- •План лекції 2л2:
- •Мета лекції:
- •Порівняльна характеристика сульфаніламідних препаратів Сульфаніламідні препарати, що всмоктуються в кишечнику
- •Сульфаніламідні препарати, що не всмоктуються в кишечнику
- •Препарати місцевого застосування
- •2. Комбіновані препарати (бактрим, бісептол, сульфатон), особливості їхньої дії, застосування.
- •3. Сульфаніламідний препарат для інгаляційного застосування (інгаліпт).
- •4. Побічні ефекти та профілактика при застосуванні сульфаніламідних препаратів.
- •Похідні нітрофурану та 8-оксихіноліну (фуразолідон, фурадонін, нітроксолін). Особливості дії окремих препаратів. Застосування. Побічні ефекти.
- •Протитуберкульозні препарати і групи
- •Протитуберкульозні препарати II групи
- •Антибіотики
- •Протитуберкульозні препарати III групи
- •Протиспірохетозні засоби (препарати бензилпеніциліну, бійохінол, бісмоверол). Загальна характеристика. Застосування.
- •Для лікування сифілісу використовують препарати вісмуту.
- •Особливості роботи з протиспірохетозними препаратами:
- •Противірусні засоби (інтерферон, оксолін, мідантан, ремантадин, ідоксуридин, ацикловір, зидовудин, ставудин). Особливості дії. Застосування. Побічні ефекти.
- •Протималярійні засоби (делагіл, хлоридин, бігумаль, акрихін, примахін, хіноцид, хініну сульфат, сульфазин). Загальна характеристика, класифікація, застосування.
- •Класифікація протималярійних засобів
- •Протиамебні засоби (метронідазол, еметину гідрохлорид, хініофон, осарсол, хлорохін). Загальна характеристика. Показання та протипоказання до застосування.
- •Засоби, що використовуються при трихомонозі (метронідазол, трихомонацид, тинідазол, фазижин, лютенурин). Принципи хіміотерапії трихомонозу. Застосування.
- •Протилямбліозні засоби (тинідазол, амінохінол, фуразолідон). Загальна характеристика. Застосування.
- •Засоби для лікування хворих з кишковими цестодозами
- •Засоби для лікування хворих з позакишковими гельмінтозами
- •Засоби для лікування хворих із системними мікозами
- •Засоби для лікування хворих з дерматомікозами
- •Засоби для лікування хворих з кандидамікозами
- •Класифікація протипухлинних засобів
- •Алкілювальні засоби
- •Антиметаболіти
- •Алкалоїди
- •Антибіотики
- •Стрептонігрини;
- •Гормональні й антигормональні препарати, що застосовують при злоякісних пухлинах.
- •Ферментні засоби з протипухлинною активністю
- •Загальний висновок:
Протиамебні засоби (метронідазол, еметину гідрохлорид, хініофон, осарсол, хлорохін). Загальна характеристика. Показання та протипоказання до застосування.
Амебіаз — інфекційна протозойна хвороба, яка спричинюється Entamoebae histolytic, характеризується виразковим ураженням товстої кишки, схильністю до хронічного рецидивного перебігу, іноді позакишковими ураженнями. Зараження відбувається у разі проникнення цистамеби з їжею або водою у травний канал. Розвитку інфекційного процесу сприяють кишковий дисбактеріоз, інтоксикації, травми, переохолодження.
Для лікування хворих на амебіаз призначають метронідазол, хініофон, еметину гідрохлорид.
Еметину гідрохлорид виявляє амебіцидну дію. Добре всмоктується і повільно виділяється з організму; здатний до кумуляції. Застосовують для лікування хворих на амебний шигельоз, амебний абсцес, гепатит.
Побічні ефекти: нудота, блювання, загальна слабкість, біль у м'язах кінцівок, ослаблення серцевої діяльності.
Хініофон пригнічує розмноження збудників амебного шигельозу, сприяє видаленню цист і зникненню симптомів захворювання; застосовують для лікування хворих на амебний шигельоз, виразковий коліт. У наш час його застосування обмежено.
Засоби, що використовуються при трихомонозі (метронідазол, трихомонацид, тинідазол, фазижин, лютенурин). Принципи хіміотерапії трихомонозу. Застосування.
Трихомоноз сечових і статевих органів — це паразитарне захворювання, збудником якого є трихомонади. Збудник потрапляє у піхву під час статевого акту. Основне місце паразитування трихомонад — слизова оболонка піхви, каналу шийки матки, порожнини матки, маткових труб, вихідних протоків великих присінкових (бартолінових) залоз, сечовипускального каналу і сечового міхура. У слизових оболонках цих органів виникає запалення. Для лікування використовують метронідазол, тинідазол (фазижин), трихомонацид тощо.
Метронідазол (трихопол, флагіл, кліон, метрогіл) добре всмоктується з травного каналу, проникає в усі тканини, метаболізується в печінці, виділяється нирками. Діє бактерицидно на трихомонади, лямблії, амеби, збудників анаеробних інфекцій. Застосовують для лікування хворих на трихомоноз. Необхідно одночасно лікувати обох сексуальних партнерів, навіть якщо в одного з них відсутнє інфікування.
Побічні ефекти: переважно нудота, головний біль, відчуття сухості або металевого присмаку в роті. Сеча може набувати темного забарвлення. Рідко (у 12 % випадків) можуть бути діарея, безсоння, загальна слабкість, стоматит, шкірний висип.
При застосуванні метронідазолу слід попередити пацієнтів про необхідність відмовитися від вживання алкоголю за 24 год до прийому препарату і протягом 48 год після прийому останньої дози.
Не слід призначати метронідазол жінкам у період вагітності (особливо в І триместр), годування груддю, а також дітям грудного віку.
Трихомонацид — це синтетичний препарат, який застосовують при трихомонозі сечових і статевих органів у жінок і чоловіків. Призначають всередину за схемою. Подібну дію виявляють також тинідазол (фазижин), орнідазол (тиберал), атрикан та ін.
