8. Чому в спілкуванні важливим є вміння слухати співрозмовника

Інтелігентний співрозмовник пам’ятає, що вміння вислухати людину – велике мистецтво, яким володіють не всі. Розумна людина декількома словами може висловити набагато більше, ніж та, яка говорить багато, але нічого влучного не скаже. Звичайно, підтримати бесіду, вміло спрямувати її в будь-яке русло може лише широкоерудований співрозмовник, тому треба завжди багато читати, формувати різнобічний світогляд.

9. За яких умов учасники спілкування переходять на звертальну форму ―Ти‖?

Виняткове значення в розмові має форма звертання на ―Ви‖ і на ―Ти‖. Кожному відомо, що ―Ти‖ не говорять старшим або малознайомим. Форма звертання на ―Ти‖ взагалі не досить пристойна. Вона стосується близьких відносин з людиною, базою яких є дружба, товариство чи любов. Зокрема, звертання на ―Ти‖ начальника до своїх підлеглих, викладача до курсантів – прояв відсутності належного виховання і поваги до оточуючих.

Керівник, який до всіх звертається на ―Ти‖, не демонструє цим свою високу культуру, хоча не має в тому гріха, коли звертання на ―Ти‖ адресоване близьким людям зі свого оточення. У присутності чужих людей до своїх колег потрібно звертатись на ―Ви‖.

Перехід до звертальної форми на ―Ти‖, на думку знавця сучасного етикету І. Сокола, можливий за таких обставин:

– за згодою учасників комунікативного акту. Перед тим, як запропонувати це, поцікавтесь чи поспостерігайте, як спілкуються люди, яким ви пропонуєте звертання на ―Ти‖. Будьте уважні та обережні, адже отримати негативну відповідь дуже неприємно;

– на новому місці праці не поспішайте переходити на ―Ти‖, навіть якщо інші звертаються один до одного на ім’я: вони змушені будуть прийняти таке звертання, але можуть бути до нього не готові;

– жінка може першою запропонувати мужчині-співробітнику називати себе на ім’я, але за умови, що він не набагато старший від неї і не є її начальником;

– якщо ви начальник, ініціатива перейти на ―Ти‖ повинна належати вам;

– якщо ви познайомилися з кимсь на прийомі, але через спожитий алкоголь вам було важко тверезо оцінити ситуацію і тому ви зразу перейшли на ―Ти‖, а на наступний день пошкодували про це, краще, що можна зробити – залишити все без змін. Тепер повернення до ввічливої форми недоцільне;

– якщо ви добре знайомі з людиною і звертаєтесь до неї на ―Ти‖, не варто зловживати цим в офіційній обстановці, демонструючи рівень своїх відносин;

– запропонувати перейти на ―Ти‖ може лише той, хто старший за віком.

10. Назвіть найпоширеніші причини конфліктів під час роботи.

Однією з найважливіших проблем професійної етики працівників МНС є службові конфлікти. Виникаючи через різні причини, вони завдають значної шкоди діяльності колективів оперативно-рятувальної служби цивільного захисту.

Аналізуючи погляди сучасних дослідників конфліктів можна зробити висновок, що навіть в організаціях з ефективним управлінням деякі конфлікти не тільки можливі, але навіть бажані. Звичайно, конфлікт не завжди має позитивний характер. У деяких випадках він може заважати задоволенню потреб окремої особистості і досягненню мети організації в цілому. Наприклад, людина, що на нараді сперечається тільки тому, що не сперечатися вона не може, знизить ступінь поваги до себе і, можливо, зменшить спроможність приймати ефективні рішення. Члени групи можуть прийняти точку зору тільки тому, щоб уникнути конфлікту і всіх пов'язаних з ним неприємностей, навіть не будучи впевненими, що чинять правильно. Але в багатьох ситуаціях конфлікт допомагає виявити різницю поглядів на ті чи інші питання, дати додаткову інформацію, виявити більше число альтернатив або проблем. Це робить процес прийняття рішень групою більш ефективним, а також дає людям можливість висловити свої думки і завдяки цьому задовільнити особисті потреби в повазі і владі. Це також може призвести до більш ефективного виконання планів, стратегій і службових завдань, оскільки обговорення різноманітних точок зору відбувається до їхнього фактичного виконання.

Практика показує, що безконфліктних ситуацій не буває, а найбільше конфліктів виникає в процесі спілкування людей. Психологи доводять, що в робочому колективі конфліктні ситуації виникають через кожні 20-30 хвилин. І хоча повністю уникнути конфліктних ситуацій неможливо, проте можна навчитися керувати ними.

Найбільш поширеними причинами конфліктів є:

– незадоволеність потреб;

– розуміння невідповідності займаній посаді;

– авторитарний стиль керівництва;

– неспівпадіння свідомих намірів людини з несвідомими;

– різниця у поглядах, неспівпадіння інтересів;

– невірний розподіл роботи між співробітниками;

– різниця у зарплатні співробітників;

– низький рівень дисципліни праці;

– користолюбство, кар’єризм керівника;

– наявність у колективі того, хто хоче посваритись;