Які з грошових відносин складають зміст фінансів підприємства?

грошові відносини з приводу мобілізації державою тимчасово вільних коштів підприємств і населення для фінансування державних видатків;

грошові відносини з приводу розподілу валового внутрішнього продукту і створення грошових фондів для держави;

грошові відносини, які виражають формування, розподіл і використання грошових доходів і фондів суб`єктів господарювання у відтворювальному процесі;

грошові відносини між суб`єктами господарювання і банківською системою.

Державні цільові фонди характеризуються як:

сукупність фінансових ресурсів, що акумулюються у державному бюджеті;

сукупність фондів грошових ресурсів, що знаходяться в розпорядженні міністерства фінансів;

система перерозподільчих відносин, спрямована на підвищення економічного і соціального рівня життя суспільства;

сукупність фінансових ресурсів, що знаходяться у розпорядженні центральних або регіональних органів управління і мають цільове призначення.

У фінансовій системі виділяють такі сфери фінансових відносин:

державні фінанси і фінансовий ринок;

фінанси суб`єктів господарювання і державні фінанси;

міжнародні фінанси, державні фінанси, фінанси суб`єктів господарювання, фінансовий ринок, фінанси домогосподарств;

макро- і мікроекономіка.

Виділення ланок у фінансовій системі проводиться за ознакою:

загальних принципів організації і методів ведення фінансової діяльності;

наявності або відокремленого фонду фінансових ресурсів, або специфічних форм і методів фінансових відносин;

виділення органів управління фінансовою системою;

галузевої приналежності підприємств.

Сфера державних фінансів поділяється на такі ланки:

бюджетна система держави, державний кредит, державні цільові фонди, фінанси державного сектора;

бюджет держави і фінанси державного сектора економіки;

бюджет держави, державний кредит, страхування;

бюджет держави, фонди цільового призначення, страхування.

Сфера міжнародних фінансів відображає:

загальні принципи організації фінансової діяльності підприємств;

перерозподільчо-обмінні відносини та централізацію ресурсів на світовому рівні;

кругообіг фінансових ресурсів як специфічного товару;

рух грошових потоків між суб`єктами господарювання.

Сфера фінансового ринку охоплює:

механізм регулювання обмінно-розподільчих відносин;

систему управління фінансами;

сферу купівлі-продажу фінансових ресурсів;

бюджетний механізм формування ресурсів держави.

Страхування як відокремлена ланка фінансової системи відображає:

сукупність особливих замкнутих перерозподільчих відносин з приводу формування і використання страхових резервів за рахунок коштів страхувальників;

державну централізацію фінансових ресурсів та підприємницьку діяльність держави;

відносини, при яких держава виступає позичальником;

рух вартості між окремими країнами.

Державний кредит як ланка фінансової системи характеризує:

фінансові відносини у сфері централізованих державних фінансів;

централізацію фінансових ресурсів для вирішення конкретних завдань і проблем;

відносини, при яких держава виступає позичальником, а кредиторами – будь-які юридичні та фізичні особи, включаючи і кредити інших країн;

надбудову, через яку координується діяльність цієї фінансової системи.

Термін “фінанси” походить від латинського слова “finanсia”, що означає:

грошовий потік;

скарбниця;

грошовий платіж;

податковий платіж.

Прояв фінансових відносин починається зі стадії:

виробництва;

розподілу;

обміну;

споживання.

Національний дохід формує:

фонд споживання та фонд нагромадження;

фонд простого відтворення та фонд споживання;

фонд простого відтворення та фонд нагромадження;

фонд амортизації та непрямі податки.

Фонд споживання включає:

фонд оплати праці;

фонд простого відтворення;

прибуток та непрямі податки;

амортизаційний фонд.

Фонд нагромадження включає:

фонд оплати праці;

фонд простого відтворення;

прибуток та непрямі податки;

амортизаційний фонд.

Фонд фінансування простого відтворення включає:

фонд оплати праці;

фонд споживання;

прибуток та непрямі податки;

амортизаційний фонд та витрати на просте відтворення.

Фінансовий розподіл відбувається:

одночасно із купівлею-продажем товарів;

за межами купівлі-продажу товару;

у процесі виробництва товарів;

правильної відповіді немає.

Початкові форми фінансів існували у вигляді:

натуральних податків, зборів і повинностей на користь правителя;

податків на користь верхівки суспільства у грошовій формі;

державних скарбниць, що використовувались на користь суспільства;

монопольних прибутків правителів та за рахунок державних регалій.

