Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПР№ 29,30,31 хім. склад.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
160.26 Кб
Скачать

Сумський технікум харчової промисловості

Національного університету харчових технологій

Інструкція

для проведення практичних занять №29, 30, 31

з технології хлібопекарських виробів

Розрахунок хімічного складу та харчової цінності хлібобулочних виробів

Тема : Харчова цінність виробів та шляхи її підвищення

Тривалість заняття : 2 години.

2009

Мета проведення заняття : ознайомити та навчити студентів виконувати розрахунок хімічного складу та харчової цінності хлібобулочних виробів.

Матеріально – технічне оснащення робочого місця :

- інструкція по проведенню практичних занять № 29, 30, 31;

- уніфіковані рецептури на хлібобулочні вироби;

- таблиці по хімічному складу сировини ;

- обчислювальна машинка.

1. Зміст та послідовність виконання роботи.

Теоретичні відомості.

Хімічний склад хлібобулочних виробів розраховується на 100г їстівної частини.

Порядок розрахунку хімічного складу хлібобулочних виробів.

Для розрахунку хімічного складу 100 г їстівної частини хліба та хлібобулочних виробів необхідно знати :

1) кількість внесеної основної та додаткової сировини ;

2) його хімічний склад з урахуванням зміни ряду компонентів сировини в процесі приготування хлібних виробів.

Для розрахунку кількості сировини, внесеної у 100 г виробу визначається розрахунковий вихід виробів по сухим речовинам і визначаючим його величинам :

- вологість цілого виробу ;

- технологічні втрати і затрати

Хімічний склад сировини, що використовується в хлібопекарському виробництві, наводиться в додатках даної методики та в „Химический состав пищевых продуктов. Справочные таблицы содержания основных пищевых веществ и энергетической ценности пищевых продуктов . М. – Пищ. про-ть, 1976.”

І Визначення розрахункового виходу хліба по сухим речовинам .

Розрахунковий вихід хліба розраховується по слідуючий формулі :

СРт (100- Збр)

Вхл = --------------------- , (1.1)

100- Wхл

де Вхл - розрахунковий вихід виробу, % ;

т - сума сухих речовин, внесених в тісто перед випіканням, кг ;

Збр - затрати сухих речовин на бродіння , % ;

Wхл - вологість готового виробу (разом з скоринкою), %.

Визначення окремих складових розрахункового виходу хліба.

1.1. Збр – визначають відповідно інструкції по нормуванню виходу виробу.

1.2. CРт - відповідає сумі сухих речовин всіх видів сировини по рецептурі для даного виду виробу, в г на 100 г борошна за винятком загальних втрат борошна (Вб), і визначається складанням таблиці співвідношення сухих речовин і вологи в сировині.

1.3.Wхл – визначається відрахуванням із 100 г виробу кількості сухих речовин, г.

Wхл = 100 – Сз, (1.2)

де Сз – кількість сухих речовин в 100 г виробу, г.

Кількість сухих речовин в 100 г виробу відповідає масі сухих речовин в тістовій заготовці перед випіканням за винятком затрат сухих речовин на упікання та остигання виробу. Вміст сухих речовин в тістовій заготовці перед випіканням визначається по масі тістової заготовки та її вологості.

Маса тістової заготовки перед випіканням визначається по масі готового виробу з додаванням затрат на усихання та упікання.

Порядок розрахунку вологості цілого хліба

1.3.1.Визначення середньої маси гарячого хліба здійснюється по масі остиглого виробу, встановленого стандартом, і по величині затрат на укладання та усихання, по формулі :

М х.хл ·100

М г.хл. = ------------------ , (1.3)

100 – З ус +укл

де М г.хл – маса гарячого хліба, г ;

М х.хл - маса хліба, встановлена стандартом, г ;

З ус +укл - затрати на усихання та укладання виробів в період від кінця випікання до початку реалізації в торгівельну мережу, % до маси гарячого хліба.

1.3.2. Визначення середньої маси тістової заготовки перед випіканням здійснюється по середній масі гарячого хліба та по затратам на упікання, по формулі :

Мг.хл · 100

Мсер= -------------- , (1.4)

100 – Зуп

де Мсер - середня маса шматка тіста перед випіканням виробу, г ;

Зуп - затрати на упікання , % до маси тіста.

