МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ Й НАУКИ УКРАЇНИ

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля методичні вказівки

до практичних занять за курсом

«ЕКОНОМІКА Й ОРГАНІЗАЦІЯ НДДКР»

Луганськ

2007

Методичні вказівки до практичних занять за курсом «Економіка й організація НДДКР» / Скл.: Бачевський Б.Є., Решетняк О.О., Чеботар С.В. – Луганськ: СНУ ім. В.Даля, 2007. – ___с.

Розроблено комплексне завдання за курсом «Економіка й організація НДДКР», що дозволяє розвити тему, вибрану студентом при виконанні завдань по НДРС, на основі даних, які студент повинен зібрати на аналітичній практиці й систематизувати відповідно до справжніх методичних вказівок. Результати, отримані при виконанні завдання, можуть служити планом-графіком проходження переддипломної практики, забезпечуючи наступність теми дипломної роботи з темою вибраної по НДРС. Наведено бланки договірної документації НДР, форми збору інформації. Дано перелік питань за курсом «Економіка й організація НДДКР», на які студент повинен відповісти, характеризуючи підприємство - базу практики, що вимагає від студента володіння навичками логічного й техніко-економічного аналізу, а також знання методів планування процесу розвитку виробництва.

Порядок виконання

1. Вивчення тем НДДКР (1-6), літератури й законодавчої бази. Вивчення провадиться самостійно, на основі наведеного нижче переліку літератури. На першому етапі студент провадить тематичний пошук і доповнює список літератури по НДДКР до 60 джерел, у тому числі - 4 - 5 публікацій за попередній рік. Щоб уникнути дублювання, тематика літератури по НДДКР прив’язується до обраного загального напрямку дипломного проектування кожного студента. За завданням викладача, у складі групи з 3 - 4 чоловік, проводиться короткий опис змісту одного з розділів перерахованих у списку літератури законів, і аналіз із вказівкою слабких місць або непогодженості нормативних актів. Перед практикою, студент зобов'язаний скласти й здати на перевірку перелік даних, які він буде збирати й підрозділів, у яких ці дані будуть отримані. Контроль письмової роботи доповнюється опитуванням по питанням означеного законодавства у цілому.

2. Вивчення проблем підприємства – бази практики. Відповідно до обраного загального напрямку дипломного проектування (праця, основні фонди, якість, виробництво, збут, постачання й т.д.), студент вивчає проблеми, що існують у господарській діяльності підприємства. На підставі звіту по практиці, він повинен встановити перелік проблем по обраному напрямку (неритмічне виробництво, низька якість, висока собівартість та ін.) із вказівкою супутніх проблем, або виникаючих у результаті вирішення основної, і коротким аналізом можливих причин їх виникнення і шляхів рішення. Контроль письмової роботи (1 стор.) доповнюється опитуванням по темі по розсуду викладача.

3. Вибір теми НДДКР для дослідження. Вибір теми НДДКР провадиться відповідно до загального напрямку (наприклад – праця) з урахуванням конкретних проблем підприємства – бази практики (наприклад – удосконалювання системи оплати праці у зв'язку з низькою якістю продукції, або дослідження причин перевищення планового фонду оплати праці, у зв'язку з високою трудомісткістю й собівартістю продукції). Контроль письмової роботи (1 стор.) доповнюється опитуванням по обґрунтуванню вибору теми.

4. Складання звіту, що включає ранжируваний перелік проблем, обґрунтування вибору теми, список літератури не менше 50 джерел, у тому числі не менш 5 публікацій по темі за останній рік (письмово). Звіт оформляється у вигляді папки з перевіреними викладачем і виправленими студентом перерахованими вище документами. Звіт надається студентом на іспиті (заліку) для проведення додаткового опитування, якщо викладач заміняє таким опитуванням рішення задач. Звіт залишається у студента і є основою для організації виконання дипломної роботи.

5. Визначення переліку й трудомісткості робіт НДДКР із урахуванням обраної теми, розрахункового складу виконавців, тривалості етапів, розрахунок сіткового графіка. Для забезпечення однакового завантаження студентів у ході виконання роботи, кількість робіт умовно вважається однаковою для всіх. Послідовність робіт задається по варіантах (додаток А, табл. 1). У завдання студента входить складання переліку приблизно рівних за значимістю 12 робіт відповідно до теми. Наприклад, для теми «Удосконалювання оплати праці з метою стимулювання якості продукції» може бути складений наступний перелік:

дослідження літератури з питань якості і його стимулювання;

аналіз господарської діяльності підприємства;

аналіз питомої ваги браку у фактичній собівартості продукції;

аналіз рівня браку й виявлення його причин;

диференціація причин на технічні й організаційні;

вивчення форм і систем оплати;

експертна оцінка можливості зниження браку за рахунок стимулювання якості відповідною системою оплати праці;

вибір і обґрунтування пропонованої форми й системи оплати праці;

вибір системи стимулювання якості продукції;

розрахунок параметрів доплат і премій за конкретний результат;

розрахунок планового фонду оплати праці по новій системі;

визначення очікуваного економічного результату (відносна економія фонду оплати праці, зниження собівартості продукції, річний економічний ефект, приріст прибутку від реалізації за рахунок підвищення якості й т.д.).

