10.6. Різноманітність та екологічні групи птахів.

Незважаючи на достатню вивченість біології птахів, серед вчених немає єдиної думки про їх класифікацію. Загалом клас нараховує близько 8 500 видів, які об’єднують у три надряди. Це надряди Бігаючі, або безкільові птахи, Пінгвіни, Кілегруді, або типові птахи. Кожний надряд включає ряди, яких нараховують близько 30. Розглянемо найбільш цікавих птахів – представників різних рядів.

10.6.1. Нелітаючі птахи.

Надряд Бігаючі, або безкільові птахи – найкрупніші нелітаючі птахи сучасної орнітофауни (рис.265). Для них характерна відсутність кіля та слабо розвинена грудина. Крила не пристосовані до польоту, але задні кінцівки довгі та сильні. Пера недорозвинені і рихло вкривають все тіло.

Рис.265. Безкільові птахи: 1 – африканський страус; 2 – казуар; 3 – нанду; 4 – ему; 5 – ківі.

Надряд поділений на 4 ряди: Страусоподібні, Нандуподібні, Казуароподібні та Ківіподібні. Ряд страусободібні включає один вид – африканський страус. Його висота досягає 270 см, а вага 70 – 90 кг. На ногах тільки по два пальці. Поширені вони в савані Африки.

Ще на початку ХХ століття страуси мешкали в Аравійській пустелі, а ще раніше на півдні сучасної України, Казахстану та Центральної Азії. Це полігамний птах. Кладку вночі насиджує самець, вдень самка. Вся майбутня турбота про потомство також лягає на самця. Яйця страусів є бажаною здобиччю для шакалів та стерв’ятників, які беруть у дзьоб камінь і розбивають ці яйця (див. рис.258). Часто групи страусів пасуться із стадами антилоп. Маючи відмінний зір, страуси завчасно попереджують четвероногих про небезпеку. Самі вони можуть розвивати швидкість до 70 км на год. Стривожений страус небезпечний для людини. Розповіді про те, що наляканий страус ховає голову у пісок, є невірними. Насправді, втікаючи він раптом лягає на землю, витягнувши шию і, тим самим, зникає з поля зору переслідувачів.

Найбільше постраждали страуси від моди на пера, а також використовувалося їстівне м’ясо. Так, наприклад, у 1910 році було заготовлено 370 тис. кг страусового пера. Врятувало цього птаха штучне розведення на спеціальних фермах.

На Україні почали розводити страусів ще з 1892 року в “Асканії-Нова”. У 1925 році вони почали нормально схрещуватися. У роки Великої Вітчизняної війни фашисти знищили основне стадо. Зараз продовжується робота по акліматизації страусів в нашій країні.

Ряд нандуподібні – це птахи, що дрібніші за страусів і самці досягають 150 і ваги 50 кг. Птахи поширені в Південній Америці. Відомо 2 види. Нанду є полігамами. Самець тримає 3 – 7 самок, він насиджує яйця та виховує потомство.

Ряд казуароподібні поширені в Австралії, Новій Гвінеї та на ряді більш дрібних островів. Ряд включає 2 родини – казуарові та ему. Всього 4 види. Ему розводять в київському зоопарку та в Асканії-Нова.

Ряд Ківіподібні є ендеміком (тобто більш ніде не зустрічається) Нової Зеландії. Відомо три види. Це невеликі нелітаючі птахи вагою 3 – 3,5 кг. Крила практично відсутні. Ноги чотирипалі. Дзьоб видовжений і ніздрі відкриваються на самому його кінчику. У ківі дуже розвинут ий нюх. Він веде нічний спосіб життя, а вдень ховається в густих чагарниках. Це зникаючий птах і його чисельність постійно зменшується. Цьому сприяють завезені на острови кішки, собаки, ласки. Птахи ретельно охороняються.

Надряд Пінгвіни включає один ряд пінгвіноподібні. Це пристосована до плавання та пірнання давня група птахів. 16 видів пінгвінів складають родину пінгвінових. Це спритні рибалки, які можуть пірнати на глибину до 130 м. Загалом за день пропливають до 27 км, знаходячись під водою до 80 хвилин. Середня швидкість пересування складає 3 – 6 км/год. Крила використовуються як ласти, повертаючись в плечовому суглобі.

Рис.266. Очковий пінгвін. Довжина тіла досягає 61 – 86 см.

Розміри пінгвінів різноманітні. Найкрупніший – імператорський пінгвін досягає 117 см та ваги 35 – 40 кг. Найдрібніший – малий пінгвін висотою 40 см. Чотири пальці на ногах з’єднані плавальними перетинками.

Поширені пінгвіни в холодних частинах південної півкулі в Антарктиді, Австралії, Південних Африці та Америці. Полюбляють холодну воду і північний кордон їх поширення обмежується температурою води +15 – 16^ОС. Всі пінгвіни моногами, тобто утворюють постійні пари. Тримаються великими скупченнями – колоніями. Під час виховування молоді пташенята групуються у так звані “яслі”. Це допомагає боронити пташенят від поморників.

Більшу частину життя пінгвіни проводять у воді. Живляться в основному дрібною рибою, головоногими молюсками, планктоном.

10.6.2. Надряд Кілегруді, або типові птахи.

