- •План лекції 2л2:
- •Мета лекції:
- •Порівняльна характеристика сульфаніламідних препаратів Сульфаніламідні препарати, що всмоктуються в кишечнику
- •Сульфаніламідні препарати, що не всмоктуються в кишечнику
- •Препарати місцевого застосування
- •2. Комбіновані препарати (бактрим, бісептол, сульфатон), особливості їхньої дії, застосування.
- •3. Сульфаніламідний препарат для інгаляційного застосування (інгаліпт).
- •4. Побічні ефекти та профілактика при застосуванні сульфаніламідних препаратів.
- •Похідні нітрофурану та 8-оксихіноліну (фуразолідон, фурадонін, нітроксолін). Особливості дії окремих препаратів. Застосування. Побічні ефекти.
- •Протитуберкульозні препарати і групи
- •Протитуберкульозні препарати II групи
- •Антибіотики
- •Протитуберкульозні препарати III групи
- •Протиспірохетозні засоби (препарати бензилпеніциліну, бійохінол, бісмоверол). Загальна характеристика. Застосування.
- •Для лікування сифілісу використовують препарати вісмуту.
- •Особливості роботи з протиспірохетозними препаратами:
- •Противірусні засоби (інтерферон, оксолін, мідантан, ремантадин, ідоксуридин, ацикловір, зидовудин, ставудин). Особливості дії. Застосування. Побічні ефекти.
- •Протималярійні засоби (делагіл, хлоридин, бігумаль, акрихін, примахін, хіноцид, хініну сульфат, сульфазин). Загальна характеристика, класифікація, застосування.
- •Класифікація протималярійних засобів
- •Протиамебні засоби (метронідазол, еметину гідрохлорид, хініофон, осарсол, хлорохін). Загальна характеристика. Показання та протипоказання до застосування.
- •Засоби, що використовуються при трихомонозі (метронідазол, трихомонацид, тинідазол, фазижин, лютенурин). Принципи хіміотерапії трихомонозу. Застосування.
- •Протилямбліозні засоби (тинідазол, амінохінол, фуразолідон). Загальна характеристика. Застосування.
- •Засоби для лікування хворих з кишковими цестодозами
- •Засоби для лікування хворих з позакишковими гельмінтозами
- •Засоби для лікування хворих із системними мікозами
- •Засоби для лікування хворих з дерматомікозами
- •Засоби для лікування хворих з кандидамікозами
- •Класифікація протипухлинних засобів
- •Алкілювальні засоби
- •Антиметаболіти
- •Алкалоїди
- •Антибіотики
- •Стрептонігрини;
- •Гормональні й антигормональні препарати, що застосовують при злоякісних пухлинах.
- •Ферментні засоби з протипухлинною активністю
- •Загальний висновок:
2. Комбіновані препарати (бактрим, бісептол, сульфатон), особливості їхньої дії, застосування.
Ефективними є комбіновані препарати з саліциловою кислотою. Салазосульфапіридин (салазопіридин) — комбінований препарат сульфадину із саліциловою кислотою. Виявляє протимікробну активність щодо диплокока, стрептокока, гонокока, кишкової палички. Цей препарат накопичується в сполучній тканині (в тому числі в кишечнику) і поступово розпадається на 5-аміносаліцилову кислоту, сульфапіридазин, які виявляють протизапальну і протимікробну дію в кишечнику.
Показання до застосування: всередину за схемою (після їди, запиваючи 1-2 % розчином натрію гідрокарбонату) для лікування хворих на хронічний виразковий коліт.
Ефективними є комбіновані препарати сульфаніламідів з триметопримом.
Ко-тримоксазол (вазоприм, бактрим, бісептол, гросептол, ориприм) — комбінований синтетичний антибактеріальний засіб широкого спектру дії; містить сульфаметоксазол + триметоприм. Діє бактерицидно. Добре всмоктується з травного каналу. Тривалість дії — 6-8 год. Виділяється нирками.
Показання до застосування: пневмонія, бронхопневмонія, гострий та хронічний бронхіт, пієліт, цистит, уретрит, шигельоз, ентероколіт, вагініт, гонорея та ін.
Препарат протипоказаний при порушенні функції печінки, нирок, кровотворення. Не слід призначати дітям віком до 6 років та жінкам у період вагітності.
