3.2. Розрахунок відхилень

В умовах системи «стандарт-кост» стандарти розраховуються не тільки для виробничої собівартості, але також і для всіх інших факторів, що впливають на прибутковість, наприклад для обсягів продажів, для комерційних і адміністративних видатків і т.д.

Ціль системи «стандарт-кост» – правильно й вчасно розрахувати ці відхилення й записати їх на рахунках бухгалтерського обліку.

Дані, необхідні для розрахунку, представлені в завданні виданого викладачем.

3.2.1. Відхилення прямих матеріальних витрат

На першому етапі аналізують відхилення за матеріалами. Стандартна вартість спожитих матеріалів залежить від двох факторів – стандартної витрати матеріалу на одиницю продукції й стандартної ціни на нього.

Визначимо відхилення фактичних витрат від стандартних під впливом першого фактору – цін на матеріали.

1) відхилення за рахунок цін:

, (3.1)

де Цфакт – фактична ціна закупівлі матеріалу (у розрахунку

на одиницю);

Цстанд – нормативна (передбачувана) ціна за одиницю матеріалу;

Nфакт – кількість закуплених матеріалів.

Другим фактором, що впливає на розмір матеріальних витрат, є питома витрата матеріалів, тобто витрати на одиницю продукції.

2) відхилення за рахунок використання матеріалів:

, (3.2)

де Nфакт – фактично витрачена кількість матеріалів;

Nстанд – витрата матеріалів за нормативом;

Цстанд – нормативна (передбачувана) ціна за одиницю матеріалу.

Далі розрахуємо загальне відхилення витрати матеріалу з урахуванням обох факторів. Загальне відхилення за матеріалами – це різниця між фактичними витратами на матеріал й стандартними витратами з урахуванням фактичного випуску продукції.

Загальна величина відхилення розраховується за формулою

(3.3)

(3.4)

(3.5)

де Мфакт – фактична витрата матеріалів;

Мстанд(ф) – нормативна величина прямих витрат на матеріали в

розрахунку на фактичний обсяг виробництва;

nстанд, nфакт – відповідно норматив (факт) прямих витрат на

матеріали на одиницю продукції;

Vф – фактичний обсяг випуску продукції.

Відхилення вважається сприятливим (С), якщо фактичні витрати по елементу витрат виявляються меншими за нормативні. В іншому випадку відхилення розглядається як несприятливе (Н).

Розрахунок відхилень – не самоціль. Бухгалтер-аналітик зобов'язаний розкрити причини виникаючих несприятливих відхилень, для того, щоб надалі відповідальність за них була покладена на керівника відповідного центру відповідальності.

3.2.2. Відхилення прямих витрат на оплату праці

Другим етапом розрахунків є виявлення відхилень фактичних працевитрат від стандартних і встановлення причин їхнього виникнення.

Загальна величина відхилення по витратах на заробітну плату розраховується по формулі

(3.6)

(3.7)

(3.8)

де ЗПфакт – фактичні прямі витрати по заробітній платі в розрахунку

на обсяг випуску продукції;

ЗПстанд(ф) – прямі витрати по заробітній платі за нормативом у

розрахунку на фактичний обсяг випуску продукції;

tстанд, tфакт – відповідно нормативна (фактична)ставка оплати праці,

грн. /год.;

, – відповідно норматив (факт) витрат праці (чол-год.)

на одиницю продукції.

Загальна сума нарахованої заробітної плати при погодинній формі оплати праці залежить від кількості фактично відпрацьованого часу й ставки оплати праці. Відповідно й розмір відхилення фактично нарахованої заробітної плати основних робітників від її стандартної величини визначається двома факторами – відхиленням по ставці заробітної плати й відхиленням по кількості відпрацьованих годин, тобто по продуктивності праці.

1) Відхилення по ставці заробітної плати (∆t) визначається як різниця між фактичною й стандартною ставками заробітної плати, помножена на фактичне число відпрацьованих годин:

(3.9)

2) Відхилення за рахунок продуктивності праці (обсягу) (∆ПТ) визначається в такий спосіб:

(3.10)

Причини цих відхилень можуть носити як об'єктивний (не залежний від роботи цеху), так і суб'єктивний (залежний від діяльності начальника цеху) характер. Об'єктивні фактори – низька якість основних матеріалів, у результаті чого різко зростають трудовитрати основних робітників. У цьому випадку відповідальність лягає на начальника відділу постачання. У числі інших об'єктивних причин – відсутність кваліфікованих робочих кадрів, низька якість робіт з ремонту устаткування, його фізичний і моральний знос, недоліки в організації праці. За всі ці вади у виробництві відповідає адміністрація підприємства. Прикладами суб'єктивних причин можуть бути порушення трудової дисципліни в цеху, незадовільна організація робочих місць і ін.

На третьому етапі розраховуються відхилення від норм фактично накладних (непрямих) витрат.