До цього надряду належить більшість птахів. За різними системами надряд нараховує різну кількість рядів. Але в середньому така кількість складає близько 24-х. Сама назва надряду свідчіть про добре розвинений кіль, до якого прикріплюються потужні літальні м’язи. Звичайно ми не зможемо розглянути всі ряди, а зупинимось на тих, представники яких найбільш відомі своєю біологією, часто зустрічаються, або мають цінне господарське значення.

Ряд Лелекоподібні. Птахи з цього ряду відомі кожній людині (рис.267).

Рис.267. Птахи з ряду лелекоподібних: 1 – лелека білий; 2 – чапля біла; 3 – чапля сіра; 4 – бугай.

Це лелека білий, який гніздиться біля оселі людини і начебто приносить дітей та лелека чорний. Обидва види належать до родини лелекових. Живуть парами, будують широкі гнізда. Лелеки позбавлені голосових зв’язок і звуки видають клацаючи дзьобом. Під час польоту тримають шию витягнутою, на відміну від чапель, які її складають. Обидва види охороняються.

Родина чаплеві включає розповсюджену по Україні чаплю сіру, які утворюють колонії. Чапля руда теж досить поширений вид на півночі України, біля Києва, на Поліссі тощо. Цікавими є чаплі білі: велика біла та мала біла. В пониззях Дніпра, Дністра та Дунаю можна зустріти чаплю жовту. В північних районах нашої країни зустрічається квак – теж колоніальний птах. По болотах гніздяться ще два види цієї родини – бугай та бугайчик. Ці птахи мають здатність завмирати, витягнувши догори шию і навіть зблизька неможливо їх побачити. Свою назву отримали за крик, який схожий на рев бугая. Ведуть присмерковий або нічний спосіб життя і тому вдень їх важко виявити.

Ряд Гусеподібні. В цей ряд об’єднують водоплавних птахів. Вони мають ряд особливостей в будові. Це довга шия, масивний тулуб, голова велика, ноги короткі і помітно відсунуті назад. Три передніх пальці з’єднані плавальною перетинкою. Куприкова залоза розвинена добре. Дзьоб вкритий м’якою шкірою. У деяких гусеподібних по краях щелепи є поперечні пластинки, які утворюють своєрідний цідильний апарат. Всі мабуть спостерігали, як свійські качки використовують цей апарат, проціджуючи воду і виловлюючи з неї дрібну їжу.

До цього ряду належать гуси, лебеді та качки (рис.268).

Рис.268. Гусеподібні: зліва крижні; зправа лебідь-кликун та лебідь-шипун.

На Україні мешкає 33 – 34 види. Серед них прекрасні лебеді. Лебідь-кликун має чорний дзьоб і на Україні не гніздиться, а часто спостерігається на прольотах. Лебідь-шипун має червоний дзьоб і чорну шишку у його основі. Він граціозно вигинає S-подібно шию. Є звичайним гніздовим птахом нашої країни, а зимує на узбережжі Чорного моря. Лебідь малий, або тундровий є рідкісним залітним птахом. В неволі лебеді розводяться важко. В Австралії розповсюджений чорний лебідь, якого в Європі вирощують як декоративного.

В плавнях боліт, заростях ставків степу та лісостепу, в гирлах Дніпра, Дністра та Дунаю гніздиться гуска сіра. Це досить крупний птах, вагою до 4 кг. При сезонних міграціях летять високо і утворюють трикутник – клин. Від цього виду походять багато свійських порід гусей. На прольотах можна спостерігати гуску велику білолобу, частина яких зимує на берегах Чорного моря. Гуска біла на прольотах зупиняється на півночі нашої країни і також успішно розводиться в заповіднику Асканія-Нова.

Качачі більш дрібні птахи, які досягають ваги 2 кг. Рогові перетинки на дзьобі утворюють характерний цідильний апарат. Пір’яний покрив самців у шлюбний період більш яскравий, ніж у самок. Гніздяться у густозарослих водоймах. Зимують по берегах Чорного, Азовського, Каспійського та Середземного морів. Мають велике промислове значення.

З окремих представників слід згадати кілька видів. Крижень – найбільш поширена качка, яка відрізняється фіолетовим “дзеркальцем” на крилах самця. Частина крижнів залишається зимувати на території України. Це перший одомашнений птах і є безпосереднім предком свійських качок. Дає смачне м’ясо, за що є одним з найулюбленіших об’єктів полювання.

Качка сіра, шилохвіст, широконіска – поширені по всій території нашої країни. Група чирків – чирок-тріскунок, чирок-свистунок – також поширена по всій Україні. Це невеличкі птахи вагою до 500 г. Огар – досить крупний птах вагою до 1,6 кг – гніздиться в Криму. Чернь червоноголова, або попелюх зустрічається по всій території України. Має смачне м’ясо і є об’єктом промислового полювання. Чернь чубата має на потилиці довгий чуб. Цей птах у нас дуже рідкісний. Гоголь є лісовою качкою, яка гніздилися ще донедавна у нижній течії Дніпра поблизу Каховки. Гніздо будує в дуплах дерев.

Гаги схожі на качок і важать до 3 кг. В Україні зустрічається на прольоті. Гага звичайна занесена до Червоної книги України. В лісовій зоні нашої країни можна зустріти крохаля великого. У цих качок дзьоб з гачком, а по краях щелеп розташовані рогові зубчики, тому їх ще називають зубатими качками.