Подібну дію виявляє препарат диприм (сульфаметрол + триметоприм).
3. Сульфаніламідний препарат для інгаляційного застосування (інгаліпт).
Склад .
Діючі речовини: стрептоцид розчинний, норсульфазол натрію;
1 балон містить стрептоциду розчинного 0,75 г, норсульфазолу натрію 0,75 г;
допоміжні речовини: тимол, олія м’яти перцевої, олія евкаліптова, гліцерин, етанол 96%,
полісорбат, сахароза, вода очищена.
Лікарська форма. Спрей для інгаляцій.
Фармакотерапевтична група. Засоби, що діють на респіраторну систему. Препарати, що застосовують при захворюваннях горла. Антисептики. Різні антисептики.
Фармакологічні властивості. Інгаліпт-Н виявляє антибактеріальну та протизапальну дію, а також охолоджувальну та відволікаючу дію. Поєднання вказаних фармакологічних властивостей забезпечує комплексну патогенетичну терапію запальних захворювань верхніх дихальних шляхів і слизової оболонки ротової порожнини. Інгаліпт-Н не виявляє ульцерогенної та загальнотоксичної дії на організм. Інгаліпт-Н призначений для місцевого інгаляційного застосування і створює терапевтичну концентрацію головним чином в осередку запалення. В системний кровотік частково всмоктуються сульфаніламіди (стрептоцид розчинний і норсульфазол натрію), які зворотно зв’язуються з білками крові: стрептоцид розчинний на 12-14%, норсульфазол натрію – на 55%. У процесі біотрансформації утворюються ацетильовані форми сульфаніламідів, у вигляді яких вони виводяться нирками. Період напіввиведення стрептоциду розчинного становить 10 годин, норсульфазолу натрію–1,2 години.
Показання для застосування.
Гострі запальні захворювання носоглотки і гортані: тонзиліту, фарингіту, ларингіту, афтозного і виразкового стоматиту, стану після тонзилектомії.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до сульфаніламідних засобів та ефірних олій; діти до 3 років.
Належні заходи безпеки при застосуванні.
Перед першим застосуванням зробити кілька натисків на розпилювач до появи дисперсного струменя.
Перед застосуванням препарату рекомендується прополоскати порожнину рота теплою кип'яченою водою. З уражених ділянок порожнини рота (виразки, ерозії) за допомогою стерильних тампонів видалити некротичний наліт.
Після зрошування порожнини рота препаратом слід утримуватися від прийому їжі впродовж 15-30 хв.
Після застосування препарату зняти горловий розпилювач зі штоку і промити його теплою водою. Закрити балон захисним ковпачком, щоб запобігти його забрудненню.
Перед застосуванням препарату особам, схильним до алергії, треба обов´язково порадитись з лікарем.
Особливі застереження.
Застосування у період вагітності або годування груддю. Протипоказань для застосування препарату в період вагітності і годування груддю немає, але необхідно суворо дотримуватися режиму дозування препарату.
Діти. Лікування дітей слід проводити під наглядом лікаря. Застосовувати дітям старше
3 років, враховуючи можливість розвитку рефлекторного бронхоспазму.
Спосіб застосування та дози. Застосовують дорослим і дітям старше 3 років.
За один сеанс інгаляції здійснюють 2-3 розпилення Інгаліпту-Н і затримують його у порожнині рота 5-7 хвилин.
Препарат застосовують 3-4 рази на день. Курс лікування становить 7-10 днів.
Передозування.
Випадки передозування не описані. Можливе посилення побічних ефектів.
Лікування: відміна препарату, полоскання порожнини рота теплою кип'яченою водою.
Побічні ефекти.
В окремих випадках можливі загальна слабкість, утруднення вдоха, нудота, блювання, місцеві ефекти (відчуття печіння у роті, комка у горлі або першіння), алергічні реакції у вигляді висипання на шкірі, свербежу, набряку у місцях контакту, в осіб з підвищеною чутливістю можливий розвиток ангіоневротичного набряку. У дітей можливий рефлекторний бронхоспазм, зумовлений ефірними оліями.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
При одночасному застосуванні Інгаліпту-Н з препаратами, похідними п-амінобензойної кислоти (новокаїн, анестезин, дикаїн), відбувається інактивація антибактеріальної активності сульфаніламідів.
