
- •1. Зміст та послідовність виконання роботи.
- •І Визначення розрахункового виходу хліба по сухим речовинам .
- •Іі. Розрахунок кількості сировини, що вноситься в 100 г виробу.
- •Ііі Розрахунок хімічного складу хлібобулочних виробів
- •Теми індивідуальних завдань
- •Після виконання практичного заняття студент повинен :
Сумський технікум харчової промисловості
Національного університету харчових технологій
Інструкція
для проведення практичних занять №29, 30, 31
з технології хлібопекарських виробів
„Розрахунок хімічного складу та харчової цінності хлібобулочних виробів”
Тема : Харчова цінність виробів та шляхи її підвищення
Тривалість заняття : 2 години.
2009
Мета проведення заняття : ознайомити та навчити студентів виконувати розрахунок хімічного складу та харчової цінності хлібобулочних виробів.
Матеріально – технічне оснащення робочого місця :
- інструкція по проведенню практичних занять № 29, 30, 31;
- уніфіковані рецептури на хлібобулочні вироби;
- таблиці по хімічному складу сировини ;
- обчислювальна машинка.
1. Зміст та послідовність виконання роботи.
Теоретичні відомості.
Хімічний склад хлібобулочних виробів розраховується на 100г їстівної частини.
Порядок розрахунку хімічного складу хлібобулочних виробів.
Для розрахунку хімічного складу 100 г їстівної частини хліба та хлібобулочних виробів необхідно знати :
1) кількість внесеної основної та додаткової сировини ;
2) його хімічний склад з урахуванням зміни ряду компонентів сировини в процесі приготування хлібних виробів.
Для розрахунку кількості сировини, внесеної у 100 г виробу визначається розрахунковий вихід виробів по сухим речовинам і визначаючим його величинам :
- вологість цілого виробу ;
- технологічні втрати і затрати
Хімічний склад сировини, що використовується в хлібопекарському виробництві, наводиться в додатках даної методики та в „Химический состав пищевых продуктов. Справочные таблицы содержания основных пищевых веществ и энергетической ценности пищевых продуктов . М. – Пищ. про-ть, 1976.”
І Визначення розрахункового виходу хліба по сухим речовинам .
Розрахунковий вихід хліба розраховується по слідуючий формулі :
СРт (100- Збр)
Вхл = --------------------- , (1.1)
100- Wхл
де Вхл - розрахунковий вихід виробу, % ;
CРт - сума сухих речовин, внесених в тісто перед випіканням, кг ;
Збр - затрати сухих речовин на бродіння , % ;
Wхл - вологість готового виробу (разом з скоринкою), %.
Визначення окремих складових розрахункового виходу хліба.
1.1. Збр – визначають відповідно інструкції по нормуванню виходу виробу.
1.2. CРт - відповідає сумі сухих речовин всіх видів сировини по рецептурі для даного виду виробу, в г на 100 г борошна за винятком загальних втрат борошна (Вб), і визначається складанням таблиці співвідношення сухих речовин і вологи в сировині.
1.3.Wхл – визначається відрахуванням із 100 г виробу кількості сухих речовин, г.
Wхл = 100 – Сз, (1.2)
де Сз – кількість сухих речовин в 100 г виробу, г.
Кількість сухих речовин в 100 г виробу відповідає масі сухих речовин в тістовій заготовці перед випіканням за винятком затрат сухих речовин на упікання та остигання виробу. Вміст сухих речовин в тістовій заготовці перед випіканням визначається по масі тістової заготовки та її вологості.
Маса тістової заготовки перед випіканням визначається по масі готового виробу з додаванням затрат на усихання та упікання.
Порядок розрахунку вологості цілого хліба
1.3.1.Визначення середньої маси гарячого хліба здійснюється по масі остиглого виробу, встановленого стандартом, і по величині затрат на укладання та усихання, по формулі :
М х.хл ·100
М г.хл. = ------------------ , (1.3)
100 – З ус +укл
де М г.хл – маса гарячого хліба, г ;
М х.хл - маса хліба, встановлена стандартом, г ;
З ус +укл - затрати на усихання та укладання виробів в період від кінця випікання до початку реалізації в торгівельну мережу, % до маси гарячого хліба.
1.3.2. Визначення середньої маси тістової заготовки перед випіканням здійснюється по середній масі гарячого хліба та по затратам на упікання, по формулі :
Мг.хл · 100
Мсер= -------------- , (1.4)
100 – Зуп
де Мсер - середня маса шматка тіста перед випіканням виробу, г ;
Зуп - затрати на упікання , % до маси тіста.
