1.6. Принципи і завдання управління витратами

Основні принципи управління витратами вироблені практи­кою і зводяться до наступного:

• системний підхід до управління витратами (адже, недостатня увага до однієї функції управління витратами може звести нанівець всю роботу);

• єдність методів, що практикуються на різних рівнях управ­ління витратами (передбачає єдині вимоги щодо інформаційного за­безпечення, планування, обліку, аналізу затрат на підприємстві.);

• управління витратами на усіх стадіях життєвого циклу ви­робу - від створення (виготовлення) до утилізації;

• органічне поєднання зниження витрат з високою якістю продукції, робіт, послуг (необхідно вміти органічно поєднувати зниження витрат не лише без погіршення якісних параметрів продукції, але й їх покращення);

• недопущення зайвих затрат (фактів безгосподарності, наявних втрат від бра­ку, простоїв, наднормативних витрат та істотного зростання ве­личини витрат непродуктивного характеру);

• широке впровадження ефективних методів зниження затрат (нормативний метод обліку затрат або «стандарт-кост»; систему своєчасного ви­робництва, відому під назвою «канбан»; оперативний аналіз собівартості продукції з виявленням відхилень, їх причин, вину­ватців і розробкою конкретних заходів з їх ліквідації тощо);

• удосконалення інформаційного забезпечення щодо рівня затрат;

• підвищення зацікавленості виробничих підрозділів підпри­ємства у зниженні затрат (системи матеріального і морального заохочення).

Дотримання усіх принципів управління витратами створює надійні підвалини економічної конкурентоздатності підприємст­ва, завоювання ним передових позицій па ринку.

Управління витратами на підприємстві по­кликано вирішувати такі основні завдання:

• виявлення ролі управління витратами як фактора підви­щення економічних результатів діяльності;

• визначення витрат за основними функціями управління;

• розрахунок витрат за виробничими підрозділами підприєм­ства (організації);

• обчислення необхідних витрат на одиницю продукції (ро­біт, послуг);

• підготовка інформаційної бази, що дозволяє оцінювати ви­трати при виборі і прийнятті господарських рішень;

• виявлення технічних способів і засобів виміру й контролю

• витрат;

• пошук резервів зниження витрат на всіх етапах виробничо­го процесу і у всіх виробничих підрозділах підприємства (органі­зації);

• вибір способів нормування витрат;

• вибір системи управління витратами, адекватної умовам роботи підприємства (організації).

Завдання управління витратами повинні вирішуватися в ком­плексі. Тільки такий підхід приносить бажані результати, сприяє різкому росту економічної ефективності роботи підприємства чи організації.

1.7. Предмет, метод і зміст дисципліни

Управління витратами виникло у країнах з розвинутою ринко­вою економікою як засіб зниження рівня виробничих затрат і на цій основі забезпечення конкурентоздатності своєї продукції на світовому ринку. На заході дана дисципліна введена в ранг осно­вних економічних дисциплін.

Предметом управління витратами є спожиті ресурси під­приємства у процесі кругообороту господарських засобів з точки зору їх мінімізації. При ньому необхідно знижувати спожиті ре­сурси на одиницю продукції як у речово-натуральному виразі, гак і у вартісному.

Спожиті ресурси підприємства знаходять свій вираз у такій формі, як затрати — матеріальні, трудові, фінансові. З метою правильності їх оцінки в процесі вивчення предмета управління витратами необхідна їх детальна характеристика, вміння розріз­няти витрати, які включаються до складу виробничої собівартос­ті, а також ті, що належать до витрат періоду, тобто таких, які впливають на кінцеві результати господарювання підприємства чи організації. Немаловажне значення в сучасних умовах відво­диться розмежуванню витрат на продуктивні і непродуктивні, які також є об'єктом вивчення і наукового дослідження.

Мета управління витратами — підвищення ефективності виробництва на основі вирішення таких завдань:

• нормування всіх видів ресурсів, які використовуються для виробництва продукції;

• контроль за дотриманням норм методом фіксації у спеціа­льних документах відхилень від норм;

• зміна норм на основі нової техніки і технології, впровадження наукових розробок, удосконалення організації праці тощо;

• удосконалення системи управління;

• розробка системи управління витратами;

• стимулювання працівників за зниження ресурсів на одини­цю продукції.

Система управління витратами включає різні елементи: нор­мування витрат, облік нормативних та фактичних витрат, аналіз ефективності використання ресурсів, зворотній зв'язок між виро­бництвом і управлінням на основі оперативної бухгалтерської інформації, нормативне господарство та внесення змін у норми, маркетингові дослідження, використання ЕОМ та ряд інших.

Як і всяка наука, управління витратами вивчає свій предмет за допомогою певних методів, до яких слід віднести:

1. Загальні методологічні методи дослідження об'єкта (спостереження, порівняння, аналіз, синтез). Метод спостере­ження передбачає систематичний збір інформації, необхідної для всебічної характеристики витрат на виробництво і калькулюван­ня собівартості продукції. Порівняння передбачає вияв тенденцій і закономірностей у розвитку об'єкта, за яким здійснюється спо­стереження. Аналіз передбачає виділення окремих складових час­тин об'єкта, детальне їх вивчення, а на основі отриманої інфор­мації зробити узагальнення - синтез отриманих даних і прийняти відповідні рішення.

2. Специфічні метода управління витратами (групування і пе­регрупування витрат виробництва у відповідності з поставленою метою дослідження, різноманітні методи обліку затрат на вироб­ництво і калькулювання собівартості продукції, зокрема нормати­вний метод управління витратами, математико-статистичні методи дослідження собівартості і рентабельності продукції). Отримані математичні залежності між окремими елементами собівартості і обсягом продукції використовуються для прийняття рішень.

Метод аналізу витрат передбачає використання отриманої ін­формації про формування собівартості і визначення факторів, які впливають на відхилення від прогнозних даних.

Аналітичний метод ефективний в тих випадках, коли прово­диться за короткі проміжки часу (щоденно, за тиждень, подекад­но). Дані оперативного аналізу служать для прийняття управлінсь­ких рішень, направлених на регулювання виробничою процесу.

Зміст дисципліни управління витратами зводиться до ви­вчення та засвоєння понять «витрати», «виробнича собівартість», «витрати періоду», їх складу, структури і динаміки на підприємс­твах і в організаціях, класифікації затрат на виробництво. Поряд з цим структура даного курсу включає розгляд та характеристику калькулювання собівартості як основи управління виробничими затратами; планування, нормування і прогнозування як важливих складових елементів системи управління витратами. Важливе мі­сце в структурі дисципліни відводиться вітчизняним і зарубіж­ним системам обліку затрат та їх впливу на управління витрата­ми, а також контролю в процесі управління витратами.