
- •Приклад консультативної бесіди з елементами проблемного аналізу
- •Техніка добре сформульованої цілі
- •Психологічна ситуація як інтелектуальна задача
- •Симптоми та синдроми як інструмент психологічної діагностики в консультативній ситуації
- •Насильство як форма жорстокого поводження з людиною
- •Ознаки та наслідки різних видів насилля.
- •Поведінкові ознаки
- •У психологічному плані можна попрацювати з:
- •Синдром постравматичного стресу
- •Основна установка при сптс
- •Допомога жертвам сексуального насилля
- •Наслідки зґвалтування
- •При консультуванні жертв ґвалтування необхідно
Психологічна ситуація як інтелектуальна задача
Завдання 1
Порівняйте дві ситуації та визначте, який психологічний запит є більш доречним в кожній з них.
1. Н., жінка 25років, скаржиться на свого чоловіка, який кілька днів тому купив дорогий цифровий фотоапарат, не порадившись з сім'єю. Після сварки, в якій вона нагадала йому, що вони вже третій рік живуть в квартирі її матері, яка їх годує та одягає, Н. взяла з чоловіка обіцянку продати фотоапарат та повернути гроші в сім'ю. (Скаржниця зараз в декретній відпустці, її чоловік займає малооплачувану посаду.) Однак він так і не продав фотоапарат, тому після чергової сутички з цього приводу, жінка «виставила» його разом з речами.
Сьогодні Н. має сумніви щодо правильності свого вчинку і хотіла б порадитися з психологом, що їй слід робити далі.
Історія її заміжжя така. Три роки назад вона, всупереч волі матері, вийшла заміж за свого чоловіка, бо завагітніла від нього, а аборт робити побоялася. На питання, які почуття їх зв'язують, вона відповіла, що чоловіка вона любить, але він ніколи не подобався її сім'ї, бо часто веде себе як дитина. Мати і родичі докоряють їй цим шлюбом та настроюють проти чоловіка. Вона й сама часто розчарована його поведінкою і тепер не знає, чи варто його повертати назад.
Протягом розмови жінка виглядала впевненою та діловою. Жести свідчили про цільність характеру, судження відзначалися категоричністю та прагматизмом. При обговоренні ситуації Н. настоювала на тому, що гроші сім'ї зараз дуже потрібні, бо вже другий рік вони збираються переїжджати у свою квартиру, яку їм у спадок залишила померла бабуся, але все ніяк не можуть закінчити там ремонт.
2. Життєва ситуація К. виглядає, як вона вважає, цілком пристойно. Після розлучення з першим чоловіком, батьком її дитини (сину вісім років), вже шостий рік живе в громадянському шлюбі з другим чоловіком, який, на її думку, її любить. Він ніколи не був одружений та настоює на одруженні. Однак К. вагається, чи варто їй виходити за нього заміж. Найбільше її напружує те, що В., її чоловік, людина, як вона висловилася, «без особливих запитів». Його влаштовує робота, надійна, але невисока по теперішнім міркам, зарплата. Він нічого не прагне, нікуди не поспішає, на відміну від неї, веде спокійне, досить розмірене життя.
Вона ж, маючи хорошу освіту, встигає працювати на кількох роботах, заробляє гроші на сім'ю, прагне бути першою в будь-якій справі...(комплекс відмінниці). її практично не буває вдома. В ситуації, коли хворіє дитина, дома залишається скоріше чоловік, ніж вона. За стільки років подружнього життя давно назріла потреба мати спільну дитину. Однак К. не може зважитися на цей крок, бо щось її насторожує не стільки в їхніх стосунках, скільки в особистості В. Мимохіть К. згадала, що було кілька критичних ситуацій, коли вони мало не розійшлися. Наприклад, чотири роки тому її чоловік програв у казино досить серйозну суму грошей, які взяв потай з грошей, що були відкладені для виплати сімейного боргу, і їй довелося добре попотіти, щоб виплатити його.
Зараз перед сім'єю дуже гостро стоїть квартирне питання (весь цей час вони знімали житло). Проблему можна було б вирішити, якби її чоловік домовився з своїми батьками, а вони допомогли б отримати квартиру. Мати житло - досить реально, потрібно лише трохи напружитися, однак ЇЇ чоловік і тут пасує. «Йому нічого не потрібно, він нікуди не поспішає».
На питання про те, що з цього приводу думають ЇЇ батьки, вона сказала, що вони переживають не стільки за неї, скільки за ЇЇ старшого брата, сім'ї якого вони допомагають ще й досі.
(Перша клієнтка потребує скоріше допомоги у виробітку позиції, друга –скрупульозного аналізу ситуації, власних переживань та стосунків з чоловіком. Спробуйте виділити симптоматику, яка вам допомогла б упоратись з першим та другим запитом.)
Завдання 2.
Проаналізувавши наступну консультативну ситуацію, вкажіть основні симптоми та означте синдром, що описує поведінку хлопчика.
Такі діти, як семикласник Олесь, не викликають симпатії у вчителів. Незграбний, вайлуватий, в окулярах, він негативно реагує на зауваження, одразу починає підвищувати голос, плакати, втікає з класу. За темпераментом Олесь - яскраво виражений флегматик. На уроках дуже повільно думає. Справляє враження слабко розвиненої дитини. Основна оцінка «три з мінусом».
З дітьми класу, що утворився на початку навчального року, у нього стосунки не склалися. Сидить самотньо і, не зважаючи на поганий зір, прагне сісти на останню парту (навіть якщо перед нею дві вільні). Друзів не має ні в школі, ні в дворі. Здебільшого мовчить, з власної волі ні до кого не звертається. Особливо напруженими є його стосунки з дівчатками. Таке враження, що він їх всіх ненавидить. В злості він одній з дівчаток класу звихнув руку.
Сім'я Олеся на перший погляд цілком благополучна: мати і батько уважні, добрі, про дітей піклуються, вдома є все, що потрібно для їх розвитку. Але коли Олесю було 4 роки, у нього з'явилася сестричка, що від народження була хвора на ДЦП (дитячий церебральний параліч). В результаті Олесь перестав бути «улюбленцем» сім'ї, бо батьки були заклопотані здоров'ям молодшенької. Вони й зараз приділяють їй багато уваги, а хлопцю надана певна самостійність. Правда, він нею не особливо користується. Бо з-за надмірної ваги (ожиріння) діти в дворі дражнять його, і він ні з ким не дружить. З книги: Васьковская С.В., Горностай П.П. Психологическое консультирование: Ситуационние задачи. -К., 1996.
Дайте психологічну інтерпретацію поведінки Олеся. Які психологічні комплекси має хлопець? Які орієнтації повинні бути вироблені під час консультативної бесіди з батьками та хлопчиком, аби допомогти йому в адаптації?