1.3.3. Визначення маси сухих речовин в шматку тіста перед випіканням (Со , г), здійснюється по формулі :
Мсер · (100 – Wт)
Со = -------------------- , (1.5)
100
де W т – вологість шматка тіста до випікання, %.
1.3.4 Визначення маси сухих речовин (С 1 ,г), видалених з виробу з вологою в процесі випікання та усихання здійснюють по формулі :
Мсер · Суп+ус · 1000
С1 = --------------------- , (1.6)
100
де Суп+ус – затрати сухих речовин в процесі випікання та усихання, % до маси тіста перед випіканням.
1.3.5 Визначення маси сухих речовин в готовому хлібі (С2, г), здійснюється по формулі :
С2 = С0 - С1 (1.7)
1.3.6 Визначення маси сухих речовин в 100 г хліба (С3, г), здійснюють по формулі :
С3 = С2 / п, (1.8)
де п – кратність маси виробу в порівнянні з його масою в 100 г виробу.
Якщо маса виробу складає 500 г , то кратність до 100 г відповідає :
п = 500 / 100 = 5.
Вологість тіста та м’якушки виробу визначають методами, прийнятими в хлібопекарській промисловості.
При визначенні вологості тіста перед випіканням сформовані шматки потрібно зважити на технічних вагах, потім ретельно перемішують для забезпечення рівномірного розподілу в них вологи, знову зважують і по прийнятій методиці визначають вологість, з урахуванням втрати маси вологи при перемішуванні шматків тіста.
З метою контролю розрахункових даних або окремо скоринки та м’якушки, попередньо сформовані та нарізані шматки товщиною не більше 3 мм, висушують при кімнатній температурі (1-3 доби) до повітряно- сухого стану, потім подрібнюють на м’ясорубці і висушують в СЕШ – 3М при 105 град. протягом 6 годин.
Таблиця 1 Орієнтувальні дані основних втрат і затрат для різних груп хлібобулочних виробів.
Найменування груп хлібобулоч них виробів |
Маса, кг (Мх.хл) |
Втрати борошна, % до маси борошна |
Заг.втрати на упікан- ня, % до маси тіста (З уп) |
Заг.втра - ти на укладан-ня та усихання, %до маси гар.хліба (Зук+ус) |
Заг.втрати СР на бродіння, % до СР тіста (Збр) |
Затрати СР в процесі випікання та усиха- ння, % до маси тіста (Суп+ус) |
|
до замі- шуван-ня н-ф (∆qб) |
при замі- шуванні і розробці (∆ q т) |
||||||
Хліб з житнього борошна, форм. |
0,5 |
0,11 |
-- |
8,0 |
-- |
2,0 |
-- |
Хліб житньо- пшеничний, формовий |
1,5 |
0,11 |
-- |
8,0-8,5 |
-- |
2,5-2,7 |
0,5 |
Хліб з пшенич- ного борошна, формовий |
1,5 |
0,11 |
-- |
8,0-8,7 |
4,7 |
3,0-3,3 |
0,5 |
Хліб з житнього та житньо-пшен борошна, подов. |
0,5-1,0 |
0,11 |
0,2-0,5 |
8,2 |
4,7 |
3,3 |
0,5 |
Хліб з пшенич- ного борошна, подовий |
0,5-1,0 |
0,11 |
-- |
8,5-8,7 |
4,7 |
3,3 |
-- |
Здобні вироби |
0,25 |
0,11 |
0,5 |
8,0 |
4,7 |
3,3 |
0,5 |
Дрібноштучні здобні вироби |
0,08-0,2 |
0,11 |
0,8 |
8,5 |
4,7 |
3,3 |
0,5 |
Хлібобулочні вироби з молоком |
0,2-0,8 |
0,11 |
0,5-0,8 |
8,0 |
4,7 |
3,3 |
0,5 |
Рогалі здобні та баран очні в-би |
0,06 |
0,11 |
0,8 |
10,0 |
5,0 |
3,3 |
0,5 |
Національні сорти хліба |
0,2-1,0 |
0,11 |
0,5 |
10-12,0 |
4-5,0 |
3,3 |
0,5 |
Дієтичні вироби типу висівковий ахлоридний, білковий хліб |
0,2-0,3 |
0,11 |
0,8-0,9 |
10-12 |
4-5 |
2,8-3,2 |
0,5 |
Діабетичні ви – роби безбілкові |
0,2-0,3 |
0,11 |
-- |
14-18 |
4-5 |
3,0-3,3 |
0,5 |