1.3.3. Визначення маси сухих речовин в шматку тіста перед випіканням (Со , г), здійснюється по формулі :

Мсер · (100 – Wт)

Со = -------------------- , (1.5)

100

де W т – вологість шматка тіста до випікання, %.

1.3.4 Визначення маси сухих речовин (С 1 ,г), видалених з виробу з вологою в процесі випікання та усихання здійснюють по формулі :

Мсер · Суп+ус · 1000

С1 = --------------------- , (1.6)

100

де Суп+ус – затрати сухих речовин в процесі випікання та усихання, % до маси тіста перед випіканням.

1.3.5 Визначення маси сухих речовин в готовому хлібі (С2, г), здійснюється по формулі :

С2 = С0 - С1 (1.7)

1.3.6 Визначення маси сухих речовин в 100 г хліба (С3, г), здійснюють по формулі :

С3 = С2 / п, (1.8)

де п – кратність маси виробу в порівнянні з його масою в 100 г виробу.

Якщо маса виробу складає 500 г , то кратність до 100 г відповідає :

п = 500 / 100 = 5.

Вологість тіста та м’якушки виробу визначають методами, прийнятими в хлібопекарській промисловості.

При визначенні вологості тіста перед випіканням сформовані шматки потрібно зважити на технічних вагах, потім ретельно перемішують для забезпечення рівномірного розподілу в них вологи, знову зважують і по прийнятій методиці визначають вологість, з урахуванням втрати маси вологи при перемішуванні шматків тіста.

З метою контролю розрахункових даних або окремо скоринки та м’якушки, попередньо сформовані та нарізані шматки товщиною не більше 3 мм, висушують при кімнатній температурі (1-3 доби) до повітряно- сухого стану, потім подрібнюють на м’ясорубці і висушують в СЕШ – 3М при 105 град. протягом 6 годин.

Таблиця 1 Орієнтувальні дані основних втрат і затрат для різних груп хлібобулочних виробів.

Найменування груп хлібобулоч

них виробів

Маса,

кг

(Мх.хл)

Втрати борошна, % до маси борошна

Заг.втрати

на упікан-

ня, % до маси тіста

(З уп)

Заг.втра - ти на укладан-ня та усихання, %до маси гар.хліба

(Зук+ус)

Заг.втрати

СР на бродіння, % до СР тіста

(Збр)

Затрати СР в процесі випікання та усиха-

ння, % до маси тіста

(Суп+ус)

до замі-

шуван-ня н-ф (∆qб)

при замі-

шуванні і розробці

(∆ q т)

Хліб з житнього борошна, форм.

0,5

0,11

--

8,0

--

2,0

--

Хліб житньо- пшеничний, формовий

1,5

0,11

--

8,0-8,5

--

2,5-2,7

0,5

Хліб з пшенич-

ного борошна,

формовий

1,5

0,11

--

8,0-8,7

4,7

3,0-3,3

0,5

Хліб з житнього та житньо-пшен

борошна, подов.

0,5-1,0

0,11

0,2-0,5

8,2

4,7

3,3

0,5

Хліб з пшенич-

ного борошна, подовий

0,5-1,0

0,11

--

8,5-8,7

4,7

3,3

--

Здобні вироби

0,25

0,11

0,5

8,0

4,7

3,3

0,5

Дрібноштучні здобні вироби

0,08-0,2

0,11

0,8

8,5

4,7

3,3

0,5

Хлібобулочні вироби з молоком

0,2-0,8

0,11

0,5-0,8

8,0

4,7

3,3

0,5

Рогалі здобні та баран очні в-би

0,06

0,11

0,8

10,0

5,0

3,3

0,5

Національні сорти хліба

0,2-1,0

0,11

0,5

10-12,0

4-5,0

3,3

0,5

Дієтичні вироби типу висівковий

ахлоридний, білковий хліб

0,2-0,3

0,11

0,8-0,9

10-12

4-5

2,8-3,2

0,5

Діабетичні ви –

роби безбілкові

0,2-0,3

0,11

--

14-18

4-5

3,0-3,3

0,5