
- •Хвильова і квантова оптика
- •Класифікація джерел випромінювання
- •Зв’язок між відносним та абсолютними показниками заломлення
- •Умови інтерференційних максимумів і мінімумів при перпендикулярному падінні променів на плоско-паралельну пластинку.
- •Оптична різниця ходу при падінні променів на плоско-паралельну пластинку під кутом .
- •Використання інтерференції
- •Оптична різниця ходу між хвилями від двох сусідніх щілин
- •Умови мінімуму і максимуму для дифракційної гратки
- •Висновки з дослідів Ньютона:
- •Використання поляризованого світла
Хвильова і квантова оптика
Розвиток поглядів на природу світла. Тривалий час паралельно існувало дві теорії: хвильова теорія Гюйгенса (згідно з якою світло є потоком механічних хвиль) і корпускулярна теорія Ньютона (згідно з якою світло є потоком частинок - корпускул). В другій половині ХІХ ст.. Дж. Максвел довів, що світло – це електромагнітні хвилі. А в 1905р. Ейнштейн пояснюючи явище фотоефекту знову повернувся до квантової теорії світла, довівши, що світло випромінюється, поширюється і поглинається окремими порціями – квантами. Тому на початку ХХ ст.. вчені прийшли до висновку, що світло має двоїсту природу (корпускулярно-хвильовий дуалізм): в одних випадках веде себе як електромагнітні хвилі, в інших як потік частинок – фотонів.
Корпускулярно-хвильовий дуалізм – прояв у природі одного і того самого об’єкта залежно від умов експерименту як корпускулярних, так і хвильових властивостей.
Корпускулярно-хвильовий дуалізм є універсальною властивістю не тільки світла, а й будь-яких матеріальних об’єктів (в мікросвіті він властивий як для поля –електромагнітні хвилі, так і для речовини – елементарні частинки, тобто «стирається» межа між речовиною і полем)
Світло – це електромагнітні хвилі в діапазоні частот
або в діапазоні довжин хвиль
(відповідно від фіолетового до червоного кольору)
Джерело світла – тіло або пристрій, що перетворює будь-який вид енергії в електромагнітну енергію оптичного діапазону.
Класифікація джерел випромінювання
За механізмом випромінювання: теплові і люмінесцентні.
Точкові (джерела світла розмірами яких можна знехтувати в порівнянні з відстанню до освітлюваного об’єкта ) і протяжні
Природні і штучні
Приймачі світла – тіло або пристрій, що виявляє або вимірює світлове випромінювання.
Поглинання світла – зменшення енергії світлової хвилі, яке відбувається в міру проникнення її вглиб речовини.
Прозоре середовище – середовище в якому світло може поширюватись на значні відстані мало ослаблюючись (поглинаючись).
Непрозоре середовище - середовище, в якому світло не може поширюватись на значні відстані внаслідок інтенсивного поглинання світлової енергії речовиною.
Принцип Ферма: світло поширюється з початкової точки в кінцеву таким чином, щоб час поширення світлової хвилі був мінімальним.
Закон відбивання електромагнітних хвиль: падаючий та відбитий промені і перпендикуляр, проведений в точку падіння лежать в одній площині; кут падіння
дорівнює куту відбивання
Заломлення хвиль – зміна напрямку поширення хвилі при переході з одного середовища в інше.
Причини заломлення хвиль: зміна швидкості хвилі при переході з одного середовища в інше.
Закон заломлення електромагнітних хвиль: падаючий та заломлений промені і перпендикуляр, проведений в точку падіння лежать в одній площині; відношення синуса кута падіння до синуса кута заломлення
для двох даних середовищ є величиною сталою
Відносний показник заломлення
- фізична величина, що показує в скільки разів змінюється швидкість електромагнітних хвиль при переході з одного середовища в інше.