Доменіальний устрій – це:

система, за якої скарбниця правителя формувалась за рахунок податків і мит;

система, за якої доходи держави формувалися за рахунок доходів від власності короля (держави);

система, за якої скарбниця правителя формувалась за рахунок державних регалій;

система, за якої скарбниця правителя формувалась за рахунок зборів з судової, митної, лісової, монетної, мисливської, річкової, морської, винної, тютюнової діяльності та ремесел.

Домен – це:

стародавня форма бюджету;

державні монополії первісного суспільства;

податки на користь правителя у натуральному стягненні;

дохід від державної власності, княжих земель та добровільні тимчасові збори з населення.

На перших історичних етапах розвитку суспільства фінанси передбачали:

форми і методи залучення державою грошових ресурсів на фінансування соціальних та економічних програм;

мобілізацію грошових коштів державою та суб’єктами господарювання на фінансування різних програм;

мобілізацію грошових коштів населенням та їх використанням на свої потреби;

товарний обмін без посередництва грошей.

Період виникнення фінансової науки пов’язують із:

IV ст.;

XV ст.;

XVI ст.;

XIX ст.

Предметом фінансової науки є:

фонди фінансових ресурсів усіх суб’єктів фінансових відносин;

ВВП, НД та національне багатство;

діяльність держави, підприєм­ницьких структур, організацій та окремих громадян з приводу формування і використання фондів фінансових ресурсів;

вчені, науковці, а також установи, організації, вищі навчальні заклади.

Вперше термін “фінанси” було введено:

Арістотелем в працях про засади державного устрою;

Ж. Боденом у книзі “Шість книг про республіку”;

В. Петті у книзі “Трактат про податки і збори”;

у “Правді Руській”.

Загальнонауковими функціями фінансової науки є:

пізнавальна, інтерпретаційна, прогностична, еврестична;

нормативна, прикладна, ціннісна, креативна;

ідеологічна, виховна;

всі відповіді правильні.

Спеціальними функціями фінансової науки є:

фінансово-орієнтуюча, інструментальна, критично-експертна;

нормативна, прикладна, ціннісна, креативна;

розподільча, контрольна;

регулююча, фінансова, експертна.

До блоків фінансової науки відносять:

теоретичні та історичні основи фінансів;

системи фінансових наукових знань галузевого і прикладного характеру;

методологію фінансів;

всі відповіді правильні.

Першим підручником з фінансів став:

“Трактат про податки і збори” В. Петті ;

“Дослідження про багатство народів” А. Сміта;

“Початок політичної економії і оподаткування” Д. Рікардо;

“Основні начала фінансової науки” К. Рау/

Перші книги українською мовою про фінанси написані:

І. Франком;

М. Туган-Барановським;

М. Добриловським;

М. Мітіліно.

Основними принципами соціального ринкового господарства та держави добробуту є:

значні масштаби перерозподілу ВВП через бюджетну систему;

соціальне значення видатків бюджету, переважне прибуткове оподаткування фізичних осіб;

бюджетне субсидіювання окремих галузей, сільського господарства;

всі відповіді правильні.

Світова фінансова наука ХХ ст. розвивалася за такими напрямами:

ліберальним та консервативним;

ринковим та неринковим;

класичним та неокласичним;

інституційним та неоінституційним.

Положення теорії суспільного добробуту В. Парето зводяться до наступного:

дії у сфері фінансів мають сенс лише тоді, коли матеріальне становище певних соціальних груп покращується без погіршення його для інших;

умовою ефективності суспільства є розвиток приватного підприємництва та ефективних державних структур;

фінанси справляють величезний вплив на економічні й соціальні процеси в державі;

немає правильної відповіді.

Сучасні фінансові теорії поєднують:

теорії суспільного добробуту;

теорії суспільного вибору;

теорії фіскального обміну;

всі відповіді правильні.

Фінансова політика – це:

діяльність держави та суб’єктів господарювання щодо цілеспрямованого формування і використання фінансових ресурсів;

комплекс управлінських рішень стосовно досягнення стратегічних фінансових завдань;

діяльність держави стосовно планування процесів формування і використання фінансових ресурсів;

процес розподілу ВВП і національного доходу у вигляді формування фінансових фондів і їх цільового використання.