Антибіотики

Стрептоміцину сульфат та канаміцину сульфат — антибіотики, широкого спектра дії (див. у розділі «Антибіотики-аміноглікозиди»).

Циклосерин — антибіотик широкого спектра дії; затримує ріст мікобактерій туберкульозу. За активністю поступається стрепто­міцину. Добре всмоктується з травного каналу, легко проникає в спинномозкову рідину, виділяється нирками.

Показання до застосування: хронічні форми туберкульозу. За­стосовують в умовах стаціонару разом з іншими протитуберку­льозними препаратами.

Побічні ефекти: головний біль, безсоння, погіршення пам'яті, неврит, психастенічний стан, галюцинації, депресія, епілептиформні напади, знепритомнення.

Протипоказання: органічні ураження ЦНС (епілепсія та ін). Слід проявляти обережність, призначаючи препарат пацієнтам з порушен­ням функції нирок, нестійкою психікою та хворим на алкоголізм.

Флориміцину сульфат (віоміцин) — антибіотик, що має ши­рокий спектр протимікробної дії. Діє на резистентні до проти­туберкульозних препаратів (за виключенням канаміцину) фор­ми мікроорганізмів. Препарат погано проникає в спинномозкову рідину, всмоктується в кров тільки при парентеральному вве­денні.

Показання до застосування: туберкульоз легень, туберкульоз­ний лімфаденіт.

Побічні ефекти: ототоксичність, алергійний дерматит, голов­ний біль, ураження нирок, печінки.

Протипоказання: захворювання слухового нерва, нирок.

Протитуберкульозні препарати III групи

Натрію пара-аміносаліцилат (ПАСК-натрій) — це синтетич­ний протитуберкульозний препарат. Ефективний при вживанні всередину. Призначають у дозі 3-4 г на один прийом 3 рази на добу через 0,5-1 год після їди. Препарат запивають молоком, лужними мінеральними водами або 2 % розчином натрію гідрокарбонату. Внутрішньовенно крапельно вводять 3 % розчин натрію парааміносаліцилату.

Побічні ефекти: нудота, блювання, діарея, агранулоцитоз, тромбоцитопенія; алергійні реакції.

Якщо виникають тяжкі реакції, лікування припиняють.

Фармакобезпека:

• необхідно суворо дотримуватися режиму дозування;

• для запобігання нейротоксичності слід призначати з ізоніа­зидом піридоксин (вітамін В₆), глютамінову кислоту, тіамін (ві­тамін B₁), седуксен;

• при застосуванні етамбутолу потрібен систематичний контроль функції зору. Пацієнту радять звернути увагу на те, чи може він читати після вживання препарату;

• лікувальна терапія при туберкульозі має бути тривалою та безперервною;

• на початку лікування слід призначати 3-4 препарати. Важливо, щоб вони відрізнялися за механізмом дії на мікробну клітину;

• лікарські препарати необхідно призначати, як правило, 1 раз на день;

• доцільно хоча б один з них вводити внутрішньовенно;

• при комбінації препаратів обов'язковим є призначення одно­го або двох основних засобів, особливо похідних ГІНК. Є готові комплексні лікарські засоби: пасоміцин (стрептоміцин + ПАСК), стрептосалюзид (стрептоміцин + салюзид) тощо;

• не слід комбінувати препарати, що мають однакові побічні ефекти (наприклад, стрептоміцин і канаміцин або флориміцин), оскільки всі вони виявляють ото- і нефротоксичність.