Результати державної атестаційної комісії

Форма атестаційного контролю	Назва дипломної роботи (проекту) або назви навчальних дисциплін, винесених на державну атестацію	Дата захисту дипломної роботи (проекту) або складання державного іспиту	Підсумкова оцінка			Рішення ДЕК	П.І.Б та підписи голови та членів ДЕК
			за нац. шкалою	за шкалою ECTS	за шкалою ВНЗ
Бакалаврська робота	Аналіз пожежної безпеки будівлі Донецької загальноосвітньої школи №49.	10.02.2007	5	А	*	Присвоїти освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр» за напрямом 0928 «Пожежна безпека»	Калінін В.О. ___________ підпис Шевченко А.О. ___________ підпис

Додаток 6

до Методичних рекомендацій

Форма академічної довідки

Особливості заповнення академічної довідки курсанта (студента) стосуються таблиці, у яку заносяться дані про дисципліни, що вивчалися. Зміни до заголовку цієї таблиці наведено нижче.

№ п/п	Назва виду навчальної діяльності (навчальні дисципліни, практики тощо)	Кількість годин / кредитів (за навчальним планом)	Оцінка
			Націон.	ВНЗ	ECTS
1	2	3	4	5	6

Приклад заповнення таблиці академічної довідки:

№ п/п	Назва виду навчальної діяльності (навчальні дисципліни, практики тощо)	Кількість годин / кредитів (за навчальним планом)	Оцінка
			Націон.	ВНЗ	ECTS
1	2	3	4	5	6
	……
4.	Технічна механіка рідини та газу	108 / 3	добре	*	В
5	Соціологія	72 / 2	задов.	*	D
	………

Додаток 7

до Методичних рекомендацій

Приклад нарахування кредитів у тематичному плані відповідно до обсягів модулів у кредитах ects

Головною особливістю розробки навчальних програм за кредитно-модульною системою є перерозподіл годин у тематичному плані відповідно до розміру половини кредиту ЕСТS і оцінювання знань курсантів (студентів) відповідно до шкали оцінок ЕСТS.

Нижче наведений порядок нарахування кредитів і оцінювання знань на прикладі навчальної дисципліни “Технічна механіка рідини та газу”.

Загальний обсяг годин на її вивчення становить 108 годин, що відповідає 2 кредитам у системі вищої освіти України.

№ пп	Найменування розділів та тем	Всього годин	Кількість аудиторних годин				Сам. роб.
			всього	лекції	лаб. роб.	прак. зан.
	Розділ 1. Гідроаеростатика	19	14	8	-	6	5
1	Тиск рідин та газів у рівноважному стані.	19	14	8	-	6	5
	Розділ 2. Гідродинаміка та динаміка газів	89	58	24	10	24	31
2	Основи гідродинаміки.	13	8	2	2	4	5
3	Рівняння Бернуллі для газу. Режими руху.	15	10	4	2	4	5
	………	…	…	…	…	…	…
Всього:		108	72	32	10	30	36

Щоб оцінити, яку кількість кредитів ECTS треба нарахувати на вивчення певної навчальної дисципліни, необхідно поділити обсяг годин, виділених на вивчення дисципліни на 36 (тобто на кількість годин, що відповідає 1 кредиту ECTS): 108/36 = 3 кредити ECTS.

Якщо брати всю дисципліну разом за один модуль, він матиме розмір 3 кредити ECTS.

Якщо дисципліна містить декілька модулів, доцільно, щоб модуль уявляв собою розділ навчальної дисципліни.

Призначення модулям кредитів здійснюється наступним чином:

19/36 = 0,52 » 0,5 кредиту ECTS;

89/36 = 2,47 » 2,5 кредиту ECTS,

що у сумі дає 3 кредити.

Але 0,5 кредити ECTS складає 18 годин, а не 19.

Проводимо перерозподіл годин в усьому тематичному плані таким чином, щоб загальна кількість аудиторних годин і годин, виділених на самостійну підготовку була кратної якнайменше половині кредиту ECTS.

