Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
SULM_sintaxis_lektsiyi_skladne_rech.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
624.13 Кб
Скачать

4. Засоби вираження синтаксичного зв’язку у складному реченні

Кожна синтаксична одиниця – конструкція має свої засоби оформлення синтаксичного зв’язку між компонентами. У словосполученні та простому реченні це флексії, словоформ та прийменники ( основні засоби ), у складному реченні це засоби зв’язку між предикативними частинами, вони бувають основні та додаткові. До основних належать службові та сполучні слова.

Службові слова – це підрядні та сурядні сполучники, які є основним засобом виразу синтаксичного зв’язку між компонентами – предикативними частинами: Якщо кохаєш, - знайдеш без адрес оцю хатинку за морями снігу /Л.Костенко /; Обсипалися юності сади, але їх цвіт в душі моїй не в’яне /В,Сосюра /. До службових частин відноситься також частка – сполучник чи : Треба знати, чи можна цією стежкою дійти до хутора.

Сполучні слова – це повнозначні частини мови, які водночас виступають членом речення предикативної частини, і виконують службову функцію : сполучають підрядну частину з головною у складнопідрядному реченні. До них належать відносні займенники: хто, що, який, чий, котрий, скільки; прислівники займенникового походження ( так звані займенникові ): де, куди, звідки, як, навіщо. Наприклад: Він був схожий на великий рояль, у якому чомусь грали тільки три клавіші /О. Довженко/; Сім’я – це те первинне середовище, де людина повинна вчитися творити добро /В. Сухомлинський/.

Крім указаних засобів, синтаксичний зв’язок у складному реченні можуть оформляти додаткові: співвідносні слова у головній частині займенникових складнопідрядних речень, які виражаються вказівними займенниками ( той, цей, такий, стільки ) та займенниковими прислівниками вказівної семантики (там, туди, звідти, так ) : Каліка той, хто не здатний предківщиною дорожити /О. Гончар/; Там, де село кінчається і починаються хутори, зустрічає Володько “ маршові роти ”/У. Самчук /; Пташки співали так голосно та гарно, що все кругом наче посміхалось /П. Куліш/.

Інтонація виступає додатковим засобом синтаксичного зв’язку у складнопідрядних та складносурядних речення, у безсполучникових же – це єдиний і основний засіб вираження зв’язку і відповідних синтаксичних відношень між предикативними частинами. Інтонація переліку вказує на однорідність частин безсполучникового речення: Місяць підбився високо; садки блищать, не шелеснуть, віддавшись в обійми своїм серпанковим снам /О. Гончар/. Специфічна інтонація в реченнях з умовно - наслідковими відношеннями: Посієш вчаснозбереш рясно /Нар. Прислів’я/, виразний малюнок має з’ясувально – попереджувальна інтонація: Бачу здалека: хвиля іскриста грає вільно по синьому морю /Леся українка/.

Інтонація – дуже важливий засіб зв’язку між предикативними частинами, однак розрізняти тип зв’язку вона може не завжди ( дивись приклади до недиференційованого синтаксичного зв’язку ). Крім того, є випадки омонімічної інтонації: попереджувальна виражає і з’ясувальні відношення (дивись приклад вище), і при чинові: Ми взяли з собою теплі речі: обіцяли холодну погоду.

Таким чином, основними засобами синтаксичного зв’язку виступають сполучники ( службові слова ) та сполучні слова ( повнозначні частини мови у ролі сполучних засобів ).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]