- •План лекції 2л2:
- •Мета лекції:
- •Порівняльна характеристика сульфаніламідних препаратів Сульфаніламідні препарати, що всмоктуються в кишечнику
- •Сульфаніламідні препарати, що не всмоктуються в кишечнику
- •Препарати місцевого застосування
- •2. Комбіновані препарати (бактрим, бісептол, сульфатон), особливості їхньої дії, застосування.
- •3. Сульфаніламідний препарат для інгаляційного застосування (інгаліпт).
- •4. Побічні ефекти та профілактика при застосуванні сульфаніламідних препаратів.
- •Похідні нітрофурану та 8-оксихіноліну (фуразолідон, фурадонін, нітроксолін). Особливості дії окремих препаратів. Застосування. Побічні ефекти.
- •Протитуберкульозні препарати і групи
- •Протитуберкульозні препарати II групи
- •Антибіотики
- •Протитуберкульозні препарати III групи
- •Протиспірохетозні засоби (препарати бензилпеніциліну, бійохінол, бісмоверол). Загальна характеристика. Застосування.
- •Для лікування сифілісу використовують препарати вісмуту.
- •Особливості роботи з протиспірохетозними препаратами:
- •Противірусні засоби (інтерферон, оксолін, мідантан, ремантадин, ідоксуридин, ацикловір, зидовудин, ставудин). Особливості дії. Застосування. Побічні ефекти.
- •Протималярійні засоби (делагіл, хлоридин, бігумаль, акрихін, примахін, хіноцид, хініну сульфат, сульфазин). Загальна характеристика, класифікація, застосування.
- •Класифікація протималярійних засобів
- •Протиамебні засоби (метронідазол, еметину гідрохлорид, хініофон, осарсол, хлорохін). Загальна характеристика. Показання та протипоказання до застосування.
- •Засоби, що використовуються при трихомонозі (метронідазол, трихомонацид, тинідазол, фазижин, лютенурин). Принципи хіміотерапії трихомонозу. Застосування.
- •Протилямбліозні засоби (тинідазол, амінохінол, фуразолідон). Загальна характеристика. Застосування.
- •Засоби для лікування хворих з кишковими цестодозами
- •Засоби для лікування хворих з позакишковими гельмінтозами
- •Засоби для лікування хворих із системними мікозами
- •Засоби для лікування хворих з дерматомікозами
- •Засоби для лікування хворих з кандидамікозами
- •Класифікація протипухлинних засобів
- •Алкілювальні засоби
- •Антиметаболіти
- •Алкалоїди
- •Антибіотики
- •Стрептонігрини;
- •Гормональні й антигормональні препарати, що застосовують при злоякісних пухлинах.
- •Ферментні засоби з протипухлинною активністю
- •Загальний висновок:
Протилямбліозні засоби (тинідазол, амінохінол, фуразолідон). Загальна характеристика. Застосування.
Збудником лямбліозу є лямблії (Lamblia intestinabis). При цьому захворюванні відзначається дисфункція кишечнику (дуоденіт, ентерит). Для лікування лямбліозу призначають метронідазол, амінохінол, фуразолідон, дилоксанід.
Амінохінол виявляє протипаразитарну і протизапальну дію, сприяє відновленню обміну колагенових структур. Застосовують всередину за схемою при лямбліозі, лейшманіозі, токсоплазмозі, неспецифічному виразковому коліті. Препарат переноситься добре, але можливий розвиток диспепсичних порушень, а також головний біль, шум у вухах, алергійні реакції.
Протигельмінтні засоби (піперазину адипінат, нафтамон, левамізол, пірантел, мебендазол, квітки полину цитварного, суцвіття пижма, фенасал, насіння гарбуза, кора гранатника, антимонілу натрію тартрат). Засоби для лікування нематодозів і позакишкових гельмінтозів. Механізм дії.
Класифікація
протигельмінтних засобів
Засоби, які
призначають при кишкових нематодозах
Засоби, які
призначають при кишкових цестодозах
Засоби,
які застосовують при позакишкових
гельмінтозах
Піперазину
адипінат Нафтамон
Мебендазол
(вермокс) Левамізол (декарис) Пірантел
(комбантрин) Квіти пижма
Квіти полину
цитварного
Пірвіній памоат
Тіабендазол
Фенасал
(ніклозамід) Кора гранатника Насіння
гарбуза
Дитразину
цитрат
(лоскуран)
Хлоксил Празиквантел
(цестокс)
Засоби, для лікування хворих з кишковими нематодами
Піперазину адипінат призначають дорослим всередину за схемою: при аскаридозі — протягом 2 днів, при ентеробіозі — 5 днів,
при тяжких інвазіях курс лікування повторюють через 1 тиж. Препарат добре переноситься хворими; іноді зумовлює розвиток диспепсичних явищ, головний біль. Унаслідок вживання у високих дозах виникають нейротоксичні ускладнення. У хворих на епілепсію можуть загостритися напади захворювання.
Нафтамон — синтетичний протигельмінтний препарат. Призначають для лікування аскаридозу всередину щоденно за 2 год до сніданку в дозі 5 г (для дорослих та дітей віком понад 10 років) протягом 3-5 днів. Лікування проводять в умовах стаціонару.
Мебендазол (вермокс) — синтетичний препарат, що має широкий спектр антигельмінтної дії і є малотоксичним. Призначають всередину для лікування ентеробіозу до або після їди (перед ковтанням таблетку слід розжувати) у дозі 100 мг і повторюють прийом через 2-4 тиж.
При аскаридозі дорослим і дітям віком понад 2 роки призначають по 100 мг 2 рази на день протягом 3 діб. Лікування можна повторити через 2-3 тиж.
Левамізол (декарис) — імуностимулювальний та протиглисний засіб. Має високу активність при аскаридозі. Призначають всередину 1 раз перед сном. Лікування у разі необхідності повторюють через 1 тиж.
Усі вищеперераховані препарати майже не всмоктуються з травного каналу.
Їх призначають всередину з водою під час або після їди. При застосуванні протинематодозних засобів не потрібно дотримуватися дієти і приймати проносні засоби.
Побічні ефекти: диспепсичні явища, головний біль, загальна слабкість, сонливість; при надходженні в кров препарати можуть справляти тератогенну дію.
Пірантел (комбантрин) порушує нервово-м'язову і пригнічує холінестеразну передачу, зумовлюючи в гельмінтів спастичний параліч. Призначають при аскаридозі, ентеробіозі, анкилостомідозі. Препарат переноситься добре.
Побічні ефекти: зниження апетиту, головний біль, нудота, діарея.
Квіти пижма — виявляють протигельмінтну та жовчогінну дію. Застосовують усередину у формі напою при аскаридозі, ентеробіозі, а також холециститі та хронічному гепатиті.
Протипоказання: більшість антигельмінтних препаратів протипоказані в період вагітності та при виразці шлунка. Обережно призначають дітям віком до 1 року (мебендазол, пірантел).