Студент зобов'язаний знати склад всіх дій, що входять у зазначену їм роботу. Так, наприклад, диференціація причин браку на технічні й організаційні включає оцінку устаткування: за рівнем зношування, що впливає на точність, по відповідності самого устаткування вимогам технологічного процесу, по можливості забезпечити задані параметри виробу за допомогою використовуваного технологічного процесу. Оцінку сировини й матеріалів з погляду відповідності вимогам технічних умов, комплектності поставок по специфікації, строків поставок комплектуючих виробів. Оцінку ритмічності виробництва, відповідності кваліфікації персоналу рівню складності операцій, ступеня впливу оплати праці на якість і т.д. Виходячи із цього, студент повинен дати експертну оцінку трудомісткості кожної з 12 робіт. Трудомісткість роботи встановлюється в календарних днях з таким розрахунком, щоб група виконавців у складі не більше 5 чоловік могла її виконати не більш ніж за 10 днів. Оскільки від складності й трудомісткості госпдоговірної теми економічного характеру майже повністю залежить її вартість, максимальна сумарна трудомісткість теми задана по варіантах (у межах 600 людино-днів), що відповідає обмеженням, які накладає на обсяг виконуваних робіт фінансовий стан замовника (аналізованого підприємства).

Студент привласнює даному переліку коди робіт відповідно до завдання по своєму варіанту (табл. 1), розраховану трудомісткість і підібрану їм кількість виконавців. Коди повинні забезпечити логічну послідовність і можливість паралельного здійснення робіт. Наприклад, диференціація причин браку на технічні й організаційні повинна передувати вибору форми й системи оплати праці, оскільки брак може взагалі не залежати від трудових факторів на даному підприємстві. У той же час, вибір системи стимулювання якості продукції й розрахунок параметрів доплат і премій за конкретний результат повинні здійснюватися паралельно повністю або частково.

Шляхом розподілу трудомісткості на кількість виконавців визначається календарна тривалість кожної роботи, після чого виконується побудова й оптимізація сіткового графіка відповідно до додатка «А». Дробові числа округляються до найближчого більшого числа.

Розрахунки параметрів графіка виконуються в ході аудиторної роботи й оформляються відповідно до вимог, викладеними в додатку «А» у вигляді відповідної таблиці.

6. Визначення вартостей проекту, складання кошторисної документації будується на типовій структурі собівартості й ціни на науково-дослідну продукцію економічного характеру, або на середньостатистичних даних про фактичну вартість аналогічного комплексу робіт, скоректованої на індекс інфляції. У даній методиці використовується перший підхід. Основою розрахунків є трудомісткість усього комплексу робіт, обумовлена в пункті 5 даної методики. Вартість одного людино-дня трудомісткості приймається для укрупненого розрахунку в розмірі середньої денної заробітної плати одного працівника по групі виконавців. У додатку «З» наведені діючі на 1.01.07 ставки по категоріях працівників науково-дослідного сектора СНУ ім. В. Даля. Ставки коректуються відповідно до затвердженого порядку обліку рівня інфляції, якщо вона перевищує встановлену границю (на 1.01.07 - 11 % у рік). Студент самостійно формує групу виконавців відповідно до характеру робіт. Так, наприклад, якщо в переліку робіт зазначена розробка програмного забезпечення, у групу включається програміст, а якщо підготовка звіту на ЕОМ, то оператор ЕОМ. Вартість одного людино-дня визначається як сумарна місячна заробітна плата групи, ділена на 30 календарних днів. Якщо трудомісткість визначалася в робочих днях, що теж можливо, то ділити треба на 24 робочих дня. Для визначення величини фонду оплати праці в цілому по темі, треба її трудомісткість помножити на середню вартість 1 людино-дня. Отриманий результат вноситься у відповідну графу типової калькуляції (додаток «В»). Відрахування на соціальне страхування визначаються в % до фонду оплати праці в розмірі, затверджуваному в кожному бюджетному році (у 2007 році - 37 %). Податок на додану вартість - в % до кошторисної вартості робіт відповідно до діючого закону (на 1.01.07 - 20%). Всі інші статті калькуляції, за спрощеною методикою, визначаються відповідно до заданого по варіанту структурою собівартості (Додаток «В»). Калькуляція повинна бути заповнена по типовому бланку й підписана студентом, як керівником теми, і викладачем, що за результатами попереднього комплексу робіт ставить підсумкову оцінку.

7. Оформлення договірної документації по типових формах НДС СНУ ім. В. Даля із захистом основних положень, що стосуються строків, обсягів і вартості НДДКР. Для ознайомлення із практикою організації НДДКР, студент заповнює бланки оформлення договорів (Додатки Б, В, Г, Д, Е, Ж, З) які група може копіювати як тверду копію, або одержати в електронному вигляді.

Всі роботи проводяться на базі практики й поза аудиторією, у передбачений час самостійної роботи студентів, крім пунктів 5 - 7 і усного контролю знань, які виконуються в аудиторії під керівництвом викладача.