Перерахований тематичний план матиме наступний вигляд:

№ пп	Найменування розділів та тем	Обсяг кредитів	Всього годин	Кількість аудиторних годин				Сам. роб.
				всього	лекції	лаб. роб.	прак. зан.
	Модуль 1.	0,5
	Розділ 1. Гідроаеростатика		18	14	8	-	6	4
1	Тиск рідин та газів у рівноважному стані.		18	14	8	-	6	4
	Модуль 2.
	Розділ 2. Гідродинаміка та динаміка газів	2,5	90	58	24	10	24	32
2	Основи гідродинаміки.		13	8	2	2	4	5
Всього:		3	108	72	32	10	30	36

Оцінювання якості засвоєння певного модуля можна проводити як за шкалою ECTS, так і за прийнятою у вищому навчальному закладі (наприклад, 100-бальною, 12-бальною, 4-бальною) шкалою. Навчальні досягнення курсанта (студента), які оцінюються за певною шкалою вищого навчального закладу, необхідно привести до шкали ECTS.

Кожній формі контрольних заходів, у залежності від її складності, призначається максимальний бал.

У випадку, якщо всі модулі рівноцінні, підсумкова оцінка являє собою середню арифметичну оцінок за кожен модуль. За підсумком виконання всіх контрольних заходів, що передбачаються під час вивчення модулю, максимальна кількість отриманих балів не повинна перевищувати максимального балу.

Наприклад, у випадку застосування 4-бальної шкали оцінювання для навчальної дисципліни “Технічна механіка рідини та газу”:

Модуль ІІ:

за виконання 3 розрахунково-графічної роботи – 4 бали,

за виконання 4 розрахунково-графічної роботи – 5 балів,

за виконання 5 розрахунково-графічної роботи – 5 балів,

4 + 5 + 5 = 14/3 = 4,66 ≈ 5 – підсумкова оцінка.

Підсумкова оцінка за модуль становить 5, що відповідає А (“відмінно”) за шкалою ECTS.

При нарахуванні кредитів модулям в залежності не тільки від часу, що потрібен на їх засвоєння, але й від складності модуля, підсумкова оцінка (О) підраховується за формулою:

,

де К_і – кількість кредитів і-го модуля навчальної дисципліни;

О_і - оцінка у кількісній формі (за чотирибальною системою) з і-го модуля.

Приклад:

Курсант (студент) отримав оцінку за підсумкову модульну роботу з першого модулю - "4", з другого модулю – "5", Підсумкова оцінка складає:

Висновок - підсумкова оцінка за вивчення матеріалу з навчальної дисципліни за 4-бальною шкалою вищого навчального закладу дорівнює "5", що відповідає А

Література:

1. Болонський процес у фактах і документах Упорядники /Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я., Шинкарук В.Д., Грубінко В.В., Бабин І.І.. Київ - Тернопіль: Вид-во ТДПУ ім.В.Гнатюка, 2003. - 52 с. (www.tspu.edu.ua).

2. Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу (документи і матеріали 2003 - 2004 рр.)/ За ред. В.Г. Кременя, авт. кол.: Степко М.Ф., Болюбаш Я. Я., Шинкарук В. Д, Грубінко В. В., Бабин 1.1.. - Київ -Тернопіль: Вид-во ТДПУ, 2004. - 147 с. (www.tspu.edu.ua).

3. Кремень В.Г. Болонский процесc: cближение, а не унификация //3еркало недели. - № 48(473). -13-19 декабря 2003.

4. Матеріали науково-практичного семінару „Кредитно-модульна система підготовки фахівців у контексті Болонської декларації". Львів, 21-23 листопада 2003. - Львів: «Львівська політехніка», - 111с.

5. Вища освіта України і Болонський процес: Навчальний посібник /За редакцією В.Г.Кремня. Авторський колектив: Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я., Шинкарук В.Д., Грубінко В.В., Бабин І.І. - Тернопіль: Навчальна книга. – Богдан, 2004.-384с.

6. Сайт Міністерства освіти і науки України (www.mon.gov.ua).