72, Суспільно-політична та національна проблематика в програмах укр. Та заг-рос. Політичних партій на зламі хіх-хх ст..

Після Лютневої революції розгорнулася легальна політична діяльність укр нац партій. Наймасовішою з них була Укр партія соціалістів - революціонерів (УПСР), (есери). Лідер - М. Гр. Виступали за глибокі аграрні перетворення в інтересах селянства, ліквідацію поміщицького землеволодіння. В галузі нац-держ відносин обстоювали автономію У у складі Рос д-ви. Другою за чисельністю і впливом політичною партією була Укр соціал-дем-на роб-ча партія (УСДРП) (В.Винниченко, І.Мазепа, С. Петлюра, М. Порш та ін). за дем-ий р-к У. з соціалістичною перспективою, за її автономність у складі федеративної Рос. Частина укр.-го сус-ва ліберально-дем-ої спрямованості об’єдналася в Укр партію соціалістів-федералістів (УПСФ). Заможні верстви (укр поміщики, багатоземельне селянство тощо) схилялися до консервативної політичної течії, яку представляла Укр демокр-но-хліборобська партія (УДХП) (брати Сергій і Володимир Шемети і В. Липинський). спиралася на традиційні цінності укр сус-ва – приватну власність і хуторянське селянське господарство. були схильні визнати необхідність незалежності У. Партія пролетаріату — Рос соціал-демократична робітнича партія РСДРП. Програма: Перша частина програми (пр мін) передбачала розв'язання завдань буржуазно-демократичної рев-ї: Друга частина (пр. макс) встановлення диктатури пролетаріату, перехід до соціалізму. Партія соціалістів-революціонерів (есерів)(. Чернов, Н. Авксентьев, Г. Гершуні, К. Брешко-Брешковська та ін) за мету повалення царського самодержавства, встановлення республіки, демократизації суспільного й державного ладу, соціалізації землі. Конституційно-демократична партія (кадети). Заснована лівим крилом рос. ліберального руху, яке складали члени орг-цій «Союз визволення» та «Союз земців-конституціоналістів». орієнтувалася на зх. зразки парламентаризму, була спрямована на радикальне реформування громад.-політ. ладу в Рос імперії, впровадження принципу поділу законодавчої, виконавчої та суд. влади. Октябристи — представляла праве крило рос лібералізму. Засновники та лідери - О. Гучков, Д. Шипов, П. Гейден, М. Родзянко, М. Стахович, М. Хом'яков та ін.; виступали за конституційну монархію з двопалатним представницьким органом, обраним на основі всезагального виборчого права, за надання політичних прав та свобод в рамках Маніфесту 17 жовтня 1905. Союз Російського Народу, Засновник Союзу - лікар А.І. Дубровін (голова Головної Ради). Союз об'єднав - городян, поміщиків, інтелігенцію. Верховна мета – р-к нац рос самосвідомості і міцне об'єднання рос людей усіх станів і станів для спільної роботи на благо Вітчизни.

73. Політизація українського національного руху наприкінці хіх – початку хх ст.: студентський рух і братство тарасівців.

Початок XX ст. характеризувався новими явищами у суспільно-політичному житті українських земель. Новими рисами цього періоду були: переростання українського культурно-просвітницького руху в рух політичний та посилення земсько-ліберальної опозиції царизмові. Перші політичні партії виникли ще наприкінці XIX ст. Це Русько-Укр. радикальна партія (1890 р. ), заснована І. Франком, К. Трильовським, М. Павликом в Західній Україні. Пізніше, після розколу 1899 р.,Ю.Бачинський, М.Ганкевич, С.Вітик заснували свою Укр-ку соціал-демократичну партію, а І.Франко, В.Левицький, В.Охримович засновують Нац.-дем-ну партію. Остання незабаром стала найбільшою укр. партією Галичини. Першою нац. партією в Наддн-ій Україні була Революційна укр. партія (РУП), заснована 1900 р. у Харкові. Вона в основному складалась із студентів, семінаристів, народних вчителів та представників інших верств інтелігенції. Програмою партії стала брошура, написана харківським адвокатом М. Міхновським і видана у Львові під назвою «Самостійна Україна». Автор ставив завдання: боротьбу за єдину, самостійну, вільну Україну. Згодом від РУП відійшло найбільш радикальне крило і утворило свою партію — Народну Укр-ку партію на чолі з М. Міхновським. В 1904 р. після нового розколу в РУП утв нова політична організація — Укр. соціал-дем-на спілка («Спілка»).

Значно посилюється студентський рух з вимогами академічних свобод. У відповідь на виступи студентів Київського університету в грудні 1900 р. царський уряд вдався до репресивних заходів. 183 студенти були віддані в солдати. У 1902 р. українське студентство взяло активну участь у загальноросійському студентському страйку. У 1891 — 1897 pp. у нац.му русі України з'явилося і діяло «Братство тарасівців» — нелегальна політична організація, яку заснували студенти Харківського університету М. Міхновський, І. Липа та інші. Вони висунули радикальну ідею незалежності У, захисту українства, поневоленого та пригніченого царизмом. У 1902 р. з ініціативи М. Міхновського — основоположника українського націоналізму — була створена Укр. народна партія (УНП), яка висунула гасло «Україна для українців».

Таким чином, в Україні на початку XX ст. виникають і роз-ся партії різних спрямувань. І хоча не всі з названих партій по-різному уявляли її майбутнє, в них було спільним те, що кожна з них виступала за самостійність Укр. На початок XX ст. укр. нац. рух вийшов за межі культурно-освітн і набув політичного спрямування. Боротьба проти царського самодержавства, що посилилася на початку XX ст., спричинила певні позитивні зміни в українському нац.му житті. Так, було скасовано Емський указ 1876 p., відкрито нові кафедри українознавства в Одеському і Харківському університетах. В українських містах та містечках розгортається мережа філій товариства "Просвіта".