шляхів і прийомів її вирішення й здатності людини до цього.
Психологічна корекція - подолання певних відхилень у поведінці та діяльності працівника, в його особистості засобами вивчення її індивідуальних особливостей, їх відповідності вимогам навколишнього соціального та виробничого середовища, виявлення і подолання існуючих суперечностей, формування нових цілей, цінностей, мотивації поведінки, розробки програми зміни способу життя особистості, перетворення її в ході самопізнання і самовиховання, розвитку здатності до саморегуляції тощо.
Соціально-психологічний тренінг застосовується для розвитку пізнавальних психічних процесів та індивідуальних властивостей; спрямований на розвиток комунікативних, перцептивних, інтеракційних та креативних здібностей працівника.
Психологічна терапія та реабілітація - система спеціальних немедичних психологічних методів оздоровчого впливу на людину для нормалізації її психічного стану - під час перебування у важкому стресі, при психогенних ситуаціях, депресіях (безробіття, проф. травми). Застосовується техніки гіпнозу, аутогенного тренування, а також арт-терапія (оздоровлення мистецтвом), терапія творчим самовираженням.
Активна професійна підготовка, навчання та виховання - спеціальні тренінги професійних умінь, професійного росту.
Сучасна психологія праці має в своєму розпорядженні широкий арсенал методів дослідження, проектування продуктивної, творчої діяльності, активного психологічного впливу на працівника, щоб допомогти йому в складних умовах напруженого, динамічного життя і праці.