3.1.3. Інші Кишковопорожнинні.

У представників класу Сцифоїдних у чергуванні поколінь переважає медузоїдна стадія. Медузи роздільностатеві і зрілі статеві клітини виходять назовні через рот. Із заплідненої яйцеклітини утворюється личинка – планула. Вона вкрита війками і активно плаває. Потім осідає на дно і проростає в поліпа. Через деякий час поліп починає ділитися, утворюючи мале- нькі прозорі медузки – ефіри. Ефіри відриваються від поліпа і поступово перетворюються в дорослих медуз (рис.31).

В Чорному та Азовсько- му морях мешкає цікава сцифомедуза аурелія. Вона має красивий дзвін у вигляді парасольки і повіль- но плаває в товщі води. Слід відзначити, що ці медузи їстівні і на сході – в Японії та Китаї - їх вжива- ють як додатки до салатів.

Інший представник нашої фауни – це коренерот. На відміну від аурелії він має досить потужний жалкий апарат, що може виклика- ти у людини опіки.

Рис.31. Цикл розвитку сцифомедуз: 1 – поліпна форма; 2 – поліп що відбруньковує ефіри; 3 – майбутня медуза – ефір; 4 - доросла медуза; 5 – запліднене яйце; 6 – рухлива личинка – планула.

Найкрупніша з медуз – ціанея – мешкає в холодних водах і розміри її парасоль- ки досягають у діаметрі 2 м, а довжина щупалець 10 – 15 м.

Інші сцифоїдні не такі великі, але мають свої особливості. Так, деякі медузи з ряду кубомедуз при опіках викликають змертвіння ділянки шкіри, що викликає довго незаживаючі виразки. Але найбільшу небезпеку являють собою медузи, отрута яких діє на нервову систему. Наприклад, зустріч з медузою хіродропус у водах Австралії може закінчитися трагічно. Людині, що отримала опік, не встигають надати допомогу і вона тоне. У далекосхідних морях мешкає інша невеличка медуза – хрестовичок. Опік цієї медузи також дуже небезпечний і часто приводить людину до загибелі.

Цікаву групу кишковопорожнинних складають представники класу Коралових поліпів. Вони мають тільки поліпну форму і їх розвиток протікає через планулу. Мешкають корали переважно в теплих водах і більшість з них утворюють колонії. Тіло кожного окремого поліпа вкрите жорстким скелетом з вапняку або зрідка з рогоподібної речовини. Рот поліпа оточений довгими війками, які весь час скорочуючись проганяють воду через гастральну порожнину. Таким чином, на відміну від гідроїдних у коралових поліпів живлення та газообмін відбуваються за рахунок активної циркуляції води.

За десятки мільйонів років колонії коралів збудували особливі утвори в морях нашої планети – коралові рифи та коралові острови – атоли (рис.32).

Рис. 32. Кораловий острів – атол.

Фауна і флора коралових рифів на думку біологів за своїм багатством форм та видів не поступається наземним екосистемам дощових тропічних лісів.

Яскравим представником поодиноких коралів є актинії або морські анемони. Ці поліпи здатні повільно пересуватися за допомогою підошви. Їх розміри можуть іноді перевищувати 60 см у діаметрі. Полюють актинії на морських безхребетних та невеличких риб (рис.33).

Рис.33. Актинії. Зліва актинія анемона захопила щупальцями рибу і намагається її утримати. Зправа – поліп заковтує здобич.